Рахіт: симптоми, профілактика та лікування
Рахіт - захворювання, розпізнати яке в початковій стадії вдається далеко не всім батькам. Пов`язано це з тим, як виявляється рахіт: спочатку можна спостерігати лише деякі зміни в поведінці дитини, які більшість дорослих ніяк не пов`язують з цією хворобою.
Рахіт, симптоми якого проявляються вже в перші місяці життя малюка, є наслідком браку в його організмі вітаміну D. Починається захворювання поступово: дитина стає неспокійною, полохливим і плаксивою, здригається від найменшого стуку або шуму. Оскільки подібним чином поводяться багато груднички, часто батьки не надають цим симптомам значення. Насторожити їх можуть інші ознаки, характерні для початкової стадії рахіту: малюк сильно потіє (особливо долоні, підошви і волосиста частина голови), у нього випадає волосся на потилиці. Якщо не вжити заходів, вже через кілька тижнів стають помітними й інші зміни - насамперед, в кістковій тканині, так як нестача вітаміну D призводить до порушення кальцій-фосфорного обміну.
Симптоми захворювання на цій стадії стають більш впізнаваними: при огляді дитини педіатр відзначає податливість кісток черепа в області швов- починають розм`якшуватися потиличні кістки - так, що поступово формується деформація голови. Завдяки цим ознаками рахіт, симптоми якого на самому початку захворювання розпізнати не так просто, вже легко діагностується. Паралельно розвиваються деформації кісток ніг (у вигляді букв «О» або «Х») та грудної клітини - вдавлення або, навпаки, опуклість грудини. У дитини старше 6-8 місяців рахіт, прояви якого до цього часу вже стають явними, може призвести до формування кісткових потовщень на ребрах і зап`ястях («чотки»), а також на лобі і скронях (лобові або скроневі горби).
Малюк, що страждає на рахіт, гірше розвивається: пізно починає перевертатися, сидіти, вставати і ходити. У нього довго не заростає роднічок- пізніше, ніж у інших дітей, прорізуються зуби. Рахіт, симптоми якого досить неприємні, нерідко призводить і до викривлення хребта: сколіозу, лордозу або кіфозу. Причиною цього є не тільки розм`якшення кісток, але і м`язова гіпотонія (зниження тонусу м`язів). При запущеній стадії захворювання також спостерігається випирання живота («жаб`ячими живіт»), що приводить до порушення функцій внутрішніх органів-нерідко розвивається гіпохромнаанемія. Діти, хворі на рахіт у важкій формі, помітно відстають в психомоторному розвитку.
Діагностується рахіт на підставі огляду дитини, а також даних лабораторних досліджень, в ході яких визначаються, насамперед, показники обміну кальцію і фосфору в організмі. Диференціальна діагностика проводиться з деякими спадковими захворюваннями, так званими рахітоподібних, при яких також спостерігаються порушення кальцій-фосфорного обміну.
Лікування рахіту полягає в призначенні вітаміну D (видехол, кальциферол), зазвичай у поєднанні з іншими вітамінами - А, В, С, Е. При запущених формах хвороби показані засоби загальнозміцнюючий характеру і поліпшують метаболічні процеси в організмі (наприклад, аспаркам, калію оротат) , а також препарати кальцію. Дитині призначають курс масажу, лікувальну фізкультуру. Корисні також ванни з хвойним екстрактом або морською сіллю, обтирання. При своєчасному лікуванні і дотриманні всіх лікарських рекомендацій стан малюка помітно поліпшується вже протягом 30-45 днів, а згодом настає і остаточне одужання. На цій стадії про перенесений рахіті свідчать лише збережені кісткові зміни.
Профілактика рахіту полягає в прийомі вітаміну D: його добова норма для немовляти зазвичай становить 500-1000 МЕ (при лікуванні рахіту - 2000-5000 МО, залежно від його ступеня). Найчастіше малюкам виписують його водний розчин - «Аквадетрим». Він досить нешкідливий і ефективний, проте давати його дитині самостійно, без призначення лікаря, не слід: можлива індивідуальна непереносимість препарату. Уникнути згодом розвитку рахіту у грудничка допоможе і дотримання вагітною жінкою режиму харчування і прогулянок, а також прийом нею полівітамінних препаратів.
Слід також регулярно, згідно з установленим графіком, відвідувати педіатра: рахіт, симптоми якого батькам можуть бути ще не видні, часто виявляється саме під час лікарського огляду. Рання діагностика цього захворювання допоможе своєчасно розпочати його лікування та уникнути неприємних наслідків - зокрема, шкідливих і неестетичних кісткових деформацій, позбутися яких пізніше буде практично неможливо.