Морфологічний розбір прийменника "в", "на", "за", "по", "і"

Як зробити морфологічний розбір прийменника? Відповідь на поставлене питання ви знайдете в даній статті.

Загальна інформація

Перш ніж розповісти про те, як здійснюється морфологічний розбір прийменника, слід розібратися з тим, що взагалі являє собою дана частина мови.

Як відомо, приводом називають службову частину мови, виражає залежність займенників, числівників та іменників від інших слів у реченнях і словосполученнях. Наведемо приклад: вийти з дому, піти по дорозі, зайти за будівлю, увійти в квартиру і пр.

План розбору

Морфологічний розбір прийменника необхідно здійснювати строго за планом, який виглядає наступним чином:

1. Визначити частина мови.

2. Виявити морфологічні ознаки, а саме:

• похідний прийменник або непроізводний;
• який має розряд з значенію;
• склад
• незмінюваність.

3. Синтаксична функція. У даній частині слід вказувати на те, чи є розбирається прийменник членом пропозиції чи ні.

Як бачите, схема розбору досить проста. Для того щоб правильно застосувати її на практиці, слід ознайомитися з усіма особливостями прийменника більш докладно.

Визначаємо частина мови

Щоб зробити морфологічний розбір прийменника, для початку слід з`ясувати, до якої частини мови він відноситься. Для цього достатньо лише визначити, з яким саме словом він вживається в реченні або словосполученні.

Наведемо приклад: «У лісі він пробув три доби».

Морфологічний розбір прийменника «в» дозволяє з`ясувати, що він служить для зв`язку слів, відноситься до імені іменника (у лісі), а також має орудний відмінок.

Виявляємо морфологічні ознаки

Як було сказано вище, до морфологічними ознаками прийменників відносяться:

• проізводность;
• розряд;
• состав;
• незмінюваність.

Щоб правильно визначити такі ознаки, необхідно розглянути їх більш детально.

Производность

За своїм походженням абсолютно все прийменники поділяються на дві групи:

1. Непохідні. Неофіційно такі прийменники іноді іменують і первісних. Їх відмінність від похідних полягає в тому, що за освітою вони ніяк не можуть бути співвіднесені з якою-небудь частиною мови. До таких приводами відносяться наступні: в, до, за, з, у, о, і, на, від, за тощо. До речі, їх різновидом є складні прийменники, що складаються з двох частин: з-під, через, по -над та ін.
2. Похідні. Походження таких прийменників пов`язане з іншими частинами мови:

Утворені з наріч: навколо, біля, близько, напередодні, всередині, згідно, поперек. Наприклад, «стояти біля будівлі» - це привід, а «стояти біля» - це прислівник.

Відбулися з іменників: внаслідок або протягом. Наприклад: «в течії струмка» - це іменник з прийменником, а «протягом хвилини» - це привід.

Сталися через дієприслівників: - незважаючи на чи завдяки. Наприклад: «не дивлячись в ту сторону» - це дієприслівник, а «незважаючи на радість» - це привід.

Отже, з`ясуємо, як здійснити морфологічний розбір прийменника «в» (в реченні «У лісі він пробув три доби») за цією ознакою. Це зробити досить легко, адже даний прийменник неосвічений ні від якої частини мови. Отже, він є непохідним.

Розряд

Як зробити морфологічний розбір прийменника «на» і визначити його розряд? Для початку необхідно зрозуміти, що взагалі являє собою дана ознака.

За своїм значенням прийменники можуть підрозділятися на наступні розряди:

1. Просторові. Такі прийменники вказують на те чи інше місце. До них відносяться: крізь, поза, на, через, близько, до, у, біля, всередині, в, біля, з, поблизу, за, серед, під, з-під, уздовж, до, через, перед, проти, мимо, навколо, між, над, поперек та ін. Наприклад: на горі, за будинком, біля будівлі, навколо будинку, в голові, з-за рогу, перед об`єктом та ін.
2. Тимчасові. Такі прийменники вказують на час. До них відносяться: впродовж до, по, в, через, з, напередодні та ін. Наприклад: у п`ятницю, до вечора, з четверга, через місяць, по три хвилини, напередодні весілля, протягом усього тижня та ін.
3. Причинні. Такі прийменники вказують на ту чи іншу причину. До них відносяться: через, по, внаслідок, від, через, за, завдяки і т.д. Наприклад: від голоду, через хворобу, зважаючи захворювання, через смерть, завдяки наполегливості, внаслідок нездоров`я та ін.
4. Цільові. Такі прийменники вказують на мету. До них відносяться: заради, для, за, на, по та ін. Наприклад: заради блаженства, для ночівлі, за грибами, на благо держави, по гриби та ін.
5. Образ дії. Такі прийменники вказують на який-небудь образ дії. До них відносяться: без, з, по, в та ін. Наприклад: без хвилювання, з захопленням, по душах і т.д.
6. Додаткові. Такі прийменники вказують на той чи інший предмет, куди направлено певну дію. До них відносяться: об, о, по, про, щодо, с, та ін. Наприклад: про батька, з одним, про хлопця, щодо дівчата і т.д.

Як бачите, одні й ті ж прийменники можуть ставитися до абсолютно різних розрядах. Саме тому необхідно завжди звертати свою увагу на контекст.

Щоб зробити морфологічний розбір прийменника «на» і визначити його розряд, необхідно прочитати пропозицію або словосполучення, де він використовується.

Наприклад: «На горі стояло високе і старе дерево».

У цьому випадку прийменник відноситься до просторового розряду, так як він вказує на конкретне місце (на горі).

Склад

Морфологічний розбір прийменника і визначення всіх його ознак здійснити досить легко. Але це лише в тому випадку, якщо вам відомі всі особливості такої службової частини мови.

Отже, розглянемо детальніше, на які види поділяються прийменники за своїм складом:

1. Прості. Такі прийменники складаються тільки з одного слова і мають тільки один корінь. Наприклад: над, у, по, близько, завдяки тощо.
2. Складові. Такі прийменники складаються з 2-ух або ж більш слів. Наприклад: на відміну від, незважаючи на, в продовження та ін.
3. Складні. Такі прийменники мають 2 корені, між якими ставиться дефіс. Наприклад: з-під, через, по-над та ін.

Таким чином, роблячи морфологічний розбір прийменника «по», який використовується в реченні «По небу літало безліч птахів», слід вказати, що це службова і проста частина мови, так як вона складається тільки з одного слова.

Незмінюваність

Прийменники, втім, як і будь-які інші службові частини мови, ніколи не змінюються. У зв`язку з цим у письмовому морфологічному розборі того чи іншого слова необхідно писати, що воно незмінне.

Синтаксична функція

Як відомо, прийменники не є окремими членами пропозицій. Хоча вони все ж входять до їх складу і підкреслюються разом з самостійними словами.

Приклад розбору прийменника (морфологічного)

Щоб закріпити пройдений матеріал, рекомендується виконати наступне практична вправа:

Зробити морфологічний розбір прийменника «за», який використовується в реченні: «За будинком стоїть велике, але висохле дерево».

1. У даному реченні прийменник «за» необхідний для зв`язку словосполучення. Він відноситься до імені іменника (за будинком) і вживається в орудному відмінку.
2. Прийменник «за» є непохідним, так як не має походження від якоїсь частини мови.
3. Прийменник «за» відноситься до просторового розряду, так як вказує на конкретне місце.
4. Прийменник «за» є простим, оскільки складається тільки з одного слова.
5. Прийменник «за» незмінний.
6. Прийменник «за» не є членом пропозиції. Однак він входить до складу обставини (за будинком) і підкреслюється відповідно.