Профілактика внутрішньолікарняних інфекцій, методики і рекомендації.
Досить довго поняття «внутрілікарняна інфекція» відносилося лише до заражень, а також захворювань в умовах стаціонару. На сьогоднішній день цей термін прийнято вважати збірним, що включає в себе різні нозологічні форми.
Профілактика внутрішньолікарняних інфекцій має дуже важливе значення і включає в себе комплекс заходів. Для підвищення ефективності заходів, пов`язаних з дезінфекцією і стерилізацією приміщень лікувально - профілактичних закладів, застосовуються певні кошти. Найбільш перспективна група сполук, застосовуваних для знезараження різних медичних виробів та об`єктів лікувально - профілактичного характеру вважається четвертинних - амоніевие сполуки (ЧАС). Високий ступінь бактерицидної активності, а також підвищені миючі властивості, дозволяють об`єднати і дезінфекцію, і прибирання приміщень.
Профілактика внутрішньолікарняних інфекцій увазі можливість знезараження повітря в приміщеннях лікарні. Для цього рекомендовано використання сучасних екранованих безозонних УФ-опромінювачів з реціркуляторним принципом дії. Даний апарат прокачує через себе повітря в примусовому порядку, при цьому стерилізуючи його за рахунок розміщених у ньому УФ-ламп. Під час роботи рециркуляторів допускається присутність людей.
Щоб різні збудники внутрішньолікарняних інфекцій не могли поширюватися, необхідно проводити якісне прибирання палат. Це на порядок здатне зменшити ймовірність зараження нових хворих, що надійшли в ті палати, в яких раніше перебували інфіковані пацієнти.
На сьогоднішній день розробляються парові і повітряні стерилізатори нового покоління. Вони відрізняються автоматичним режимом управління, можливістю блокувань процесу, а також наявністю індикації колірного і цифрового характеру. Досить успішно впроваджуються в практику гласпергеновие стерилізатори для різного дрібного інструментарію. У таких апаратах як середовища, стерилизующей інструмент, застосовуються нагріті скляні кульки. Також існують і інші види установок і методик, покликаних забезпечити стерильність застосовуваних медичних виробів.
Профілактика внутрішньолікарняних інфекцій також передбачає проведення гігієнічних заходів. Однією з основних умов запобігання поширенню різних інфекцій вважається звичайне миття рук з милом. Даний метод є основним засобом для профілактики. Це сприяє, значною мірою, видаленню з поверхні шкіри практично всіх транзиторних грамнегативних бактерій. Схожі дані отримані при застосуванні спиртовмісних антисептиків. Але, на жаль, більше 60% як лікарів, так і медичних сестер ніяк не дотримуються елементарні правила по обробці рук після кожного контакту з хворим.
Профілактика внутрішньолікарняних інфекцій на досить високому рівні можлива лише при обов`язковому виконанні всіх строгих норм санітарного характеру. Щоб реалізувати ці принципи, необхідно організувати чітку систему поводження з різними медичними відходами. Це потрібно, щоб звести до мінімуму можливість епідеміологічної небезпеки для персоналу та хворих. Потрібне оптимальне розмежування функціональних потоків руху, щоб захистити персонал і пацієнтів від безпосередніх контактів з брудною білизною, відходами і так далі.
У разі свідомого ставлення і ретельного виконання медичним персоналом всіх заявлених вимог щодо забезпечення протиепідемічного режиму, ризик захворювання пацієнтів і співробітників значно знижується.