Дизентерія: симптоми, причини і перебіг хвороби

Досить часто серед населення, особливо у спекотні періоди року, поширюється захворювання під назвою дизентерія. Симптоми цієї хвороби досить специфічні і пов`язані з порушенням функцій кишкового тракту. У більшості випадків при своєчасному і правильному лікуванні прогноз для хворих людей сприятливий, і лише в деяких випадках може розвиватися важка форма цієї хвороби.

Дизентерія: причини хвороби і способи зараження. Збудником такої хвороби вважаються бактерії, які за природою своєю близькі до кишкових паличок. На сьогоднішній день відомо кілька різних штамів, здатних викликати розвиток симптомів дизентерії.

Джерелом хвороботворних мікроорганізмів, безумовно, є хвора людина. Збудники дизентерії виділяються в зовнішнє середовище разом з фекаліями носія інфекції. Такі мікроорганізми можуть жити поза людського організму приблизно 35 - 45 годин. Тепло створює всі необхідні умови для їх життєдіяльності і саме тому масові сплески цієї хвороби припадають саме на літній період.

Бактерії можуть потрапляти в здоровий організм через невимитих рук, разом з побутовими предметами, брудними продуктами харчування, некип`яченим молоком. Особлива роль у передачі інфекції належить мухам.

Дизентерія: симптоми та форми захворювання. Хвороботворні мікроорганізми проникають в людський організм через ротову порожнину, викликаючи симптоми хвороби під назвою дизентерія. Інкубаційний період хвороби досить короткий і в більшості випадків тривати не більше 2 - 3 днів. Проникаючи в організм, палички осідають в нижніх відділах товстої кишки, де і починають інтенсивної розмножуватися. Ці мікроорганізми продукують токсин, який впливає на судинну і нервову системи. Саме тому дизентерія досить часто супроводжується порушенням психічного стану, тахікардією, зниженням серцевих тонів.

Сучасна медицина розрізняє дві форми хвороби: хронічну і гостру. Гостра дизентерія виникає дуже швидко і має різні ступені тяжкості. При легкій формі хворий відчуває себе цілком нормально. Досить часто не спостерігається навіть підвищення температури. Єдине, що насторожує, це частий стілець, який відбувається не менше 10 разів на день. Він має цілком звичайний, калообразний характер з невеликими домішками слизу. Зневоднення, як правило, не розвивається.

Набагато частіше зустрічається і середньо-тяжка дизентерія. Симптоми її характеризуються підвищенням температури до 39 градусів. Хворі скаржаться на слабкість, млявість, швидку стомлюваність. Кал з часом стає повністю слизовим. З`являються болі в животі, які носять переймоподібний характер.

Досить дизентерія супроводжується тими ж симптомами, що й звичайне отруєння. Людини починає сильно нудити, його постійно рве. У цьому випадку діагностика трохи ускладнена.

У більш важких випадках дизентерія викликає сильне зневоднення хворого організму, порушення з боку серцево-судинної системи, а іноді навіть і кому.

При відсутності лікування або ж неправильному його проведенні часто розвивається хронічна дизентерія. Симптоми її нагадують звичайну гостру форму. Але ця хронічна хвороба складається з періодів ремісії і загострення. Періоди загострення проходять досить згладжено, не викликаючи ні слабкості, ні сильних болів, ні підвищення температури.

У людини, яка одного разу перехворів цією хворобою, виробляється своєрідний імунітет до цього збудника, але, варто зауважити, він дуже нестабільний. Цілком імовірно, що в найближчому майбутньому можливі рецидиви або ж інтоксикація організму іншим штамом цих збудників.

При перших же симптомах хворої людини потрібно показати лікарю. Займатися лікуванням самостійно категорично забороняється, оскільки це може загрожувати серйозними ускладненнями в майбутньому.