Види позовів в російському і римському праві

Позов в цивільному процесі, по суті, є зверненням до судових інстанцій зацікавлених осіб, підставою для якого служить вимога про захист охоронюваного законом суб`єктивного права. Позов є ефективним процесуальним засобом, що дозволяє вирішити суперечку про право, що виник між двома сторонами. Важливим засобом для порушення процесу є позовну заяву. За законом звернутися до суду з проханням про захист оскарженого або порушеного права може будь-яка зацікавлена особа. Подібне звернення називають пред`явленням позову.

Види позовів в сучасному виробництві

Класифікація таких з матеріального правовою ознакою відповідає певній галузі права. Тобто види позовів визначаються тієї правової галуззю, до якої належать зазначені в них вимоги. Позов, який випливає з трудових відносин, буде трудовим, з цивільних правових відносин - цивільних, з житлових правовідносин - житловим та ін. Більш конкретна класифікація існує також всередині окремо взятої групи.

Види позовів в цивільному процесі поділяються на позови, що стосуються окремих договорів (оренди, лізингу та ін.), позови, що заперечують право спадкування, право власності, авторське право.

Види позовів: процесуально-правова класифікація

Дана типологія охоплює практично всі існуючі способи судового захисту. Вона має визначальне значення в теорії цивільного права, тому що є вичерпною. Відповідно до зазначеної класифікації, позови ділять на три види:

1. Позов про присудження містить такі вимоги, предмет яких передбачає спосіб захисту, заснований на примусову чи добровільне виконання обов`язків з боку відповідача за умови, що дані зобов`язання підтверджені судом. Метою таких є спонука відповідача на вчинення чи утримання від певних дій. Приклад: позивач вимагає стягнути суму вартості придбаної речі у відповідача.

2. Позов про визнання - це вимога, метою якого є підтвердження в судовому порядку відсутності, або навпаки, існування певного правовідносини. З цього випливає інша назва даної категорії позовів - установітельние. Приклад: позовна вимога про визнання авторства або права власності. Слід зауважити, що всередині даної категорії існують види позовів, несучих позитивну або негативну схильність. Перераховані в прикладі позови належать до першої, позитивної групі (їх метою є визнання спірного права). Якщо метою є визнання відсутності спірного права, то він відноситься до групи негативних (визнання недійсності шлюбу).

3. Перетворювальний позов націлений на припинення або зміна існуючих на даний момент між сторонами правовідносин, і на створення нових. Приклад: позов про розірвання шлюбу, про виключення майна з опису та ін.

Види позовів в римському праві

У римському праві існувала своя класифікація, відповідно до якої вони поділялися на такі види:

1. Речовий позов передбачав захист відповідних прав. Його пред`являли щодо осіб, що зробили замах на право особистої власності позивача. Речовий позов в римському праві називався віндикаційний і негаторний.

2. Особистий позов передбачав захист зобов`язального права особи. Свою назву він отримав за ознакою пред`явлення стосовно певної особи чи групи осіб.

3. Позов строгого права розглядався суддею відповідно до договору, заперечення відповідача при цьому не бралися до уваги.

4. Позов сумлінності, або «доброї совісті» мав на увазі прийняття рішення суддею за умови доповнення чинного права власним становищем, спрямованим на врегулювання спірного питання. Дані позови передбачали ухвалення рішення відповідно до совістю судді та зі звичаями того часу.

5. Позов за аналогією пред`являвся, якщо не існувало певних встановлених норм стосовно якої-небудь дії.

6. Позов з фікцією. У формулі претор наказував судді уявити реальне існування деяких фактів, які не мали місце бути в дійсності, тобто застосовувалася фікція. Нові відносини за допомогою такого прийому підганяли під вже відомі позови.

7. кондікціі - це позови, які не містили підстав для виникнення.