Розквіт давньоруської держави за Ярослава Мудрого: історія

Як не дивно, але своє прізвисько Мудрий Ярослав отримав не за життя, а тільки в 60-ті роки XIX століття. За життя його називали Кульгавцю. Як показують дослідження, у нього була перерубана нога, отже, він шкутильгав. У ту пору подібний недолік вважався ознакою мудрості, розуму, провидіння, тому слово «кульгавець» як прізвисько можна було розглядати як близьке за значенням до слова «мудрий». Так і стали називати Ярослава - Мудрим. Діяння цього князя красномовно говорять самі за себе. Розквіт Давньоруської держави за Ярослава Мудрого є підтвердженням цих слів.

Об`єднання Русі

Ярослав не відразу став правителем Києва, йому довелося досить довго воювати зі своїми братами за Київський престол. Після 1019 Ярослав об`єднав під своєю владою практично всі землі давньоруської держави, тим самим сприяв подоланню всередині країни феодальної роздробленості. У багатьох областях намісниками стали його сини. Так почався розквіт Давньоруської держави за Ярослава Мудрого.

Руська правда

Важливим кроком вперед для внутрішньої політики Ярослава було складання загального зводу законів, який був названий «Руською Правдою». Це документ, який визначив загальні для всіх правила спадкового, кримінального, процесуального та торгового законодавства. Розквіт Давньоруської держави за Ярослава Мудрого був неможливий без цього документа.

Дані закони сприяли зміцненню відносин всередині держави, що в цілому сприяло подоланню феодальної роздробленості. Адже тепер кожне місто не жив за своїми правилами - закон був загальним для всіх, а це, безумовно, сприяло розвитку торгівлі і створювало можливість максимально стабілізувати відносини всередині держави.

У законах «Руської Правди» знайшло відображення соціальне розшарування суспільства. Наприклад, штрафи за вбивство смерда або холопа були в кілька разів менше, ніж виплати за вбивство вільної людини. Штрафи поповнювали державну скарбницю.

Розквіт Києва

Сама поява «Руської Правди» було гігантським кроком вперед по шляху подолання феодальної роздробленості, єднання різних частин країни. Активно йшов розквіт Давньоруської держави за Ярослава Мудрого. Історія повідомляє, що Київ став воістину центром країни. Розвиток ремесел сприяло торговим відносинам. У місто стікалися купці, які пропонували свої товари. Київ багатів, і слава про нього розносилась по багатьом містам і країнам.

Зовнішня політика Ярослава Мудрого

Позначався і в зовнішній політиці розквіт Давньоруської держави за Ярослава Мудрого. Події в цей період були спрямовані на зміцнення кордонів, розвиток відносин з сусідніми країнами, в першу чергу із Західною Європою. Це вплинуло на підвищення авторитету держави. Відносини з іншими країнами вийшли на більш високий рівень.

Незважаючи на те що набирав обертів розквіт Давньоруської держави за Ярослава Мудрого, історичні події були не тільки позитивними. Русь раніше страждала від набігів кочівників. Але незабаром і ця неприємність була вирішена. У 1036 році війська Ярослава Мудрого розбили печенігів, які після цього надовго перестали нападати на Русь. За розпорядженням князя на південному кордоні були побудовані міста-фортеці для оборони рубежів.

Династичні шлюби

По різних напрямах йшов розквіт Давньоруської держави за Ярослава Мудрого. Історія повідомляє, що йому вдалося 1046 року підписати мирний договір з Візантійським державою. Цей документ мав важливе значення, оскільки політичні та культурні відносини були вигідні для обох країн. Мирний договір з Візантією був підкріплений династичним шлюбом. Всеволод Ярославич одружився на дочці Костянтина Мономаха.

Розквіт Давньоруської держави за Ярослава Мудрого зміцнювався династичними шлюбами дітей князя. Безумовно, вони сприяли зміцненню зв`язків між Київською Руссю і Європою. На німецьких принцес були одружені сини Ярослава Мудрого: Святослав, Ігор і В`ячеслав. Дочка Єлизавета видана заміж за норвезького принца Гарольда, Анна - за французького короля Генріха I, Анастасія - за угорського короля Андрія I. Такі династичні шлюби, по-перше, демонстрували привабливість Русі для Європи, по-друге, були корисні і для Київської держави, так як давали більше можливостей для культурного та економічного розвитку, сприяли розквіту давньоруської держави.

Поширення християнства при Ярославі Мудрому

Роком хрещення Русі вважають 988 рік. Але держава не стало християнським в один рік, турбувалися досить багато зусиль, щоб поширити віру по всій країні. І багато чого для цього було зроблено саме за часів князювання Ярослава: у Києві було побудовано близько 400 церков, на тому місці, де військо Ярослава розбило печенігів, було збудовано Софіївський собор, храм мудрості і божественного розуму, побудовані собори в Полоцьку та Новгороді, церква великомученика Георгія і святої Ірини. Саме при Ярославі виникають перші російські монастирі, серед них Києво-Печерський монастир, в стінах якого стало розвиватися літописання, перекладалися і переписувалися книги.

У 1054 на чолі російської церкви вперше встав не грецька, а російський митрополит Іларіон. Це було необхідно, щоб зробити російську церкву незалежною від Візантії. Написане ним «Слово про Закон і Благодать» в урочистій формі сповіщає про те, що християнська віра принесе мир і радість державі.

Просвітництво Київської Русі при Ярославі Мудрому

Як розповідають літописні джерела, Ярослав Мудрий володів кількома іноземними мовами, прочитав безліч книг. Княжа бібліотека була багатющою. Саме при цьому князя спостерігався розквіт давньоруської держави. Ярослав Мудрий був одним з найосвіченіших правителів Київської держави.

Початок російського літописання відносять саме до років правління Ярослава Мудрого. За дослідженнями, перший літопис була створена приблизно в 1037 році. На її основі києво-печерський чернець Нестор створив надалі «Повість временних літ». Створення літописів переслідувало мета об`єднання Русі навколо Києва.

Ярославом Мудрим була створена перша громадська бібліотека, де всі бажаючі могли взяти манускрипт і вільно читати. Князь запрошував з Візантії перекладачів, які перекладали древні, переважно церковні рукописи. У багатьох монастирях освічені ченці займалися переписуванням книг. Богословські та історичні твори, книги грецьких і візантійських авторів поширювалися по монастирях, тим самим залучаючи Русь до культурі античного світу.

Князь приділяв увагу і освіті. При багатьох монастирях утворювалися школи. Ярослав Мудрий сам вибирав юнаків у Києві та Новгороді для навчання в школах. Створювалися своєрідні ремісничі училища.

Всі ці заходи закріпили за князем славу просвітителя. Був неймовірним розквіт Давньоруської держави за Ярослава Мудрого. Коротко історичні події того часу описані в цій статті.

На жаль, після смерті князя Київська Русь поступово почала занепадати. Але й ті заходи, які встиг здійснити Ярослав Мудрий, дали Русі дуже багато чого. Час правління Ярослава Мудрого - розквіт Київської Русі.