Заперечення на позовну заяву. Як відстояти своє право на захист?

При виникненні спірних ситуацій як між фізичними, так юридичними особами, найбільш правильним вчинком є звернення до суду. Однак не тільки позивач має право звинуватити другу сторону процесу в порушенні своїх прав, обумовлених законами країни. Відповідач може подати заперечення на позовну заяву, заперечуючи тим самим правомірність звернення до суду. Таким чином, друга сторона реалізує своє право на захист і спростування всіх звинувачень, пред`явлених їй позивачем.

Заперечення на позовну заяву бувають двох видів:

• процессуальние;
• матеріально-правового характеру.

Перший документ являє собою заперечення відповідачем правомірності самого факту суду і визнання обвинуваченої сторони в якості порушника прав позивача. Однак сама вимога, по суті, залишається. Ось основні пункти, які може виявити відповідач, заповнюючи зразок заперечення на позовну заяву в даному випадку:

• прохання про заміну обвинуваченої сторони судового процесу;
• неправовий характер позовної вимоги;
• факт закінчення строків давності за даним делу;
• неповна правосуб`єктність істца;
• особистий інтерес будь-кого з представників даного процесу в досягненні певного результату (суддів, присяжних, засідателів), який може вплинути на хід справи;
• дане звинувачення вже розглядалося, і по ньому було винесено рішення;
• даний суд не має повноважень вести хід такого процесу;
• досудове вирішення виниклої спірної ситуації не було проведено належним чином з дотриманням усіх відповідних правил;
• мають місце бути перешкоди процесуального характеру іншого роду.

Якщо ж таке заперечення на позовну заяву буде повністю задоволено в суді, то хід справи зупиняється. Позивач же в свою чергу задоволення за своїм пред`явленим вимогу не отримає.

Заперечення на позовну заяву другого різновиду покликані протестувати проти фактичної або ж правової обґрунтованості наявного позову. В даному випадку відповідач повинен спиратися на матеріальні норми права і привести цілий ряд цілком обґрунтованих законом причин, які доводять відсутність у другої сторони підстав подачі вимоги. Правові висновки можуть бути спростовані не тільки речі і документи, а й сам факт заперечення на позовну заяву.

Просте заперечення може бути висунуте обвинуваченої стороною в тому випадку, якщо вимоги були невірно сформульовані або ж обгрунтовані. Тобто немає достатньої кількості істотних доказів необхідності складання позовної заяви. У цій спірній ситуації заперечення буде містити в собі неочевидні висновки по якомусь умовиводу, заснованому на що міститься в нормативних документах певної інформації. Саме вона і повинна послужити в дальнейшемосновой для спростування пред`явленого вимоги.

Якщо ж матеріально-правове заперечення на позовну заяву не містить низки доказів при відсутності необхідності в таких, то в такому випадку обвинувачувана сторона повинна пред`явити суду незаперечні факти юридичного характеру, які опиняться на його боці. При прийнятті рішення на користь відповідача, вимога залишається без належного задоволення.

Безпосередньо до самої форми для подання заперечення нормативними актами не висуваються певні жорсткі вимоги. Відповідач має повне право скласти цей документ у довільній формі, виклавши всі необхідні факти в більш зручному для нього порядку. Однак для того щоб заперечення мало силу, а також в подальшому стало вагомою підставою для прийняття судового рішення на користь обвинуваченого, ця сторона повинна мати значний багаж юридичних знань. Тому якщо виникла необхідність виставити таке заперечення на позовну заяву, найчастіше клієнт звертається до досвідченого адвоката, який і бере на себе відповідальність щодо складання даного документа.