Резолютивна частина рішення суду: це що означає?

Суд, розглянувши справу, зачитує документ, що має назву «Резолютивна частина рішення суду». "Це що таке?" - Відразу ж переймаються сторони процесу. І чому тільки частину рішення, а не повний його текст? А де брати повний текст і чи потрібно його брати? А «резолютивна» - що за слово таке? Стаття відповідає на ці та інші питання допитливих громадян, які мають дуже далеке уявлення про юриспруденцію та таємниці діловодства в судових інстанціях.

Судове рішення: що це таке

Судове рішення - це підсумковий процесуальний документ, який зачитує суд після закінчення судового процесу. Воно виражає позицію суду. Рішенням із застосуванням норм права вирішуються спори між сторонами процесу (наприклад, може дозволятися суперечка між сусідами по земельній ділянці, довгі роки безуспішно конфликтовавшими між собою про межі ділянки, або ставиться остаточна крапка в розділі майна колишнього подружжя і проживанні їх неповнолітніх дітей). У певних випадках судовим рішенням відновлюється порушене право сторони (наприклад, відновлення незаконно звільненого працівника на роботі та стягнення середньої заробітної плати за вимушений прогул). Іноді документ усуває неясності в трактуванні норми правового акта, що застосовується до спірної ситуації, і розтлумачує некоректно складені пункти укладеного або діючого договору (останнє більше характерно для арбітражного процесу).

Зміст рішення

Яким би не було рішення суду, воно зобов`язане за формою і змістом відповідати правилам, прописаним в процесуальних кодексах. У документі повинна бути вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частина рішення суду. Це допомагає грамотно структурувати документ, розділивши його на певні смислові підрозділи.

1. Вступна частина рішення. У ній прописується дата винесення судового акта, місце складання, склад суду і його найменування, прізвище, ім`я, по батькові працівника, ведучого протокол засідання, назва сторін процесу і сутність заявлених вимог позивача.

2. Описова частина рішення. У ній детально викладається суть вимог заявника, заперечення іншого боку і пояснення інших осіб у справі.

3. Мотивувальна частина рішення. У ній викладаються обставини, ситуація, яка дозволяється, докази, надані в судове засідання учасниками процесу і які згодом лягають в основу висновку суду, посилання на докази, які суд бере до уваги і які вважає невідповідними, а також законодавство, яке суд застосував до конкретної ситуації.

4. Резолютивна частина рішення суду. Це найбільш важлива частина документа. Саме в ній прописується підсумок позовної заяви - задовольняється він або в його задоволенні суд відмовляє. В обов`язковому порядку розподіляються судові витрати (стороні, яка виграла справу, суд присуджує за рахунок сторони, що програла відшкодування сум сплаченого мита, витрат і витрат), а також яким чином можна оскаржити рішення.

Значення резолютивній частині рішення

Як було згадано, резолютивна частина рішення суду - це найважливіша частина документа. Саме від правильності та коректності формулювань, прописаних судом у цій частині, часом залежить можливість виконання рішення приставами. Наприклад, помилка в написанні прізвища відповідача, з якого суд стягнув грошові кошти, ускладнює виконання документа. А резолютивна частина рішення арбітражного суду ще жорсткіше, повністю, без перефразіровок, домислів і змін переноситься у зміст виконавчого документа. Викладається вона у вигляді короткого наказу: зобов`язати, відшкодувати, стягнути та ін. Більш докладно про цю частину рішення дивіться нижче.

Резолютивна частина рішення суду (зразок)

Як приклад взяті позовні вимоги, суттю яких є виселення відповідачів з наданням їм іншого приміщення.

«Позов задовольнити

Виселити Несчастливцева Ігоря Олександровича та Несчастливцеву Олену Станіславівну з трикімнатної квартири, яка розташована за адресою: м Непонятінск, вул. Будівельників, 78, кв. 17, і надати їм трикімнатну квартиру загальною площею 120 кв. м, у тому числі житлова площа 88 кв. м, яка розташовується за адресою: м Непонятінск, вул. Квіткарів, 27, кв. 71."

Так виглядає резолютивна частина рішення суду. Приклад вигаданий і не має ніякого відношення до реальних подій і людей, відображає суть рішення без вказівки на розподіл витрат та порядку оскарження.

Резолютивна частина рішення в арбітражному процесі

Спори, що виникають між юридичними особами (господарюючими суб`єктами та іншими організаціями), вирішуються арбітражним судом. Підсумковий документ, яким логічно закінчується арбітражний процес, за своєю структурою практично ідентичний рішенням, що приймається по спору цивільному. У ньому також присутні чотири частини, найважливішою з яких є резолютивна частина рішення арбітражного суду. Ця частина прописується в імперативній формі без аргументації, яка є в мотивувальній частині. Якщо судом встановлено, яким чином потрібно виконувати рішення, або рішенням вжито заходів для забезпечення виконання, то це також відображає резолютивна частина рішення за позовом. Причому для складання повного тексту рішення законодавство надає суду п`ятиденний термін.

Резолютивна частина постанови суду, вироку

Існують деякі особливості в назвах процесуальних документів. Так, підсумковий документ, прийнятий судом першої інстанції по суті вимог, є постановою суду, викладеним у вигляді судового рішення. Постановою також є документ суду другої інстанції, що розглянула скаргу на рішення суду першої інстанції, він має вигляд апеляційного визначення. Постановою також є документ, що виноситься судом касаційної (третьої) інстанції. Резолютивна частина постанови суду третьої інстанції повністю відображає повноваження суду щодо скасування, зміні постанов попередніх судів або залишення їх в тому вигляді, в якому вони були прийняті. Це стосується документів, прийнятих у спорах, які розглядаються на підставі норм цивільного процесу.

Касаемо арбітражного процесу ситуація дещо інша. У ньому постановою вважається документ, який виносить апеляційний та касаційний суд, розглянувши скаргу на підсумкові документи попередніх судів. Резолютивна частина постанови суду в цих випадках також відображає позицію і повноваження суду щодо оцінювання в силі рішень судів або їх скасування у зв`язку з незаконністю.

Вироки судів та їх резолютивні частини

За результатами розгляду кримінальної справи, в якій конкретна людина звинувачується в скоєнні кримінального злочину (наприклад, скоїв вбивство або крадіжку), суд може винести як виправдувальний вирок (тобто повністю реабілітувати підсудного), так і обвинувальний. Їх підсумкові частини трохи різняться між собою. Так, резолютивна частина вироку, що має силу виправдувального, повинна містити в собі повністю прізвище, ім`я, по батькові людини, яка виправдовується судом, вказівка на те, що він вважається невинним, скасування запобіжного заходу та способи усунення заподіяної шкоди при його наявності.

Обвинувальний вирок відрізняється за формою і змістом від виправдувального. Резолютивна частина вироку, що має силу обвинувального, складається з вказівки на те, що підсудний визнається винним у конкретному злочині, вказується, в якому злочині він вважається винним, міра покарання за злочин, вид виправної установи та інші не менш важливі пункти.

Скарга і її резолютивна частина

Скарга відрізняється від судових документів тим, що в ній скаржник (особа, яка подає скаргу) про щось просить суд, органи влади, органи управління або управління місцевих поселень. Резолютивна частина скарги повинна відповідати на питання про те, що саме скаржник або заявник просить або вимагає.

В якості висновку можна сказати, що резолютивна частина рішення суду - це результат підсумкового документа суду чи скарги.