Спадкування за заповітом

Існує два способи переходу права власності померлої особи - успадкування за заповітом і за законом.

Заповіт - одностороння угода, що є вираження волі спадкодавця, спрямованої на розпорядження своїм майном у разі смерті. Однією з особливостей такої угоди є те, що спадкування за заповітом відбувається не з моменту її вчинення, а тільки після смерті особи, її здійснила. Заповідати майно громадянин може кому завгодно: родичам, друзям, знайомим, навіть юридичним особам і міжнародним організаціям- може вказати у заповіті одного або кількох осіб, позбавити когось спадщини, подназначить спадкоємця у разі смерті основного.

Порядок складання заповіту

Даний документ повинен бути оформлений у простій письмовій формі і власноручно підписаний заповідачем обов`язково в присутності нотаріуса чи іншої особи, яка має право його посвідчити. Для цього потрібно звернутися в нотаріальну контору або, у разі її відсутності в тій місцевості, де знаходиться заповідач, в органи місцевої адміністрації. Замінити нотаріуса при здійсненні такого роду угоди може також головний лікар - за умови знаходження громадянина на лікуванні в лікарні, капітан судна - під час плавання, а для громадян, які перебувають в арктичних і геологорозвідувальних експедиціях, їх начальник. Заповіт складають у двох примірниках, і один з них залишається у спадкодавця, а другий у нотаріуса.

Спадкування за заповітом можливе лише за умови дієздатності заповідача, яку повинен встановити нотаріус.

При складанні заповіту необхідно пам`ятати, що законом встановлено коло спадкоємців, які мають право на отримання обов`язкової частки, яка становить не менше половини того, що йому належало б при спадкуванні за законом.

До таких осіб належать: непрацездатні дружина, батьки спадкодавця, утриманці, а також неповнолітні діти.

У разі якщо заповіт був складений без урахування таких спадкоємців, воно підлягає виконанню лише в частині майна, що залишилося після виключення обов`язкових часткою.

Якщо спадкодавець розпорядився лише частиною майна, що перебуває у власності, то обов`язкову частку виділяють з НЕ заповіданої частини, а в разі, якщо її недостатнього - з заповіданої.

Спадкування за заповітом і його виконання

Зазвичай виконання покладається на самих спадкоємців, але може призначатися виконувач духівниці (виконавець волі), який повинен дати згоду. При складанні заповіту в такому випадку обумовлюються його дії, а також права та обов`язки. Винагороди він не отримує і має право лише на відшкодування понесених витрат за рахунок спадщини.

Зміна та скасування заповіту

Цей документ може бути в будь-який час скасований або змінений спадкодавцем двома способами. Або подачею заяви нотаріусу про скасування раніше складеного заповіту, або посвідченням нового.

Спадкування квартири за заповітом

У тому випадку, якщо спадкоємцю за заповітом дісталася квартира, йому необхідно протягом півроку після смерті заповідача звернутися із заявою до нотаріуса. Якщо були поважні причини, а строк пропущено, його можна відновити через суд. Звертатися потрібно до нотаріуса, який засвідчував заповіт. Необхідно буде надати паспорт, для того щоб він посвідчив особистість спадкоємця. Якщо останній проживає в іншому місті і не може або не бажає самостійно займатися збором документів і оформленням квартири, він може уповноважити на це когось іншого, оформивши на нього довіреність через будь-якого нотаріуса. Відкликати довіреність він може в будь-який час.

Спадкування майна за заповітом можна оскаржити через суд зацікавленим особам, чиї права будь-яким чином ущемляються, які для цього повинні звернутися з позовною заявою.