10 принципів Декларації прав дитини. Декларація прав дитини: короткий зміст

Злочини проти дітей та підлітків відбуваються повсюдно. Перший офіційний процес з врегулювання прав дитини пройшов в Австралії в кінці XIX ст. Потім аналогічні суди почали свою діяльність в каннада і США. Однак був потрібний документ, юридична основа, за якою можна виносити відповідні рішення та постанови.

Захист дітей

Так в Женеві в 1924 році з`явилася перша декларація прав дитини. Короткий зміст її зводиться в опису п`яти головних принципів, які берегли дітей від рабства, проституції і торгівлі. Це був суттєвий прорив у світовому законодавстві, але була потрібна й інша захист для неповнолітніх. Генеральна Асамблея ООН допрацювала існуючий женевський документ і прийняла його новий варіант.

У новій Декларації 1959 права дитини були зафіксовані в більш повному варіанті. Її розробники визначили відповідальність осіб, які повинні забезпечувати, вчити, виховувати неповнолітніх, але не роблять цього.

10 принципів декларації прав дитини висвітлюють обов`язки дорослих перед дітьми. Якщо говорити коротко, то все краще, що є на Землі, належить малюкам і підліткам і не може бути у них відібрано по чиєїсь примхи.

1-й принцип

Всі діти, незалежно від того, в якій країні вони народилися, який у них вік, колір шкіри, соціальний статус, - мають рівні зі своїми однолітками права. Вони не можуть бути ущемлені, занижені або скасовані зовсім.

2-й принцип

Кожна дитина має право на власну гідність і можливість розвиватися морально, фізично, духовно.

3-й принцип

Всі діти - суб`єкти країн, в яких проживають, тому держава зобов`язана забезпечити їх громадянством, а батьки - ім`ям.

4-й принцип

Щоб правильно рости і розвиватися, дитина має право на соціальний догляд та медичну підтримку, які повинні бути надані його матері під час вагітності ще до появи малюка на світ. Післяпологовий період також повинен бути забезпечений гідним відходом з боку держави. Діти мають право на житло і харчування.

Шкільний вік, за статистикою, найбільш незахищений для ударів з боку нервової системи, його особливо докладно характеризує декларація прав дитини. Короткий зміст 4-го принципу пояснює необхідність постійного контролю за станом дітей, особливо з несприятливих сімей. Мета спостереження - попередити зриви психіки з формуванням садистських та інших патологічних нахилів.

5-й принцип

Неповноцінні (фізично чи психічно) діти повинні бути забезпечені особливою турботою і увагою.

6-й принцип

Кожна дитина має право на любов з боку батьків і держави, чиїм громадянином він є.

7-й принцип

Всі діти повинні вчитися безкоштовно. Вони мають право грати і розвиватися. Батьки зобов`язані дати їм цю можливість. Вони ж повинні вчити дітей відповідальності та корисності своєму суспільству.

Один з 10 принципів декларації прав дитини характеризує гру як спосіб пізнати навколишній світ. Батьки зобов`язані навчати дітей життя в ігровій формі. Належну допомогу можуть надати добрі мультфільми і книги. Дитина з самого раннього віку повинен розуміти, що не можна ображати дітей, катувати тварин. Та інформація, яка надходить у мозок протягом перших років життя, створює платформу для стабільності психічного свідомості в майбутньому.

8-й принцип

Права дитини визначаються як першорядні в можливості отримати допомогу.

9-й принцип

Декларація захищає дітей від жорстокого поводження та експлуатації. Дитина не повинна залучатися до виконання робіт, що приносять шкоду його розвитку та емоційної стабільності. До дітей не можна застосовувати силу. Виховання має проходити в пояснювальній-переконуючої манері. Жорстоке ставлення увазі будь-які види насильства: фізичного, сексуального, психічного.

Росія регламентує додаткову відповідальність у випадках, коли права дитини порушені. Однак статистика щорічних випадків жахає! Це пов`язано з низьким соціальним рівнем населення. Взявши за основу 10 принципів декларації прав дитини та Конвенцію, у російському законодавстві взяли статті ЦК, КК і СК.

Насильницькими прийнято вважати дії, пов`язані з обмеженням пересування, тілесними покараннями, грубістю, що принижує гідність дитини, погрозами, будь-яким травмуванням тіла і психіки.

10-й принцип

Кожна дитина має право на мирне життя, в якій дорослі люди, в першу чергу батьки, вчать його турботі і взаєморозуміння. Забороняється виховувати в дітях почуття расової та соціальної ненависті. Всі люди рівні.

Конвенція про права дитини

Пізніше за принципом 10 декларацій прав дитини була створена і доопрацьована новими положеннями Конвенція, що регулює відносини дорослих і дітей, права неповнолітніх. Вона діє і сьогодні. У її складі 54 статті.

Конвенцію прийняли і підтримують 193 країни, в їх числі Росія. Вона стала спадкоємицею СРСР при його розпаді. Всі учасники договору з участю Конвенції зобов`язані повністю переглядати своє законодавство з метою забезпечення виконання всіх пунктів: права дитини повинні бути захищені. Діти розглядаються документом як особистості, "маленькі дорослі", чиє життя і здоров`я знаходяться в руках батьків і держави.

Загальна декларація прав дитини при всій її корисності має істотний недолік. Діти часто просто не знають про її існування і тому не можуть заявити про те, що їхні інтереси порушені. Ні декларація, ні конвенція детально в школах не розбирається, зачіпається лише в старших класах, коли підлітки стають повнолітніми.

Підводячи підсумки, можна сказати, що 10 принципів декларації прав дитини дали надійну основу для більш детальних документів, таких як Конвенція, Цивільний та Сімейний кодекс. Порушники дитячих прав переслідуються законодавством країни, в якій скоєно злочин проти особистості. У Росії це часто Кримінальна відповідальність. Важливо навчити дітей не боятися звертатися за допомогою, коли їх права порушуються.