Синдром хронічної болю. Як лікувати больовий синдром?

Синдром хронічної болю - це досить поширена патологія, яка здатна викликати психічні захворювання. Хроніфікація больових відчуттів є наслідком порушення роботи нервової системи. Багато авторів синдром хронічного болю розглядають як самостійне захворювання. Невралгії, поколювання, ломота в тілі - ключові ознаки більшості хвороб, які заподіюють страждання мільйонам людей. Експерти стверджують, що кожна п`ята людина на планеті стикався з проблемою хронічного болю.

Медики часто методом виключення визначають функціональну природу болісних відчуттів в організмі пацієнта. Синдром хронічного болю м`яких тканин - також діагноз виключення. При цьому неприємні прояви іншого характеру можуть практично відсутнім. І в такому випадку пацієнту ставиться діагноз «синдром хронічного болю». Як правило, хворобливі відчуття локалізовані в області спини, серця, суглобів, живота і голови.

Біологічна роль болю

Такі неприємні відчуття по своїм біологічним походженням є сигналом небезпеки і свідченням про порушення роботи органів або їх систем в організмі. У медичній практиці синдром хронічного болю часто розглядають як ознаки будь-якої патології, що виникає унаслідок травм, пошкоджень тканин, запалення або ішемії. При цьому негативні відчуття формуються внаслідок злагодженої роботи цілого комплексу захисних реакцій, спрямованих на ліквідацію дисфункцій. Виходячи з вище представленої інформації, можна зробити висновок, що повноцінне життя людини неможливе без нормального сприйняття болю.

Абдомінальні болі

Синдром хронічного болю живота - поширений недуга, що реєструється як серед дітей, так і серед дорослого населення. Факторів, що провокують розвиток болі в області живота, досить багато:

• патології сечостатевої системи (цистит, уретрит, нефрит, кіста яєчника, ендометріоз, сальпінгіт, оофорит і т.д.);
• гепатит;
• панкреатит;
• гастрит;
• холецистит;
• дисфункція травного каналу;
• післяопераційна спайкова хвороба;
• виразкова хвороба;
• перфорація порожнього органа;
• гранулематозний ентероколіт;
• апендицит;
• харчова токсикоінфекція;
• дивертикул Меккеля;
• паразитарна інвазія;
• туберкульоз кишечника;
• гастроентерит;
• панкреатична псевдокиста;
• хвороба Крона;
• хронічний апендицит;
• абдомінальна епілепсія.

Терапія абдомінальної болю

Основна роль в терапії абдоминалгии (хронічної болю в животі) належить методам психічного впливу. При лікуванні патології досить ефективні гіпнотичні сеанси, аутогеннетренування, поведінкова психотерапія. Для впливу на центральні механізми болю призначаються антидепресанти («Флуоксетин», «Пароксетин», «амітриптилін») і протитривожні («Клозепам», «Діазепам»), десенсибілізуючі («Тавегіл», «Супрастин») і протівоіпохондріческіе («Френолон», «Сонапакс») кошти. Як болезаспокійливих медикаментів використовують ненаркотичні анальгетики - «Диклофенак», «Німесил». Непоганий результат отримують при використанні методів мануальної терапії, підводного витягування, лікувальної фізкультури та акупунктури.

Болі в області серця

Синдром хронічної болі в серці - часто реєструється захворювання, етіологія якого пов`язана з безліччю причин:

• психогенні захворювання;
• інфаркт міокарда;
• патології хребта;
• дисфункція периферичної нервової системи;
• міокардіодистрофія;
• тромбоемболія легеневої артерії;
• міокардит;
• артеріальна гіпертрофія;
• вади серця;
• гіпертрофічна кардіопатія;
• перикардит;
• плеврит;
• стенокардія;
• пневмонія;
• пролапс мітрального клапана;
• діафрагмальний абсцес.

Як лікувати?

При лікуванні захворювань серця показана антихолестеринова дієтотерапія. До дозволеним продуктів відносяться:

• горіхи;
• морепродукти;
• телятина;
• ягоди, морси;
• сочевиця, боби, горох;
• овочеві супи;
• злакові каші;
• насіннячка;
• кисломолочні продукти (кефір, кисле молоко, знежирений сир);
• фрукти, овочі, сухофрукти;
• рослинні нерафіновані олії (арахісове, рапсове, кукурудзяна, соняшникова, лляна, Маїсове, оливкова);
• хліб з висівками;
• натуральний мармелад;
• відвар шипшини;
• знежирене молоко;
• морська риба (хек, минтай, кілька, оселедець, тріска, навага, тунець, лосось, сардини, пікша, палтус);
• куряче філе;
• натуральні соки.

Для відновлення роботи серця і нервової системи лікарі призначають курс фізіотерапії. Представлений метод лікування показаний при наступних патологіях:

• стабільна стенокардія напруги;
• постінфарктний кардіосклероз.

До фізіотерапевтичним методам лікування відносяться такі процедури:

• магнітотерапія;
• електрофорез;
• електросон;
• акватерапія;
• бальнеотерапія (лікування мінеральними ваннами);
• лазерне випромінювання.

Вибір терапевтичної схеми лікування залежить від етіології хвороби і діагнозу. Якщо консервативні методи лікування безсилі, тоді роблять хірургічне втручання.

Причини прояви больових відчуттів в тазовій області

Синдром хронічної болі в області таза - актуальна проблема багатьох жінок і чоловіків. Розвиток простатиту - основна причина виникнення тазових болів у представників сильної статі. У жінок найчастіше зазначена патологія проявляється з причини, пов`язаної з морфофункціональними особливостями їх таза. До лікаря часто звертаються пацієнтки зі скаргами на тривалі, періодично підсилюються тазові болі, які локалізовані в нижніх відділах живота. Хронічний біль в тазовій області - досить «розпливчасте» і різнопланове поняття, так як більшість захворювань органів малого тазу (наприклад, урологічні, проктологічні, гінекологічні) можуть супроводжуватися аналогічними проявами. Причин, що провокують розвиток хронічних болів у жінок, досить багато.

Гінекологічні причини:

• міома матки;
• поліпи слизової матки або цервікального каналу;
• чужорідне тіло в малому тазу;
• туберкульоз жіночих геніталій;
• внутрішньоматкова контрацепція;
• пролапс внутрішніх геніталій;
• синдром Аллена-Мастерса;
• кіста яєчників;
• післяопераційні лімфоїдні кісти;
• аномалії розвитку геніталій;
• канцерогенні освіти в тілі і шийці матки;
• синдром хворобливих місячних;
• рак яєчників;
• атрезія каналу шийки матки;
• післяопераційна спайкова хвороба.

Урологічні та гастроентерологічні причини:

• рак сечового міхура;
• уретрит;
• мочекам`яна хвороба;
• аномалія розвитку нирок;
• дивертикул уретри;
• цистит;
• уретероцелє;
• запалення парауретральних залоз;
• рак товстого відділу кишківника;
• грижі;
• запор;
• хвороба Крона;
• коліт.

Неврологічні, м`язово-зв`язкові і кісткові причини:

• невралгія;
• абсцес клубово-поперекового м`яза;
• кокцигодинія;
• стегнова або вентральна грижа;
• саркома клубової кістки;
• дисфункції тазостегнового суглоба;
• міофасциальний синдром.

Синдром хронічної тазової болі: лікування у чоловіків

Лікування залежить від етіології хвороби. При наявності хронічних НЕВРОПАТИЧНА больових синдромів призначаються наступні групи медикаментів:

• антиконвульсанти;
• alpha - адреноблокатори;
• анальгетики;
• міорелаксанти;
• неспецифічні антизапальні і десенсибілізуючі препарати;
• рослинні адаптогени;
• мембраностабілізатори;
• транквілізатори;
• седативні засоби;
• препарати фосфору;
• новокаїнові блокади;
• нейролептики;
• імуносупресори;
• антихолінестеразні ліки;
• кортикостероїди.

Синдром хронічного болю: лікування у жінок

При відсутності чітко вираженої гінекологічної патології призначається мануальна терапія, рефлексотерапія. При виявленні ознак депресії можна використовувати антидепресанти. При виявленні новоутворень в області малого тазу показано оперативне втручання. Як правило, лапароскопія проводиться при відсутності позитивного результату від консервативних методів терапії.