Отит середнього вуха - симптоми, лікування профілактика
Отитом в медицині називають запальне захворювання вуха. Розрізняють декілька різновидів отиту, залежно від області розташування запального процесу.
Отит середнього вуха - це захворювання, яким найчастіше страждають підлітки та діти. Як правило, це захворювання розвивається на тлі ГРВІ, грипу або таких інфекційних захворювань, як скарлатина і кір. У групі ризику знаходяться і діти, які мають хронічні запальні захворювання носоглотки.
Отит середнього вуха розвивається, найчастіше, в результаті перенесення інфекції з носоглотки через гирло слухової труби на слизову середнього вуха. Однак існують і інші шляхи потрапляння хвороботворних бактерій в барабанну порожнину. Це може статися в результаті травми з пошкодженням барабанної перетинки. Так само, зустрічаються випадки менінгогенний або гематогенного шляху розповсюдження інфекції.
Гострий отит середнього вуха, як уже зазначалося, в більшості випадків розвивається на тлі інфекції верхніх дихальних шляхів. Хворі відзначають сильний біль у вусі, зниження слуху, температура тіла піднімається до позначки 38-39 градусів. У нормі порожнину середнього вуха стерильна, але в результаті попадання туди інфекції в барабанної порожнини утворюється гній, який і чинить тиск на стінки середнього вуха, викликаючи хворобливі відчуття.
Спровокувати отит середнього вуха можуть не тільки бактерії, але і віруси. Така форма захворювання нерідко розвивається на тлі грипу. Виявити природу розвитку запалення надзвичайно важливо, оскільки від цього залежить підбір ефективного лікування.
Гострий гнійний отит середнього вуха триває протягом декількох днів і протікає, проходячи через кілька стадій. Спочатку у хворого виникає відчуття закладеності вуха, з`являється шум у вухах. Потім, у міру запалення слизової, стан погіршується, з`являється сильний біль, піднімається температура. У міру накопичення гною в барабанної порожнини біль продовжує посилюватися, віддаючи в голову і в область шиї. На цій стадії у хворих помітно знижується гострота слуху, температура залишається високою.
Після того, як в барабанній перетинці утворюється отвір (перфоративная стадія), гній витікає з вуха і загальний стан хворого стає краще. Знижується температура, зменшуються больові відчуття, але шум у вухах залишається. В останній стадії хвороби на місці перфорації в барабанної перетинки утворюється рубець, а запальні процеси припиняються.
Отит в гострій формі, як правило, непогано піддається лікуванню. Однак, якщо лікування не було сосем або воно було неправильним, то можливий розвиток ускладнень. Серед найбільш часто зустрічаються наслідків отиту - зниження слуху. Можлива перфорація барабанної перетинки, внаслідок чого отит набуває хронічного перебігу. У важких випадках можливий розвиток менінгіту.
Хронічний отит середнього вуха проявляється відчуттям закладеності, періодично виникаючими болями і виділенням гною. Можливо прогресуюча туговухість.
Лікуванням отитів займається лікар-отларінголог. Хворим в гострій стадії захворювання призначається постільний режим, для полегшення загального стану прописують болезаспокійливі і жарознижуючі засоби. При необхідності можуть бути призначені сульфаніламіди або антибіотики. До настання перфоративної стадії захворювання можуть застосовуватися зігрівальні компреси, а для зменшення набряклості носоглотки - судинозвужувальні краплі. Як правило, лікування гострого отиту триває 8-10 днів.
У тому випадку, якщо консервативне лікування виявляється малоефективним, може бути призначений парацентез - проколювання барабанної перетинки, в результаті чого з порожнини випускається гній, що полегшує стан хворого і знижує ризик розвитку ускладнень.
Профілактичні заходи для попередження захворювання отитом полягають у зміцненні імунітету і своєчасному лікуванні запальних та інфекційних захворювань.