Кримінальна відповідальність неповнолітніх: основні положення та особливості

Підлітки, які не досягли 18-річного віку, мають ще неусталеним світоглядом і, внаслідок цього, вельми рухомий системою моральних цінностей. В силу вікових причин подання неповнолітнього про право і моралі перебувають поки лише на вербальному рівні і не є автоматичними регуляторами поведінки молодої людини. Тим часом, увага до підростаючого покоління в даний час потребує різкому посиленні, особливо в плані профілактики правопорушень і конфліктів, які в окремих регіонах набувають лякаюче гострі форми. Тому об`єктивно відповідальність неповнолітніх за кримінальні злочини просто необхідна. Сьогодні великими темпами зростає кількість неформальних рухів молоді, налаштованої агресивно по відношенню до окремих груп громадян (зокрема, націоналізм). Не менш плачевно виглядає картина злочинів, скоєних підлітками з корисливими намірами, таких як крадіжки, розбої, грабежі.

Наша держава надає особливий захист тим, хто ще не досяг свого 18-річчя, однак, незважаючи на це, кримінальна відповідальність неповнолітніх, згідно з КК (від 1996 року), настає вже при досягненні молодими людьми 14-річчя. В силу особливостей психології людей неповнолітніх в нормативний документ і був введений окремий розділ, а саме глава 14 (статті з 87 по 96). Необхідність наявності спеціальних правил і норм щодо малолітніх злочинців прямо випливає з принципів гуманізму і справедливості.

Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх

З 87 глави ми бачимо, що неповнолітніми в нашій країні визнаються ті, кому вже виповнилося 14 до моменту вчинення незаконного діяння. Повнолітніми ж вважаються молоді люди, починаючи від 18 років - злочинці цієї вікової категорії вже відповідають за свої вчинки «по-дорослому». А підлітки, котрі порушили закон у віці до 14 взагалі не відповідають за законом за те, що зробили.

Будь неповнолітній злочинець перед тим, як йому буде призначено те чи інше покарання, в обов`язковому порядку проходить судову психолого-психіатричну експертизу. Це вельми складне комплексне дослідження, яке вимагає від лікарів застосування як загальних медичних, так спеціальних психологічних знань (соціальна психологія, патопсихологія підлітків і дітей). З урахуванням висновку, який складається за результатами такої експертизи, вирішується питання про те, чи постане неповнолітній перед судом, не страждав він психічним розладом на момент злочину ним закону, або він взагалі є недієздатним. В останньому випадку підліток, швидше за все, буде направлений на лікування до психіатричного закладу.

Кримінальна відповідальність неповнолітніх: особливі обставини

Під час виробництва слідства, а також судового розгляду по кримінальній злочину, скоєного особою неповнолітнім, особлива увага звертається на з`ясування таких обставин, як:

• вік злочинцями
• умови його життя;
• умови воспітанія;
• причини та умови, які сприяли вчиненню ним незаконного деянія;
• наявність інших учасників і дорослих підбурювачів.

Кримінальна відповідальність неповнолітніх: види покарань за злочин

Справедливим кримінальним покаранням неповнолітнього вважається таке, яке найкраще буде гарантувати його виправлення. Проте покарання при цьому не повинно бути надто суворим. До речі, максимальний термін, який може отримати злочинець у віці до 18 років, у нашій країні становить 10 років (як за одне діяння, так і за їх сукупністю).

Види покарань щодо малолітнього злочинця:

• штраф (може бути призначений тільки відносно злочинця, має майно або самостійний заробіток) ;
• позбавлення права здійснювати певну діяльність;
• роботи обязательние;
• роботи ісправітельние;
• арест;
• на певний термін позбавлення волі.

Кримінальна відповідальність неповнолітніх: застосування примусово-виховних заходів

Якщо неповнолітній скоює злочин вперше у своєму житті, і воно не відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких, то підлітка можуть звільнити від кримінальної відповідальності, якщо визнають, що виправитися він може за допомогою застосування до нього заходів виховного впливу, а саме:

• предупрежденія;
• передачі під нагляд законних представників (батьків або тих, хто їх заміняє, зокрема, спеціалізованого держоргану опіки) ;
• покладання обов`язку відшкодувати / загладити заподіяну шкоду;
• обмеження досуга;
• встановлення деяких вимог до поведінки.