Професійна деформація особистості у співробітників
В даний час така цікава сфера людської діяльності, як психологія зробила крок далеко вперед, що пов`язано зі значною затребуваністю психологічної підтримки багатьох людей в сучасному світі. Стрімкий ритм життя сучасного світу приніс не тільки позитивні моменти, а й негативні, які виявилися в необхідності людей звертатися до психологів для зняття психічної напруги. Крім цього професійна діяльність накладає також досить серйозний відбиток на людину, оскільки щоденне виконання однакових дій і обов`язків викликає в особистості певні зміни.
Професійна деформація являє собою поступову зміну деяких якостей особистості, включаючи риси характеру, особливості поведінки і спілкування з людьми, ціннісні орієнтації та інтереси, які входять у звичку і стають частиною самої людини. У деяких випадках це може проявлятися дуже явно, в інших же, протягом довгого часу зміни можуть відбуватися повільно і непомітно. У будь-якому випадку людина стає іншим, оскільки будь-яка сфера діяльності має свої шаблони і стереотипи поведінки, які впливають на людину і накладають на нього свій відбиток.
Слід зазначити, що професійна деформація особистості може носити як позитивний, так і негативний характер, що багато в чому залежить вже від внутрішньої основи людини і від його ставлення до самого себе. Сприятливий вплив професійної діяльності проявляється в підвищенні кваліфікаційного рівня спеціаліста, більшому обсязі знань за своєю тематикою, умінні приймати грамотні і зважені рішення, а також знаходити вихід зі складних ситуацій. Така людина вливається в колектив, стає більш товариським, зав`язує тісні контакти зі своїми співробітниками, сумлінно ставиться до своєї праці і прагне поліпшити продуктивність праці, зробивши його більш раціональним.
Однак професійна деформація може носити і негативний характер, приймаючи форму епізодичного або постійного характеру. Справа в тому, що багато людей, пропрацювавши тривалий час в одній організації і вивчивши всі тонкощі внутрішньої системи робочого процесу, поступово можуть перетворитися на її заручників і негативно сприймати інформацію, яка стосується вдосконалення роботи та впровадження в неї нових технологій. Їм буде здаватися, що стара і відпрацьована схема організації є найкращою, а будь-які зміни, що порушують "статус кво" приведуть до його погіршення. Крім цього достатньо серйозною проблемою для багатьох організацій є те, що деякі співробітники, тривалий час пропрацювали в сфері обслуговування клієнтів починають спілкуватися з людьми в суто функціональному ключі, починаючи ставитися до всіх людей з однаковим підходом. Це негативно позначається як на характері співробітника, так і на репутації фірми, тому для запобігання цього грамотні керівники досить часто проводять необхідні семінари та тренінги, на яких вчать своїх фахівців підходити до кожного клієнта індивідуально, враховуючи різні обставини справи.
У системі освіти така проблема також може проявлятися, оскільки професійна деформація особистості педагога також відзначається досить часто. У більшості випадків тут видно позитивні моменти, які проявляються в більшій участі викладача в системі навчання і його прагненні навчити людей і передати їм свої знання. Однак і тут є свої підводні камені, оскільки в деяких випадках професійна орієнтація може носити характер занудного пояснення учням відомих речей. Це випливає вчасно помічати і не допускати перетворення в погану звичку.
Таким чином, можна зробити головний висновок про те, що кожна людина повинна періодично проводити самоаналіз свого характеру і звертати увагу не соціальний характер своєї поведінки. Це дозволить вчасно виявити небажані тенденції і сконцентруватися особистості на вихованні виключно позитивних сторін свого характеру в процесі трудової діяльності. В результаті такого підходу професійна орієнтація людини буде носити виключно позитивний характер.