Що означає присмак йоду в роті?

Незамінний мікроелемент - йод - має величезне значення для організму людини. Гормони, що містять йод і виробляються щитовидною залозою, відповідають за життєво важливі функції: діяльність мозку, обмін речовин, розвиток і зростання людини. Відомо, що присмак йоду в роті, що має металевий характер, може бути викликаний надлишком цього елемента в організмі людини. Порушення балансу виникає в результаті зовнішніх надходжень (з їжею або ліками), неправильної роботи щитовидної залози (виробляється надлишок тиреоїдних гормонів, складовою частиною яких є йод), отруєння йодом (шкідливі фактори на виробництві або порушення екології), а також збоїв у роботі шлунково кишкового тракту і видільних систем організму (печінка, нирки, потові залози).

Природний йод корисний для здоров`я (за рекомендаціями ВООЗ добова потреба становить 150-300 мкг), якщо його приймати в невеликих кількостях. Недолік або надлишок йоду можуть призвести до проблем, наслідки особливо важкими бувають для дітей. Тому необхідно вжити заходів для підтримки збалансованого рівня йоду в організмі. Ознака появи надлишку - це присмак йоду в роті. Включення в раціон свіжих морепродуктів і водоростей навряд чи може призвести до порушення балансу і викликати харчове отруєння, але існує ризик прояву серйозної алергічної реакції. Це відбувається за рахунок переходу гістаміну з пов`язаного у вільний стан, при надходженні надлишкової кількості йоду. Аналогічна реакція провокується вживанням в їжу зіпсованої риби (особливо темне м`ясо таких риб, як тунець, макрель, скумбрія, махи-махи), в результаті з`являється тимчасовий металевий присмак у роті. Цей тип харчового отруєння називають scombroid або отруєння гістаміном.

При певних захворюваннях призначаються йодовмісні препарати: аміодарон, розчин Люголя, йодистий калій, радіоактивний йод, настоянка йоду та інші. Їх приймають при шлуночкових аритміях, інфекціях глотки і гортані, при дефіциті йоду, грибкових ураженнях, для розрідження мокроти в бронхах і дихальних шляхах, в радіоіодтерапіі щитовидної залози. Вживання лікарських засобів у великих дозах може викликати не тільки присмак йоду в роті, але також біль у животі, кашель, марення, пронос, лихоманку, біль у горлі, утруднення виведення сечі, шок, задишку, спрагу, блювоту. У цьому випадку слід негайно звернутися за допомогою до лікаря. Орієнтовна смертельна доза становить 2000 мг йоду.

У сучасній діагностиці поширене застосування йодовмісних речовин в якості рентгеноконтрастних препаратів та ультразвукових контрастних середовищ. Вони використовуються для поліпшення фотографій всередині тіла при дослідженнях за допомогою рентгена, магнітно-резонансної (МРТ) та комп`ютерної (КТ) томографії, а також ультразвуку. Контрастні матеріали, що включають в себе природні хімічний елемент йод, дозволяють виявити аномалії. Їх вводять у вени або артерії, в диски або рідинні простору хребта та інші порожнини тіла, в яких контрасти блокують або обмежують здатність проникнення рентгенівських променів або ультразвукових хвиль. В результаті, кровоносні судини, органи та інші тканини тіла, в яких тимчасово утримуються контраст на основі йоду, змінюють свій зовнішній вигляд. Однак надлишок йоду в організмі викликає негативні наслідки різної тяжкості.

Застосування контрастних речовин на основі йоду може викликати легкі реакції, такі як нудота і блювота, головний біль, свербіж, помірна висип на шкірі. Виникають також помірні реакції: важка шкірний висип або кропив`янка, хрипи, порушення серцевих ритмів, високий або низький кров`яний тиск, задишка або утруднене дихання. До важких реакцій відносяться: утруднене дихання, зупинка серця, набряк горла або інших частин тіла, судоми, низький кров`яний тиск. Як тільки контрастну речовину на основі йоду вводиться в кров, людина відчуває (триває кілька хвилин) прилив тепла і смак йоду в роті. У дуже невеликого відсотка пацієнтів розвивається реакція уповільненого типу (з висипом), яка після дослідження триває до декількох днів. Більшість мають незначні наслідки, але важка форма висипу може зажадати лікування під наглядом лікаря.

Надмірне надходження, коли відчувається присмак йоду в роті, спостерігається рідше, ніж його дефіцит. Безпечною є добова доза, яка не перевищує 500 мкг. Згідно ГН 2.2.5.1313-03 гранично допустима концентрація йоду в повітрі робочої зони не повинна бути вище 1 мг / м3. Найбільша кількість йоду отримують люди, що проживають на березі моря і вживають морепродукти у великих кількостях. При накладенні на природні умови несприятливих екологічних чи виробничих чинників посилюється ризик токсичного впливу йоду на людей, що проявляється в гострому або хронічному отруєнні (останнє накопичується роками). У результаті може відбуватися, як пригнічення, так і посилення функцій щитовидної залози.