Спадщина без заповіту: практика застосування
Часто буває, що людина померла і не залишив після себе заповіт. Таке може виникнути в декількох випадках: або людина не встиг цього зробити за життя, або померлий був повністю згоден з тими правилами, які встановлені законом. А може бути й так, що і заповідати нічого було. У цій статті ми розглянемо питання про те, як вступити у спадок без заповіту.
Законний порядок
Як вже було з`ясовано, якщо немає волі померлого, то все майно розподіляє закон. Вступ у спадщину без заповіту - це дуже трудомісткий процес, часом викликає масу суперечок. Як встановлено Цивільним кодексом, існує кілька черг осіб, які претендують на спадщину. Перші з них - це діти і батьки померлого, чоловік або дружина. Далі йдуть брати і сестри, дідусі та бабусі. Якщо і таких немає або зазначені особи відмовилися, то спадок без заповіту має право одержати ще більш далекі родичі. Черговість спадкоємців можна уточнити у нотаріуса або у юристів по спадкового права.
Негідні спадкоємці
Судом може бути прийнято рішення про те, що якесь обличчя або особи (родичі) не мають права отримати частину майна померлого. Підставами є заподіяння шкоди спадкодавцеві за його життя, несплата аліментів або нездійснення догляду, якщо такий обов`язок була. Часто родичі зловживають таким правом, щоб прибрати конкурентів на спадщину без заповіту. У цьому випадку важливо звернутися за допомогою до юристів, щоб ваші права були відновлені, а змова певних осіб з метою досягнення своїх меркантильних інтересів попереджено.
Порядок отримання
Спадщина без заповіту оформляється у нотаріуса за місцем проживання. Протягом 6 місяців з моменту смерті спадкодавця необхідно до нього звернутися, це може зробити будь-який родич. Процедура буде ініційована, нотаріус збере потрібні документи та інформацію про родичів. Після цього будуть визначені частки у праві, кому вони належать. Крім того, якщо 6-місячний строк пропущено, то його ще можна відновити. На то повинні існувати вагомі підстави (тривала хвороба, перебування в іншій країні, відрядження або робота у віддаленій місцевості і т. Д.). Також будь-який родич, який претендує на спадщину без заповіту, може в будь-який момент до вступу відмовитися від своєї частки. Тоді за законом ця частина переходить наступному по черзі. Важливо відзначити, що особа, яка доглядав або містило померлого, має право на частку. Така особа може і зовсім не бути родичем, але теж претендує на спадкову масу (майно померлого).
Висновок
Набагато більш прості ситуації, коли існує заповіт, кому що відійде у разі смерті. Але навіть і в таких ситуаціях виникають суперечки. Якщо ж ми говоримо про відсутність заповіту, то в цьому випадку буває все набагато складніше. У законі з перерахованих маса осіб, які зацікавлені в отриманні якоїсь частки, і є можливість визнання негідним спадкоємцем. У таких справах краще довіритися професіоналу-юристу, якщо у вас виникають складнощі. Краще використовувати допомогу і витратити на це певну суму, ніж зовсім залишитися без спадщини.