Основні симптоми рахіту у дитини

Вперше симптоми рахіту у дитини були описані в 1645 в роботах англійського ортопеда Гліссона, який присвятив свою лікарську практику дослідженням причин розвитку захворювання. З тих пір медицина досягла значних успіхів, і вже в 1920 р була встановлена головна причина розвитку недуги - брак вітаміну D. Цей елемент - продукт вироблення шкіри під дією ультрафіолетових променів. Вітамін також зустрічається і в їжі тваринного походження, такий як молоко, сир, риба і м`ясо, яйця. Основна функція вітаміну D - регулювання процесів засвоєння організмом кальцію і фосфору, які, в свою чергу, сприяють правильному росту і утворення кісток. При постійному дефіциті цього елемента кістки стають схильними до переломів і деформацій. Це перші симптоми рахіту у дитини, на які слід звернути пильну увагу. Адже при відсутності лікування уражаються нирки і печінку. Не слід забувати і про роль вітамінів А, В, С і мінералів - кальцію, фосфору і магнію, також необхідних для правильного розвитку малюка.

Виникненню рахіту передують наступні фактори: нестача вітамінів в харчуванні майбутньої мами, неправильний розподіл часу неспання і сну немовляти, змішане і штучне вигодовування, недолік ультрафіолетових променів. Великий відсоток захворюваності фіксується у недоношених малюків.

Перші ознаки рахіту у дітей виявляються на 2 або 3 місяці життя, до них відносяться:

• посилена пітливість, зокрема в області потилиці (піт має специфічний кислуватий запах, присутній свербіж) ;
• у дитини з`являються лякливість, неспокій і надмірна збудливість (вздрагіванія як реакція на яскраве світло або різкий звук) ;
• можливі розлади травлення.

Через 3 тижні після перших ознак з`являються основні симптоми рахіту у дитини, пов`язані зі змінами в кістковій тканині: при пальпації черепа можна виявити м`якість швів і країв великого джерельця, відзначається процес неправильного прорізування зубів, з`являється деформація в області грудної клітини (намічаються потовщення на ребрах) і викривлення ніг. У період розпалу захворювання, який припадає на 6-й або 7-й місяць життя малюка, разом з кістковими змінами проявляються і нервово-м`язові: розвивається зниження тонусу м`язів і суглобів, виникає розхитаність кінцівок і з`являється розпластаний живіт («жаб`ячий»), збільшуються печінка і селезінка. За цими ознаками можна безпомилково визначити рахіт у дітей.

Лікування повинно бути тривалим, комплексним, індивідуальним і спрямованим на усунення причин виникнення захворювання. У комплекс заходів входять: організація правильного режиму дня (Перебувати на свіжому повітрі треба не менше 3 годин в день), правильне харчування (збагачення раціону вітамінами і мінералами), дихальні вправи, водні процедури, допустимі види гімнастики, масажі і медикаментозне лікування (призначення масляній або водній форми вітаміну D).

У кожному разі, помітивши перші симптоми рахіту у дитини, не займайтеся самолікуванням. При перших же підозрах відразу звертайтеся до лікаря, який проведе огляд, зробить аналіз крові для підтвердження або спростування діагнозу, і, в разі необхідності, призначить рентгенологічне дослідження. Пам`ятайте, що своєчасна постановка діагнозу і призначення правильного лікування не тільки швидше дадуть можливість дитині вилікуватися, але і більшою мірою допоможуть уникнути подальших негативних наслідків.