Акцентуація - це те, що потрібно виправити?

Акцентуація - це надмірно виражене переважання однієї з рис характеру. Неважливо, наскільки людина розвинений як особистість, але він здається незвичайним для оточуючих. Що робити з такою особливістю?

Для початку потрібно розслабитися і перестати займатися активною самодіагностикою. Ця стаття носить лише інформативний характер. Не варто на підставі цих знань ставити собі діагноз. Акцентуація - це стан, який повинен визначати лікар.

До того ж поняття норми досить розпливчасто. Нам постійно потрібно звикати все до нових умов, налагоджувати потрібні зв`язки, конфліктувати з оточуючими, виконувати свою роботу і т.п. У таких ситуаціях все захисні механізми нашого організму постійно перебувають у стані готовності.

По суті, акцентуація - це крайня межа норми. Якщо обставини будуть сприятливими, людина поступово повернеться до потрібних параметрах, якщо ні, може утворитися патологія. Цей термін був введений Карлом Леонгардом. І вважається, що подібний стан - всього лише грунт для розвитку психопатичних і невротичних змін. Також акцентуація може збільшувати ризик нервових зривів.

Личко А.Е., російський професор і медик, спираючись на дані видатних вчених, ввів власну класифікацію акцентуацій. Ця система адаптована з урахуванням менталітету наших співвітчизників. Для кожного типу виявлені слабкі місця - ситуації, з якими такій людині вкрай важко впоратися.

Дуже важливо помітити акцентуації підлітків і вчасно вжити заходів. Для цього потрібно бути уважним до дітей і фіксувати їх поведінку з однолітками і з дорослими. Важливо відзначати, чи здатний підліток виражати і контролювати свої емоції, помічати його інтереси і звертати увагу на зациклення на якійсь рисі характеру.

Однак якщо ви будете самостійно переглядати типи акцентуації, тест може бути недостовірним. У кожного бувають певні зрушення. Наприклад, часті перепади настрою, бажання побути в центрі уваги, неможливість сконцентруватися на вирішенні простої задачі та ін. Це буває у всіх і часто пов`язано як з фізичним, так і з емоційним станом. Тому не поспішайте з діагнозом і не хвилюйтеся. Завжди враховуйте те, що на вас впливають оточуючі і зовнішні чинники.

Ставтеся серйозно до свого стану і самопочуттю своїх близьких. Це допоможе вам вирішити багато проблем, які можуть виникнути через критичних оцінок оточуючих, непорозуміння та інших факторів. Якщо особливості темпераменту і характеру вчасно помічені, це може допомогти у виборі правильного способу життя, напрямки майбутньої діяльності, яка не тільки дозволить заробити, але і принесе глибоке почуття самозадоволення і гордості за свої досягнення.

Якщо ж ви сумніваєтеся, що ваш стан нормально, або побоюєтеся за близьких, не варто нагнітати обстановку. Спробуйте звернутися до фахівця. Якщо вас хвилює самопочуття рідних, спочатку відвідайте лікаря. Можливо, у вас немає приводу для занепокоєння, а уявна акцентуація - це лише наслідки перенесеного стресу.