Що таке лімфома? Симптоми, лікування, прогноз, стадії

Що таке лімфома? Це різновид ракових захворювань крові. На жаль, кількість онкологічних хвороб в даний час значно збільшилася. Що стало причиною цьому, достовірно невідомо. Вже протягом кількох століть вчені всього світу працюють над тим, щоб винайти ліки від раку. Однак поки повністю перемогти цю хворобу виходить лише у невеликої кількості пацієнтів.

Але дослідження не стоять на місці. Раніше при постановці діагнозу "лімфома" прогноз, що дається лікарями, був нерадісний. Хворі проживали не більш 1-3 років залежно від індивідуальності організму. Зараз же шанси на виживання значно більше, у багатьох пацієнтів спостерігається досить тривала ремісія (близько 10 років).

Лімфома (що це за хвороба, докладно описано нижче) може вражати будь-який орган, який пов`язаний з лімфатичною системою. Це селезінка, що відповідає за очищення крові, мигдалини, що захищають від інфекції, кістковий мозок, тимус та ін. Осередок запалення здатний значно розширитися, так як практично всі внутрішні органи містять лімфатичні тканини.

Отже, ознайомимося детальніше з даним захворюванням, його симптоматикою і способами діагностування. Також в статті розглянемо кілька найпоширеніших різновидів лімфом.

Що таке лімфома: загальне поняття

Одним з різновидів гематологічних захворювань є лімфома. Вона утворюється в лімфатичної тканини, висловлюючись характерною припухлістю. При такій пухлини білі тільця мутують і починають стрімко розвиватися. Лімфоцити стають безсмертними, що призводить до їх накопичення. Вони поступово витісняють все кров`яні тільця. Це, у свою чергу, позначається на роботі всіх внутрішніх органів. Хворий лімфомою відразу відчуває млявість і швидко стомлюється. Першими симптомами у таких пацієнтів можуть бути збільшені лімфатичні вузли, при цьому вони не обов`язково хворобливі. Під час захворювання задіюються різні їх групи:

• пахові;
• шийні;
• пахвові.

Лімфома, на відміну від солідних пухлин, здатна не тільки до метастазування, а й до поширення по всьому організму, утворюючи кілька запальних вогнищ. Здійснюється цей процес по кровотоку і тканинам лімфатичної системи.

Лімфома – що це за хвороба? Відразу варто помітити її підступність. Деякі її види здатні на початкових стадіях протікати абсолютно безсимптомно, а це призводить до втрати дорогоцінного часу, за який можна практично повністю перемогти хворобу. У медицині дана ракова пухлина підрозділяється на два види: неходжкінські лімфоми і лімфогранулематоз. Нижче опишемо докладніше кожен з них.

Класифікація

Злоякісні лімфоми, втім, як і інші види ракових пухлин, мають поділ на стадії. Така класифікація дозволяє лікарям досить точно визначати ступінь ураження. Також дана інформація є основою при розробці комплексного лікування, саме від стадії будуть залежати методи боротьби з лімфомою і призначувані препарати.

Як правило, дія на пухлину на початку розвитку значно відрізняється від тих способів, які використовують при запущених формах. Першу і другу стадію вважають місцевої, тобто захворювання ще не поширилося по всьому організму, і має первинний пухлинний осередок. Третя і четверта характеризуються утворенням метастаз і дисемінацією. Їх умовно називають поширеними. Варто зауважити, що лікування на цих стадіях досить утруднене, і відсоток хворих, які входять до тривалу ремісію, дуже маленький, тому рекомендується ні в якому разі не затягувати з лікуванням, якщо поставлено діагноз "лімфома". Хіміотерапія – єдиний метод боротьби з раковими пухлинами на четвертій стадії, інші вже не здатні дати позитивних результатів.

Початкові стадії захворювання класифікуються за допомогою літер:

• А – протікання без характерних симптомів.
• У – супроводжується різкою втратою ваги, безпричинної лихоманкою і рясним потовиділенням, яке проявляється в нічний час.

Стадії і їх опис

• Перша стадія.

Це початок процесу розвитку пухлини. Як правило, в цей час захворювання виражено одним запальним вогнищем, який задіює тільки одну область лімфатичних вузлів. При діагностуванні на цій стадії призначається щадне лікування, яке дає шанс на виживання практично 80% хворих.

• Друга стадія.

На даному етапі розвитку лімфома 2 стадії може утворювати більше двох пухлинних вогнищ, які задіюють кілька областей лімфатичних вузлів, проте захворювання не виходить за межі грудної клітки або черевної порожнини, в залежності від того, де знаходилося первинне новоутворення. На даній стадії пухлина ефективно лікується.

• Третя стадія.

У цей час спостерігається стрімкий розвиток ракових клітин, які поширюються по всьому організму. Практично всі лімфовузли заражені, що виражається характерною припухлістю. Її розміри збільшуються залежно від накопичення уражених лімфоцитів. На жаль, на даній стадії досягти стабільної ремісії виходить тільки у 20% хворих.

• Четверта стадія.

У процес втягуються внутрішні органи, такі як селезінка, серце, нирки та інші. Пухлина може поширитися і на кістковий мозок, тому під час обстеження обов`язково береться пункція для того, щоб оцінити ступінь ураження. Крім цих ускладнень, четверта стадія характеризується утворенням метастаз. Домогтися ремісії при такій формі захворювання практично неможливо.

Яскраво виражені симптоми при лімфомі

Після сприйняття вищеописаної інформації зрозуміти, що таке лімфома, нескладно, однак тепер знадобиться розібратися з симптомами, які можуть послужити першим дзвіночком, попереджуючим про небезпеку. Відразу звертаємо увагу на те, що ознаки захворювання можуть змінюватися в залежності від виду і розташування пухлини.

Перша небезпека полягає в тому, що початкові симптоми дуже схожі з звичайною застудою. Це підвищена температура 37 градусів, головний біль, ломота в тілі, слабкість. У такій ситуації вирішальним фактором є час: якщо симптоми не проходять протягом 2-3 тижнів, то необхідно звертатися за консультацією до гематолога.

Сам процес визначення пухлини досить складний. Вона, на відміну від інших подібних захворювань, може мати приховану форму, тому рекомендується скористатися комп`ютерною томографією.

Найбільш яскравою ознакою лімфоми є збільшення лімфовузлів. Як правило, це супроводжується хворобливими відчуттями, дискомфортом і підвищенням температури. Якщо пухлина розвивається в черевній порожнині, то часто спостерігається порушення стільця, нудота, блювота і здуття. У пацієнтів віком від 40 років з`являється набряклість кінцівок.

Отже, виділимо найбільш поширені симптоми лімфоми:

• збільшення лімфовузлів;
• лихоманка;
• пітливість;
• втома;
• головний біль;
• швидка стомлюваність;
• втрата ваги;
• свербіж;
• запалення мигдалин;
• задишка;
• тривалий кашель.

На жаль, всі ці симптоми характерні і для інших видів захворювань, тому їх наявність не може свідчити однозначно про виникнення лімфоми. Рекомендується при появі таких ознак звернутися за кваліфікованою допомогою.

Діагностика: способи визначення лімфоми

Що означає поняття «діагностика лімфоми»? Насамперед, це консультація у лікаря. Він проводить огляд і, залежно від його результатів, призначає необхідні аналізи і подальше обстеження. Обов`язковою умовою є здача крові для проведення клінічних та біохімічних досліджень. За співвідношенням в ній відповідних клітин лікар припускає можливий діагноз. Для його підтвердження призначається біопсія. Аналіз береться за допомогою хірургічного втручання, під час якого витягується тканину ураженого лімфатичного вузла для подальшого вивчення.

На певній стадії лімфоми призначається променева діагностика, яка дозволяє визначити приховані місця, пошкоджені пухлиною. Як правило, точність діагнозу неможлива без дослідження кісткового мозку, це дозволяє визначити, наскільки сильно поширилося захворювання. Існують і додаткові методи обстеження, такі як иммунофенотипирование, молекулярно-генетичне і цитогенетичне дослідження.

Лікування лімфоми

Існують різні методики терапії, які розробляються в залежності від виду пухлини, стадії її розвитку і загального стану пацієнта. На жаль, практично всі препарати, використовувані в практиці в даний час, є свого роду отрутою, який діє не лише на ракові клітини, а й на життєво важливі органи. Розглянемо методи лікування в залежності від видів даного захворювання.

• Агресивні лімфоми. При виявленні такого виду пухлини лікування необхідно починати негайно, так як вона здатна стрімко швидко поширюватися по всьому організму. Після підтвердження діагнозу найчастіше використовують програму СНОР, поєднуючи її з антитілом "Ритуксимаб".
• Високоагресивних лімфоми. При даних видах застосовують жорсткі програми хіміотерапії, наприклад, такі як при лімфобластний лейкоз. У цьому випадку метою лікарів є повне знищення ракових пухлин, однак відсоток виживання при цьому значно знижується. Позитивний прогноз можна дати, тільки якщо виявлена лімфома 2 стадії, на 3-й і 4-й лікарі не можуть гарантувати кінцевий результат, так як припустити, як відреагує організм на дане лікування, неможливо.
• Індолентних лімфоми. Методи лікування даного виду новоутворення індивідуальні в кожному окремому випадку. Є такі пухлини, котрі не потребують лікування. Однак необхідно перебувати під постійним наглядом лікаря для того, щоб відразу помітити початок прогресування. У цих випадках часто застосовують електро-променеву терапію (опромінення). Такий спосіб дозволяє впливати на пухлину локально, не зачіпаючи інших органів. На жаль, лімфоми вилікувати повністю не виходить, тому всі зусилля лікарів спрямовані на поліпшення стану пацієнта.

Лімфома головного мозку

Лімфома мозку може бути первинною і вторинною. У першому випадку локалізація вогнища починається саме з даної ділянки, у другому – інфекція поширилася з лімфатичних вузлів або тканини.

Первинна пухлина зустрічається досить рідко, проте в групі ризику знаходяться практично всі люди, навіть діти дитячого віку. Така лімфома має форму вузликів, які з часом починають поширювати метастази в м`які тканини.

Вторинна форма захворювання значно відрізняється від первинної. Як правило, пухлинний осередок один, проте він може збільшуватися до дуже великих розмірів. Вторинна лімфома практично не розташована з метастазування, даний показник не перевищує 7%.

Лімфома (прогноз надихає до боротьби із захворюванням) супроводжується такими симптомами:

• сильним головним болем;
• нудотою і блювотою;
• носовими кровотечами.

У медицині були зафіксовані випадки, коли у пацієнтів з лімфомою головного мозку діагностували епілепсію.

Варто зауважити, що вторинна форма може протікати абсолютно безсимптомно, тому з 100% вірогідністю визначити дане захворювання іноді достатньо важко.

Видаляють лімфому мозку хірургічним шляхом, однак гарантувати успішний кінцевий результат не зможе жоден лікар. Дані статистики свідчать, що тільки половина пацієнтів з таким захворюванням отримала шанс на тривалу ремісію.

Лімфома крупноклеточная

Крупноклеточние лімфоми бувають кілька видів:

• дифузна;
• медиастинальная;
• в-крупноклеточная;
• анапластична.

Небезпека такої форми полягає в тому, що всі нормальні клітини кісткового мозку витісняються аномальними, які втратили здатність перероджуватися і відмирати. Внаслідок цього показники еритроцитів і тромбоцитів стрімко знижуються, а це призводить до кисневого голодування і сильним внутрішніх кровотеч. Лімфома крупноклеточная має здатність стрімко поширюватися по всьому організму. Спочатку задіюються лімфовузли, щитовидна і слинні залози, тканини головного мозку і кістки. Після цього процес поширюється на печінку, нирки і легені, а це веде до швидкого погіршення самопочуття хворого. Стрімкий прогресування починається на третій стадії. Єдиним способом лікування може бути тільки хіміотерапія.

Дифузна крупноклеточная лімфома

Дифузна лімфома відноситься в агресивному увазі. Її особливістю є порушення нормального функціонування клітин, які відповідають за пошук інфікованих або чужорідних тілець. Через те, що даний вид лімфоми здатний локалізуватися в будь-яких тканинах, ретельно маскуючись, лімфоцити і В-клітини нездатні самостійно виявити вірус і передати сигнал імунній системі.

Виявити дифузну лімфому неважко. Перш за все, збільшені лімфовузли легко промацуються при натисканні пальцями. Також під час рентгенографії і ультразвукового дослідження можна вільно побачити пухлинний осередок.

Симптоматика даної лімфоми практично нічим не відрізняється від інших видів. Це незначне підвищення температури, різке схуднення і під час сну рясне потовиділення.

Дифузна крупноклеточная лімфома може розвиватися як самостійне захворювання або як вторинне (результат впливу інших видів ракових пухлин). Було відмічено, що при прогресуванні вона стрімко розвивається, проте на лікування відгукується позитивно.

Особливості недуги

Лімфома крові на справжній момент вивчена досконально. Точно встановлено, що причиною її виникнення є опромінення радіацією і отруєння канцерогенами. Не виключається і ймовірність спадкової схильності хворих. А також у групі ризику перебувають ті люди, які зловживають алкоголем, курці зі стажем і ті, хто має гематологічні захворювання хронічної форми.

Останнім часом лімфома крові діагностується досить часто, при цьому як у дорослих, так і у дітей. Якщо почати своєчасне лікування, то ймовірність одужання досягає 70%. На третій і четвертій стадії хорошим результатом вважається ремісія, тривалість якої становить 5-7 років. Проте виникнення рецидивів повністю виключити неможливо, а їх кількість безпосередньо впливає на протяжність життя.

Що таке лімфома Ходжкіна?

Лімфогранулематоз був вперше описаний в 1832 році вченим Т. Ходжкіна. Захворювання неизбирательно, у групі ризику перебувають люди різного віку, проте помічена якась тенденція: чоловіки хворіють в два рази частіше, ніж представниці прекрасної статі. Ще кілька десятків років тому лімфому Ходжкіна вважали невиліковним захворюванням. В даний час, завдяки дослідженням вчених усього світу, у хворих з`явився шанс на виживання. Проте важливу роль відіграє досвід і професіоналізм лікаря. Головне – правильно і своєчасно діагностувати пухлину, а також застосувати спосіб впливу на патологічно змінені ділянки. Варто виділити чотири стадії лімфоми Ходжкіна, визначення яких відіграє важливу роль під час вибору методів лікування.

Симптоматика і ознаки захворювання схожі з іншими видами. Дуже часто супроводжується анемією, скупченням рідини в легенях, кровотечами. Близько 30% хворих скаржаться на постійний свербіж і характерні почервоніння шкірних покривів.

Лікування лімфоми Ходжкіна

Запідозрити патологічні зміни можна вже під час звичайного профілактичного огляду. Якщо аналіз крові показує високу кількість лейкоцитів, то необхідно продовжити обстеження. Варто зауважити, що, починаючи з третьої стадії, рівень їх концентрації поступово знижується. Підтвердження діагнозу містить в собі комплексне дослідження, тобто томографію, біопсію, пункцію, рентгенографію.

Важливо: максимального успіху можна досягти тільки при своєчасному діагностуванні такого захворювання, як лімфома Ходжкіна.

Скільки живуть пацієнти з таким видом захворювання? Ці показники досить індивідуальні. Якщо лікування розпочато на перших стадіях, то існує велика ймовірність досягнення позитивних результатів. Боротьба на третій стадії дещо ускладнюється, і шанси стають 50х50. Найважчим випадком вважається запущена форма, яка характеризується метастазами і декількома пухлинними вогнищами.

Головне – під час терапії досягти тривалої ремісії і постаратися повністю виключити можливість нових рецидивів. Це є одним з найважливіших критеріїв при лікуванні такого захворювання, як лімфома Ходжкіна. Скільки живуть хворі з таким діагнозом? Це чому буде залежати від їхнього способу життя, тому рекомендується дотримуватися правильного розпорядку дня і дієти, бажано повністю відмовитися від занадто активного ритму на користь розміреного.