Американські газети. Американська газета "The Times". Американські газети і журнали

Американська нація - відносно молода. Вона сформувалася наприкінці вісімнадцятого століття, і велику роль у цьому процесі відіграла преса. Цінова політика періодики навмисно зменшували, в результаті чого американські газети коштували всього цент або два. Таким чином, преса перестала бути надбанням вищих класів суспільства і зробилася загальнодоступною. Видання вміло цим користувалися. Вони не тільки несли нову інформацію, а й створювали ту чи іншу точку зору, по суті, маніпулюючи суспільною свідомістю. В результаті преса Сполучених Штатів першою в світі перетворилася в так звану «четверту владу».

Історія

Деякі американські газети чи не старше самої державності США. Так, «Нью Гемпшир Газетт» була заснована в 1756 році, «Харфорд Курант» - в 1764, а «Аугуста Кроникл» - в 1785. Старожили є і серед найпопулярніших видань. Приміром, «Нью-Йорк Пост» - одна з найбільших газет, чий тираж становить близько шестиста двадцяти п`яти тисяч примірників, була заснована в 1801 році. Чимало сприяла популяризації періодики в країні вміла цінова політика. У 1850 році загальний тираж усіх щоденних видань становив два з половиною мільйони примірників, а тижневиків - у чотири рази більше - десять млн. Правда, на той час майстерність журналістики розвивалося переважно в Нью-Йорку, тоді як інші газети обмежувалися простою передруком статей, доповнених місцевими новинами. З монстрів другої половини дев`ятнадцятого століття варто особливо згадати «Геральд»: ця газета в 1860 році значно обігнала за обсягом накладів знамениту лондонську «Таймс»! І саме Штатам належить честь зародження таких жанрів, як «Жовта преса» і журналістське розслідування.

Перетворення в четверту владу

Завдяки передруці у місцевих ЗМІ, популярні американські газети Нью-Йорка мали ще більшу кількість читачів, ніж складав їх тираж. Збільшувався і ареал розповсюдження їх друкованої продукції. Наприклад, редакція «Нью-Йорк Трібюн» стверджувала, що їх читають близько мільйона чоловік, хоча тираж видання був трохи більше трьохсот тисяч примірників. За запевненнями «Геральд», деякі газети володіли доходами, більшими, ніж бюджет штатів. А тому їх редакції були недоступні для маніпуляцій з боку політиків. Вони самі на них впливали. Видання могли привести до перемоги на виборах ту чи іншу партію або перетворити якого-небудь громадського діяча в політичний труп. «Геральд» назвала процес перетворення ЗМІ в одну з гілок влади в країні (четверту, після законодавчої, виконавчої та судової) інтелектуальним прогресом.

Новий журналізм: жовта преса

Цей жанр міг зародитися лише в Штатах і ніде більше. «Американська мрія», згідно якої простий швець міг стати мільйонером, пробуджувала інтерес у величезної маси населення до особистого життя еліти. Статті не просто несли інформацію, нехай і оперативну, вони були орієнтовані на пробудження сильних емоцій (хоча по суті, привід не вартий того). Спочатку цей жанр називався «human-interest stories» (тобто історії, що розповідають про людей і їх слабкостях). У статтях висвітлювалися кримінальні новини, скандали у вищому світі і секс. Піонерами цього жанру стали Дж. Пулітцер, який очолював у той час (вісімдесяті роки дев`ятнадцятого століття) «Нью-Йорк Ворлд», і У. Херст з «Нью-Йорк Джорнал». Майданчиком для скандальних статей стали такі американські газети Великого Яблука, як The New York Tribune, «Геральд» і «Зе Нью-Йорк Сан» (недільний додаток до «Таймс»).

Журналістські розслідування

Фігуранти скандальних, ретельно приховуваних від широкої публіки відкриттів називали цих репортерів «разгребателей бруду». Журналістам, які проводили самостійні розслідування, доводилося, як і папараці для жовтої преси, проникати за огорожі приватних вілл і підключати для своєї діяльності справжню шпигунську апаратуру. Але небезпечне заняття коштувало того: публіка платила за результат розслідування пекучим інтересом, а отже і грошима. Втім, вдячні таким репортерам та історики. В рамках журналістського розслідування «вилізло назовні» Уотергейтское справу. Це принесло нев`янучі лаври репортерові Карлу Бенстайну. У наш час естафету перейняв Майкл Мур, який провів власне розслідування і випустив кінорепортаж «Фаренгейт 9/11». Також в цьому жанрі нової журналістики проявили себе Боб Вудворт і Томас Вулф. Американські газети, які публікували результати таких розслідувань, позиціонували себе як видання, розраховані на просунутого (у той час говорили «елітарного») читача: «Зе Нью-Йоркер», «Есквайр», «Зе Атлантик Манслі» і їм подібні.

Цензура в США

Звичайно, політичні скандали не потрібні можновладцям. І в США, як і в інших країнах, компанії, корпорації, партії та окремі політики намагалися перешкоджати роботі журналістів. Американські газети і журнали отримували судові позови за звинуваченням у неполіткоректності або наклепі. Але головний ворог преси - це Пентагон. Відома організація «Репортери без кордонів» у дві тисячі третьому році звинуватила військове відомство в тому, що воно чинило перешкоду журналістам, які висвітлюють події в Іраку. Колишня співробітниця "Сі-Ен-Ен" Христина Боржессон заявила, що Пентагон намагається контролювати всю інформацію, що стосується військових. Але тим не менше рівень свободи слова та захисту журналістів у США набагато вище, ніж в інших країнах, і тим більше в Росії.

Американська преса і світова економічна криза

Але не все так добре. Те, що не змогла зробити цензура, здійснив світову кризу. Звичайно, багато агентства стали випускати новини у віртуальному форматі, але тим не менш стан періодичної індустрії зараз перебуває не в кращій формі. На початок 2008 року в країні налічувалося близько півтори тисячі щоденних газет і більше шести тисяч тижневиків. І тільки за наступні дванадцять місяців було звільнено 16 тисяч журналістів, закрито 388 журналів і 120 газет. Rocky Mountain News, що виходила безперервно протягом ста п`ятдесяти років, припинила своє існування. Оголосила про своє банкрутство володіє The Times медіа-компанія Tribune Company. А спеціалізована американська газета англійською «The Christian Science Monitor» перестала виходити на папері, перетворившись на інтернет-ресурс. Зрозуміло, що в таких умовах видавництвам важко зберігати редакційну незалежність.

Американські газети російською мовою

У США проживає безліч різних національностей, тому в газетної індустрії країни етнічна преса займає не останнє місце. Вихідці з республік колишнього Радянського Союзу мають можливість дізнатися останні новини російською мовою. Це, звичайно, не щоденники. Більшість російськомовних видань виходять лише раз на місяць або на тиждень. Серед найвідоміших в радянській діаспорі є «Російський Дім» (виходить в Атланті), нью-йоркський «Новий Світ» і «The Dallas Telegraph». На жаль, американські газети російською мовою не входять до топ-десятку найпопулярніших видань. Це пояснюється браком професійних журналістів і редакторів. Але приріст російськомовної діаспори залишає надію на те, що ситуація зміниться на краще.

Найпопулярніші видання США

Якщо судити про популярність за обсягом накладів, то на першому місці знаходиться USA Today («США Сегодня»). Серед ділових людей лідером є видання The Wall Street Journal (воно так названо на честь нью-йоркської вулиці Уолт-стріт, де проходить бурхлива брокерська та банківська діяльність). Інші відомі американські газети в основному базуються у великих містах, столицях штатів. Це «Лос-Анжелес Таймс», «Чикаго Трібюн», «Вашингтон Пост», «Денвер Пост», «Даллас Морнінг Ньюз», «Х`юстон Кроникл», «Філадельфія Інквайер». В силу традиції некоронованої столицею газетної індустрії залишається Нью-Йорк. Там виходять такі «зубри» з гігантськими тиражами, як New York Daily News і New York Post.

Американська газета «Нью-Йорк Таймс»

Однією з найстаріших газет Великобританії є The Times («Час»). Вона без перерви виходить з 1785 року. Зараз це видання належить медіахолдингу Руперта Мердока News Corporation. У недільні дні виходить додаток «Зе Сандей Таймс». Щоб здобути собі популярність прямо на старті, багато газет запозичили це звучну назву. Американська газета The Times була створена 18 вересня 1851. З того дня вона виходить без перерви. Вона була заснована як регіональне видання, а тому офіційний титул її звучить The New York Times (Нью-Йорк Таймс). У рейтингу популярності серед американської преси газета займає почесне третє місце (після USA Today і The Wall Street Journal). Її журналісти сто дванадцять разів удостоювалися Пулітцерівської премії, а на її сайт щомісяця заходить тридцять мільйонів читачів. З появою інтернет-версії слоган газети змінився. Раніше він звучав як «У нас є всі новини, які тільки можна надрукувати». Зараз девіз трохи іншою. Він звучить: «У нас є всі новини, на які ви тільки можете клікнути». Потрібно уточнити, що під титулом «Таймс» в Америці виходить щотижневий новинний журнал. Його штаб-квартира також розташована в Нью-Йорку. Він був заснований в 1923 році і з тих пір завоював першу сходинку в рейтингу популярності серед американських журналів. Його тираж в 2007 році складав три з половиною мільйони примірників.