В.П. Астаф'єв, «Васюткино озеро»: по сторінках твору

В. П. Астаф`єв - один з найцікавіших представників російської радянської літератури. Його недарма називали мірилом совісті та моральності нашої сучасності. Людина і природа, людина і війна, життя села, екологія душі і совісті, культури та людяності - ось коло тих питань, тих проблем, які піднімалися письменником у його творах. Все, що їм написано, відрізняється щирою тривогою за наш мир, за чистоту сердець і щирість помислів, за те, щоб люди перейнялися почуттям відповідальності один перед одним і собою, відчули зв`язок з рідною землею, вітчим краєм, малою батьківщиною, відчули поклик предків. Щоб кожен з нас ясно розумів: тут, у цьому житті, ми не мандрівники-тимчасові виконавці, а ланки в нескінченному ланцюзі людства. І живемо на одній планеті, і діти однієї матері - Природи.

Історія створення

Не випадково свою розповідь назвав Астаф`єв «Васюткино озеро». Адже далеко не кожен герой, особливо якщо він маленький хлопчик, удостоїться такої високої честі. А ось Васютка заслужив! Твір має яскраво виражений автобіографічний характер. Виросло воно з невеликого шкільного твору, в якому тоді ще учень Астаф`єв розповів про пригоду, яка з ним сталося. Адже будучи семирічним дитиною, він часто виходив з батьком на рибну ловлю для артілі. Та й взагалі дуже багато чого знав про тайзі, про її характер, хитрощах і звичках від дідуся і бабусі, батька. Тому й випадок цей не забув Астаф`єв. «Васюткино озеро» з учнівського роботи переросло в цікаву розповідь про те, як в самих непередбачених ситуаціях слід зберігати присутність духу.

Чому хлопчикові вдалося врятуватися, та ще й дивовижний куточок лісу відкрити? Тому що не забув уроків, преподаних йому старшими, не впав у страх і зневіру, прочитав «таємну книгу тайги». Астаф`єв «Васюткино озеро» з тим і написав: розповісти людям про первозданній красі рідних місць, про доброту і мудрості природи, суворої справедливості її до людей.

Основна ідея твору

Згадуючи і розглядаючи своє дитинство вже очима дорослого, навченого досвідом людини, письменник так хотів розповісти про озеро, щоб душі читацькі прийшли в трепет, щоб могли яскраво і жваво уявити собі його і дивну галявину в лісі. Як художник точними, геніальними мазками творить картину, так і Астаф`єв Васюткино озеро описує майстерно підібраними словами. Свою письменницьку завдання бачив він в наступному: дати зрозуміти читачам, що навколо них «є світ прекрасний» і самі вони теж «в цьому світі є». Адже всі ми приходимо в доросле життя з дитинства. І Віктор Петрович вважає: добре, щоб і в нашій долі були такі от «озера» - дороговказні зірки, що допомагають нам зрозуміти себе, очиститися, усвідомити прості, але нескінченно важливі життєві істини. У цьому полягає ідейний зміст оповідання.

Природа і людина в оповіданні

Двох головних героїв вивів у своєму творі Астаф`єв. «Васюткино озеро», зміст якого ми розглядаємо - це розповідь про природу. Причому природа - НЕ фон або театральна декорація. Це особливий світ, який живе за своїми законами. І він перевіряє істинну сутність людей, визначає, хто на що здатний. Природа змушує Васютку пройти випробування, в результаті яких він загартувався, став сильнішим і людяніше. Саме природа дає можливість хлопчикові краще оцінити любов і турботу матері, родини, близьких. Вона лякає, заплутує, загрожує, але й підказує, прочиняє завіси. Головне - побачити, підмітити, зрозуміти, а для цього повинні бути пильними і чуйними не тільки очі і слух, а й серце. Так вважає Віктор Петрович Астаф`єв.

«Васюткино озеро» - розповідь філософський, сучасна притча, яка розкриває складні, багатогранні відносини людини і природи, а також нескінченний космос всередині нас самих. Читайте Астаф`єва, адже через його твори, як і пушкінські, «можна чудовим чином виховати в собі людину».