Сцинтиграфия щитовидної залози

Під сцинтиграфией розуміють метод функціональної діагностики, який полягає у введенні в організм речовин, що володіють радіоактивними властивостями. В результаті виходить зображення, шляхом визначення рівня випускається випромінювання.

Сканування тканини щитовидної залози призначено для визначення функціональної активності її клітин за кількістю загарбання речовин з радіоактивними властивостями.

У процесі свого функціонування вона поглинає йод, інші речовини, необхідні для вироблення гормонів. Швидкість даного процесу не є постійною. У різний час вона може збільшуватися або зменшуватися. Тому величина споживання цих речовин є показником функціонального стану щитовидної залози.

Оцінка функціонального стану проводиться за допомогою введення в організм спеціальних речовин, що володіють радіологічної активністю, які в подальшому розподіляються по всіх тканинах організму. Щитовидна залоза поглинає досить велика кількість подібних елементів, поступаючись за цим показником лише статевим і слинних залоз.

Для того щоб зрозуміти, що таке сцинтиграфия щитовидної залози, необхідно представити цей орган у вигляді фільтра для речовин. Вони проходять через нього і в такому вигляді осідають в кров`яному руслі. Спостерігається така залежність: при гарній функціональної здатності фільтра всі речовини, у тому числі радіоізотопи, краще затримуються в ньому. При його пасивності спостерігається зворотне явище (всі потрапляють в нього елементи не фільтруються, а потрапляють прямо в кров).

Сцинтиграфия щитовидної залози є функціональним методом діагностики, спрямованим на визначення ступеня насичення її тканин радіоактивними ізотопами. Цей показник дозволяє судити про функціональної активності органа.

Сканування допомагає побічно визначити особливості будови. За контурам щитовидної залози визначається її розмір, ставлення до найбільш близько розташованим структурам в області шиї. Також за ступенем поглинання радіоактивних речовин визначається стан утворень осередкового характеру. Але таке дослідження, як сцинтиграфия щитовидної залози, не можна назвати точним, воно є орієнтовним. Це пояснюється тим, що основою сцинтиграфії є визначення функціонального стану залози.

Дане дослідження, як і сцинтиграфія нирок, вимагає застосування наступних радіоізотопів: йод-123, пертехнетатом техніці-99т. Вони вводяться внутрішньовенно, в рідкісних випадках через рот. Після їх введення пацієнт переміщається в гамма-камеру, яка сприймає випромінювання від тканин щитовидної залози. Її також називають медичним сканером. Сцинтиграфия щитовидної залози закінчується отриманням результатів, які фіксуються на кольоровому папері.

На зображенні відбивається нижня частина голови з шиєю, а також верхня частина грудної клітки.

Щільність фону говорить про досить високий насиченні тканин радіоізотопними речовинами. При такому результаті робиться висновок про високої функціональної активності. При наявності світлого фону говорять про зниження функції залози або її ділянки. У медичній практиці для позначення щільності вогнищ використовуються терміни: холодний і гарячий. Ці позначення характерні для всіх видів дослідження (серед їх числа і сцинтиграфія печінки). При нормальному функціонуванні орган повинен бути рівномірно насичений радіоізотопом, його ділянки не повинні мати вогнищевих затемнень.

Таким чином, сцінтіографіі щитовидної залози є важливим діагностичним методом, який дозволяє оцінити функціональний стан цього органу і визначити такі патологічні стани, як гіпотиреоз, тиреотоксикоз.