Анатомія трійчастого нерва, його гілки

Нерви є основою нервової системи. Більшість з них є черепними, тобто виходять з головного мозку. одним з таких нервів є трійчастий. Яка ж анатомія трійчастого нерва?

Що ж це таке?

Трійчастий нерв за своєю будовою є нервом змішаного типу. Відноситься до 5 парі черепних нервів.

У нього входять чутливі (аферентні, доцентрові) і рухові (відцентрові) волокна, за рахунок чого з даного нерву передаються імпульси як від поверхневих (больових і температурних), так і глибоких (пропріоцептивних) рецепторів. Рухова іннервація здійснюється руховим ядром, яке іннервує переважно жувальні м`язи. Що ж представляє із себе анатомія трійчастого нерва і локалізації його гілок?

Нерв виходить з головного мозку в області моста. Виходячи з мозку, більша його частина проходить по піраміді скроневої кістки. На її вершині відбувається поділ нерва на три гілки: глазничную (r.ophthalmicus), верхньощелепну (r.maxillaris) і нижнечелюстную (r.mandibularis).

Даний нерв представляє інтерес для лікарів-неврологів так як здійснює іннервацію всій області обличчя. Досить часто спостерігаються його поразки при переохолодженні, травмах лицьової області, деяких захворюваннях кістково-м`язової системи.

Що являють собою анатомія трійчастого нерва, його гілки?

Очноямковий нерв

Першою гілкою трійчастого нерва є очноямковий нерв або nervus ophthalmicus.

Це найтонша гілка, що відходить від трійчастого нерва. Він виконує переважно функцію рецепції. Іннервує шкіру лоба, деяких відділів скроневої і тім`яної області, верхню повіку, спинку носа, деякі пазухи лицьових кісток і частково слизову оболонку носової порожнини.

До складу нерва входить близько тридцяти порівняно дрібних пучків нервових волокон. Нерв входить в очну ямку біля зовнішньої стінки очного синуса, де віддає гілки до блоковому і отводящему нервах. В області верхньої глазничной вирізки відбувається поділ нерва на три більш дрібних і тонких пучка - слізний, лобовий і ресничний нерви.

Близька локалізація їх до очного яблука часто призводить до їх поразки в результаті травм очниці або надглазничной області.

Війковий нерв, у свою чергу, утворює ресничний ганглій, розташований на кордоні внутрішньої і середньої третини зорового нерва. До його складу входять парасимпатичні нервові закінчення, що беруть участь в іннервації залоз очі і окологлазничной області.

Верхньощелепної нерв

Іншою гілкою трійчастого нерва є верхньощелепної або nervus maxillaris.

Він виходить з порожнини черепа через овальне вікно. З нього він потрапляє в крилоподібні-піднебінну ямку. Проходячи в ній, нерв триває в ніжнеглазнічного, що проходить через нижню очноямкову отвір. Пройшовши через нього, нерв проходить в однойменному каналі на нижній стінці очниці. На обличчя він виходить через нижню очноямкову отвір, де розпадається на більш дрібні гілки. Вони утворюють сполуки з гілками лицьового нерва і іннервують шкіру нижньої повіки, верхньої губи й бічної поверхні обличчя. Крім того, від верхньощелепного нерва відходять такі гілки, як виличної нерв, верхні альвеолярні гілки, що утворюють сплетіння біля зубів, і гангліонарні гілки, що з`єднують верхньощелепної нерв з крилоподібні-піднебінним ганглієм.

Поразка даного нерва спостерігається при масивних травмах обличчя, невритах, операціях на зубах і пазухах.

Нижньощелепний нерв

Третьою і найбільш складною гілкою трійчастого нерва є нижньощелепний або nervus mandibularis. У своєму складі він має, крім чутливих гілок, практично всю частину рухового корінця трійчастого нерва, що виходить з рухового ядра, nucleus motorius, до м`язів нижньої щелепи. У результаті такого розташування іннервує дані м`язи, а також шкіру, яка їх покриває. Нерв виходить з черепа через foramen ovale (овальне вікно або отвір), після чого ділиться на 2 групи гілок:

• м`язові гілки йдуть до жувальним м`язам - крилоподібні м`язі, вісочной- иннервируется також musculus digastricus.

  

• Чутливі гілки йдуть до слизової оболонки щоки, а також до дна ротової порожнини. Частково дані гілки іннервують і мову. Найбільш велика і довга гілка нижньощелепного нерва - нижній альвеольний (в інших джерелах - альвеолярний) нерв, проходить через підборіддя отвір з однойменною артерією і йде в канал нижньої щелепи, де утворюється нижнє альвеолярне сплетіння.

Можна вважати, що саме даної гілкою триває трійчастий нерв. Анатомія, схема даного нерва (будова) і його властивості (змішане нервове волокно) дозволяють вважати дану гілку термінальній. Незважаючи на те що він утворює нижню альвеолярне нервове сплетіння, місцем його закінчення може вважатися вхід в нижньощелепний канал.

Хід нервових волокон

Яка ж анатомія трійчастого нерва (будови і ходу його гілок)?

Будова трійчастого нерва аналогічно такому з будь-яким з спинномозкових нервів. Трійчастий нерв має спеціальний великий вузол - трійчастий ганглій. Дане утворення розташовується в середній черепній ямці. З усіх боків його оточують листки твердої мозкової оболонки. Вузол має дендрити, які утворюють три великі головні гілки трійчастого нерва. Чутливий корінець нерва проникає через середні ніжки мозочка, де замикається на трьох ядрах головного мозку - верхній і середній, кожне з яких містить специфічні чутливі нейрони. Рухова частина нерва починається від рухового ядра - nucleus motorius.

Завдяки такому розташуванню, нерв може піддаватися впливу з боку як головного мозку, так і навколишніх тканин, завдяки чому і становить певний інтерес для неврологів.

Які ж основні види поразок характерні для нерва?

Захворювання трійчастого нерва

Які ж процеси впливають на функціональну здатність даного утворення, і яким чином може дивуватися трійчастий нерв?

Анатомія його ходу схиляє розвитку каналопатій - утиску гілок нерва, що проходить через канал або отвір, оточуючими утвореннями. У даному випадку знання топографії нерва і деяких топічних ознак дозволяє встановити рівень ураження його і вжити відповідних заходів.

Іншим, не менш важливим фактором є вплив навколишніх тканин. Найчастіше на нерви впливають пухлини головного мозку. Розростаючись, вони сприяють сдавлению його і появі відповідної клінічної картини.

Анатомія трійчастого нерва (знання його гілок і місць проекції його на обличчя) дозволяє визначити місця виходу гілок нерва і шляхом електрофізіологічних методів впливу простимулювати їх, або ж, враховуючи розташування гілок, провести відповідне лікування основного захворювання, що призвів до появи патологічної симптоматики.

Дослідження трійчастого нерва

Дослідження функції трійчастого нерва проводиться при визначенні чутливості ділянок шкіри, які він іннервує, а також у здатності пацієнта напружувати і розслабляти жувальну мускулатуру. Дослідження нерва проводиться шляхом пальпації точок його виходу на обличчя. Як же визначити, наскільки чутливий трійчастий нерв? Анатомія його дозволяє визначити активність чутливих нейронів, розташованих під шкірою.

Визначення чутливості проводиться змоченою в холодному або гарячому розчині ватою або тампоном. Больова чутливість перевіряється шляхом дотику голки.

Для перевірки рухової функції просять хворого виконати кілька жувальних рухів.

При наявності патології спостерігається зміна чутливості в одній або декількох зонах іннервації або ж неможливість пацієнта здійснювати правильно жувальні рухи. Відзначається відхилення щелепи в хвору сторону або ж надмірний спазм м`язів. Напруга в жувальних м`язах визначається при притисканні їх під час акту жування.

Для чого необхідно знати топографію

Топографічна анатомія трійчастого нерва необхідна для точного визначення ділянки ураження. Знаючи, де проходить яка гілка, які клінічні ознаки характерні для її поразки і чим вони можуть ускладнитися, можна визначитися з обсягом і планом лікування.

Знання розташування та ходу гілок даного нерва покладається на плечі неврологів і нейрохірургів. Саме дані фахівці в більшості своїй стикаються із захворюваннями, при яких вражений трійчастий нерв. Анатомія (фото, отримане за допомогою МРТ) дозволяє визначити тактику лікування і вжити відповідних заходів.

При появі перших ознак ураження тієї чи іншої гілки нерва необхідно відразу ж звернутися за допомогою до лікаря відповідної спеціалізації для визначення діагнозу і складання алгоритму лікування.