Життєва і наукова психологія: подібності та відмінності

Колективна мудрість поколінь відображається в прислів`ях і приказках, в прикметах і тлумаченнях сновидінь. І безумовно, в центрі уваги стоїть людина: його характер, особистість, доля. Однак ніхто не стане називати цю мудрість знанням про душу або свідомості. Чому? Чим різняться життєва і наукова психологія? Адже обидві розглядають людину, її вчинки, думки і почуття. Проте існують принципові відмінності.

І життєва, і наукова психологія претендують на деякі узагальнення, що стосуються знань про людську особистість. Але перша це робить на рівні забобонів і стереотипів, друга ж спрямована на глибинне вивчення, осягнення механізмів. Життєва і наукова психологія по-різному інтерпретують досвід. Перша спирається на конкретні, приватні випадки. Друга - на експериментальні дані, широкі вибірки, досягнення інших вчених. Кожен з нас, спостерігаючи за собою, близькими, знайомими, по-своєму інтерпретує результат спостережень. Від чого це залежить? В першу чергу, від особистості спостерігача. Отже висновки, які ми зробимо, не тільки ситуативні, а й суб`єктивні. Наприклад, уявіть, що ви бачите людину, яка одягнений у все чорне. Що ви скажете або подумаєте про нього? Один вирішить, що це траур, інший - що це прагнення виділитися з натовпу. Третій скаже, що та людина, мабуть, в депресії. Четвертий - що він хоче залишитися непоміченим. П`ятий може вирішити, що та людина за професією сажотрус або носить уніформу. При цьому ми спираємося тільки на свій внутрішній досвід, на своє уявлення про світ, почерпнуте з книг і фільмів, та навіть просто на настрій. Життєва і наукова психологія як раз і розрізняються рівнем неупередженості та дистанції від спостерігача до об`єкта вивчення.

У першому випадку наші знання не систематизовані. Вони уривчасті, на них накладає відбиток середу виховання, рівень освіти, наш склад характеру. У другому - всі прояви людської особистості вивчаються експериментально, теорії доводяться науково. Життєва психологія практична, їй не потрібно глибоке розуміння мотивів і причин діяльності або властивостей характеру. Вона спрямована на успішне функціонування людини серед йому подібних, на вирішення конкретних завдань. Саме тому ми так легко даємо поради, як чинити в тому чи іншому випадку, хоча насправді не маємо глибокого уявлення про явище. Приміром, життєва і наукова психологія зовсім по-різному інтерпретують проблеми залежності та допомоги алкоголікам чи наркоманам. Без комплексного вивчення (за допомогою тестів, інтерв`ю, бесід) особистості хворого жоден психолог не вирішиться давати конкретні поради його близьким про те, як треба себе вести. Вчені намагаються осягнути, вникнути в глибинні механізми виникнення і протікання залежності у людей різних поколінь, різного темпераменту, вихідного стану здоров`я. Життєва "мудрість" дає поради "покарати за гріх", "піти негайно" або "прощати все, інакше гірше буде". Рекомендації та настанови даються в залежності від особистого досвіду арбітра. У цьому виявляється і ще одна фундаментальна відмінність життєвої і наукової психології. Перша оцінює і судить, друга робить висновки та узагальнює. Життєва психологія передусім спрямована на ситуативну допомогу, на поради, наукова - на осягнення таємниць людської свідомості і душі.