Як вийти із зони комфорту і навіщо?

Популярне протягом про вихід із зони комфорту може доставити багато неприємностей непідготовленій людині. Чи варто різко ламати свої стереотипи? Як вийти із зони комфорту з мінімальними втратами?

Що таке зона комфорту?

Зона комфорту - звичне і зручне душевний стан людини. Воно обумовлене усталеними звичками, стереотипами мислення і поведінки. Це комфортне існування, в якому людина відчуває себе в безпеці, коли відсутня мотивація діяти або докладати зусилля.

Зона комфорту - це певний етап, якого людина домігся за допомогою своїх знань, дій. У нього немає проблем з житлом, роботою. Його більш-менш влаштовує фінансовий достаток. Тобто задоволені основні потреби:

• голод і спрага;
• безпеку, відсутність страхів;
• впевненість, надійність;
• сексуальна задоволеність.

Людина перебуває у звичній обстановці, здійснює знайомі дії. За зоною комфорту слід зона незвичного поведінки. Зміна стереотипів мислення, дії означає вихід із зони комфорту. Картинки звичного життя змінюються на нові декорації.

Тільки після того, як людина усвідомлено вирішує вийти із зони комфорту, він намагається змінити стереотип поведінки, мислення. Тільки тоді виникає питання: «Як вийти із зони комфорту?» Людина самостійно приймає рішення про зміну звичок і несе всю відповідальність за свої подальші дії.

Вихід із зони комфорту

Існує 2 шляхи виходу із зони комфорту.

Перший - раптово змінилися умови, обставини. Тут можуть бути економічні кризи, коли людина втрачає все і починає життя з нуля. Тюрма або армія - теж вихід із зони комфорту в невідому середу. Серйозне захворювання, коли тривалий час доводиться проводити на лікарняному ліжку, змінювати звичний уклад. Втрата роботи або житла змушує людину йти в незвичному напрямку, шукати шляхи вирішення проблеми.

Другий - усвідомлене рішення про вихід із зони комфорту. Це найбільш м`який шлях, коли є можливість самостійно змінити що-небудь у житті. У той момент, коли людина вирішує, що пора виходити із зони комфорту, він може зробити дії, які згодом можуть привести до особистісного або кар`єрному зростанню. Тут слід враховувати енергетичний потенціал людини, його вік і ті цілі, які він ставить перед собою.

Таємні небезпеки зони комфорту

Як вийти із зони комфорту? Для чого потрібно з неї виходити? Зона комфорту несе відсутність мотивації, щоденне механічне виконання обов`язків, рутину. Допитливість сприяє розширенню меж відомого існування. Закон відкладеного життя змушує вдаватися до ілюзій, що все краще тільки попереду.

Необхідно відмовитися від помилкових оман. Починати жити за принципом «тут і зараз». Звичне існування може призвести згодом до усвідомлення, що життя пройшло, і прагнути більше ні до чого. Тому кожна людина для себе вирішує сам - чи варто виходити зі звичного стану.

Навіщо виходити із зони комфорту?

Людина, постійно відчуває незвичні навантаження або буває в незвичних ситуаціях, швидше адаптується до нових умов життя. Щоб не опинитися на узбіччі життя, висмикнутим із зони комфорту ударами долі або непередбаченими кризами, можна підготувати свою психіку, зробити її гнучкою.

Вважається, що вихід із зони комфорту - єдиний шлях розвитку. На етапі дорослішання такий шлях є єдино вірним. Але пізніше, коли людина вже відбувся як особистість, шлях розвитку можна здійснювати не виходячи із зони комфорту. То чи потрібно змінювати звичну обстановку?

Зона комфорту змушує людину думати, що все знаходиться під його контролем. Фіксація в певному стані заважає особистості вирішити проблеми, які існують на даному етапі.

Наприклад, є квартира двокімнатна, а хочеться двоповерховий будинок. Перебуваючи в зоні комфорту, таку проблему не вирішити. Необхідно вжити незвичні дії, які допоможуть вирішити питання, і людина вийде на новий етап.

Далі його чекають інші проблеми, які також слід вирішувати, розсуваючи межі нової комфортної зони. Такий рух вперед, до нових цілям і завданням, здатне забезпечити розвиток людини. Це не обов`язково можуть бути матеріальні цінності. Духовний розвиток не так вже й просто, як здається на перший погляд. Подолання труднощів у справах благодійності не менше складні і часом вимагають більшої віддачі.

Вихід із зони комфорту слід забезпечити себе зовнішніми і внутрішніми ресурсами. Це енергія, цілеспрямованість, здоров`я, наявність часу, стабільний достаток.

Психічна складова виходу із зони комфорту

Зміна психічного стану несе вихід із зони комфорту. Стрес, внутрішній опір, самообман - основні прийоми, що допомагають організму повернутися в колишнє, комфортний стан.

Якщо взяти природне дорослішання людини, то зростання особистості, набуття досвіду і знань проходять через кризи. Це криза 1 року, 3 років, 7 років, криза підліткового віку. Такі віхи дорослішання - найяскравіші, показові. Але всі вони ведуть до розширення зони комфорту. Цікавість дитини штовхає його на подолання труднощів. Завдяки цьому йде етап становлення особистості.

Ставши старше, маючи роботу, сім`ю, житло, людина позбувається необхідності чого-небудь домагатися. Більш того, в деяких випадках, при неможливості отримати задумане, він психологічно намагається знецінити річ або міжособистісні відносини.

Наприклад, хочеться купити пральну машину, але немає зайвих грошей. Тоді людина, не бажаючи виходити із зони комфорту, намагається знецінити її (витрачається багато води або порошку, шумить або займає багато місця, тільки ліниві люди перуть білизну в машині).

Самообман, знецінення, страх, лінь повертають людину в звичне комфортний стан. Зростає обмеженість, навіяна законом відкладеного життя. Але надії, що все ще попереду і можна багато чого домогтися, найчастіше виявляються фантазіями.

Звуження зони комфорту

Звуження зони комфорту говорить про поступову деградації особистості. Це той випадок, коли необхідні речі стають непотрібними. Найяскравіші приклади звуження зони комфорту - алкоголізм, наркоманія. Всі існування людини зводиться до необхідного психічному стану. Відсутність звичного сп`яніння призводить до агресії, непередбачуваних вчинків, суїциду.

Під час звуження зони комфорту поступово стають зайвими робота, дім, сім`я. Знецінюються відносини, фінансова незалежність. Людина задовольняється малим, мотивуючи свою бездіяльність філософським поглядом на життя.

Розширення зони комфорту

Розширення зони комфорту зазвичай зводиться до необхідних дій, які робити не хочеться. Чим частіше людина намагається розширити свою зону комфорту, тим безболісніше і простіше стає цей процес згодом.

Не слід різко змінювати свої звички, оточення. Ні в якому разі не можна піддавати своє здоров`я на небезпеку. Тільки поступове, плавне розширення меж дозволить психіці безболісно адаптуватися до нових умов. Як вийти із зони комфорту? Психологія може запропонувати зразкові дії. Але застосовувати їх у житті або знайти свій шлях розвитку - людина повинна вирішити самостійно.

Необхідно визначити мотивацію і кінцевий результат своїх дій. Для чого необхідно розширення зони комфорту і що воно має принести в майбутньому? При цьому важливо чітко усвідомлювати цілеспрямованість своїх дій, мати достатньо часу і внутрішніх ресурсів для їх здійснення.

Наприклад, є бажання стати директором банку, але немає спеціалізації, за допомогою якої можна прийти до мети. Тому важливо визначити реальну задачу і займатися нею з юного віку. Уміння розширювати межі, переходити з одного етапу на більш високий рівень, звичка не зупинятися на досягнутому допоможуть принести людині відчутний успіх у житті.

Як вийти із зони комфорту?

Численні психологічні тренінги допомагають людям позбутися страхів, комплексів. Вихід їх зони комфорту - таке ж подолання труднощів. Існують прості рішення, які допоможуть почати рух вперед. Перш ніж задуматися про те, як виходити із зони комфорту, важливо усвідомити, що така дія необхідна.

1. Змінити розпорядок дня (не на шкоду сну, відпочинку, харчуванню).
2. Відправитися в поїздку (можна знайти найближчий маршрут до сусіднього міста, пройтися по парках, музеям).
3. Зайнятися спортом (обов`язково враховувати стан здоров`я, для початку досить невеликий ранкової гімнастики).
4. Додати різноманітності (позапланово сходити в зоопарк або на виставку, записатися на курси, спробувати нове блюдо або прочитати нову книгу).
5. Поставити мету і домогтися її (не гнатися за глобальними звершеннями, можна для хворої сусідки ходити кожен день за продуктами).

Помилки при виході із зони комфорту

Якщо людина усвідомила необхідність зміни звичного способу життя, з`являється нове питання. Як виходити з зони комфорту і не випробувати стрес? Вся справа в тому, що людина обов`язково відчує дискомфорт при виході з стереотипного оточення. Стрес - природне відчуття при виході з комфортної зони. Завдяки йому організм мобілізується, починає підготовку до нового етапу.

Тільки випробувавши стрес і змінивши мислення, людина здатна розширити зону комфорту. Якщо стереотипне мислення залишається - людина замикається в собі. Він стає нездатним адекватно оцінити ситуацію, що створилася, чіпляється за досвід минулого. У цьому випадку можливі незворотні стану психіки.

Тому варто реально оцінити свої можливості. Кардинальні зміни (зміна міста, країни, напрямок особистісного зростання) найкраще планувати до 35 років.

Рекомендації щодо виходу із зони комфорту

Зміна звичок, способу життя може підірвати здоров`я людини. Внутрішня енергія, ресурси, мотивація повинні бути настільки величезними, щоб вихід із зони комфорту привів до поліпшення життя. Як призвести вихід з мінімальними втратами в психічному стані?

1. Хвалити себе за найменше розширення меж, за невеликі досягнення.
2. Не забувати про цілі і мотивації.
3. Діяти поступово, не допускаючи різких стрибків активності.
4. Скласти план-мінімум і не ухилятися від нього.
5. Найчастіше знайомитися, спілкуватися з новими людьми, чий життєвий статус вище вашого.