Іван-чай: протипоказання і застосування
Дуже широко використовується в народній медицині іван-чай, протипоказання до застосування засобів на основі цієї трави практично відсутні. Це багаторічна рослина сімейства кіпрейний. У нього прямостоячий одиночний стебло заввишки до 2 м. Листя у рослини суцільнокрайні, з загостреними верхівками, овальної форми. Квітки великі, яскраво-рожевого або пурпурного кольору. Плід - коробочка, що має до 20 тисяч насіння з чубчиками. Знайти рослину можна на галявинах, вирубках, узліссях, уздовж доріг і водойм.
Широке застосування має іван-чай, протипоказання у нього мінімальні, а цілющі властивості роблять його дуже популярним. У народній медицині використовують кореневу систему, листя, стебло, квітки.
Має іван-чай корисні властивості, протипоказання ж у нього практично відсутні завдяки гармонійному набору хімічних речовин, що містяться в ньому. У різних частинах рослини є дубильні елементи, каротиноїди, флавоноїди, крохмаль, аскорбінова кислота, цукру, ефірні олії, пектини, алкалоїди. Містить воно кверцетин, кемпферол, марганець, залізо, нікель, мідь, бор, молібден, титан. Все це обумовлює те, що для лікування і профілактики багатьох недуг можна вживати іван-чай, протипоказання при цьому будуть тільки для дуже вузького кола людей.
Засоби, виготовлені на основі нього, надають антибактеріальну, протизапальну, в`яжучу, обволікаючу, потогінну, знеболювальну та седативну дію. Вони використовуються при різноманітних недугах шлунково-кишкового тракту (виразка дванадцятипалої кишки і шлунку, гастрит з підвищеною кислотністю), хворобах сечостатевої системи (простатит, цистит), кровотечах (маткових, носових, гемороїдальних). Ефективний іван-чай (протипоказання існують в окремих випадках) і для місцевого використання в якості зовнішнього кошти при лікуванні стоматиту, ангіни, золотухи, отиту. Допомагає він при неврозах, головних болях, порушеннях сну.
Завдяки поєднанню в ньому вітаміну C і заліза використовується і для лікування недокрів`я трава іван-чай, протипоказання для такої терапії у більшості пацієнтів відсутні. Крім того, препарати з цієї рослини покращують обмінні процеси, відновлюють апетит, зміцнюють імунітет. Іван-чай має хороші антиоксидантні властивості. Як зовнішній засіб він допомагає при шкірних захворюваннях, гнійних ранах, обмороженнях. Народні цілителі використовують іван-чай при злоякісних пухлинах.
Основні форми застосування цієї трави - настій і відвар. Перший робиться таким чином: 2 чайні ложки сировини заливаються 0,6 л окропу, потім ємність із засобом щільно закривають і витримують 10-15 хвилин, отриману суміш перемішують. Для виготовлення відвару свіже листя укладають в емальовану каструлю шаром 3-5 см. Потім їх заливають чистою водою кімнатної температури. Каструлю ставлять на невеликий вогонь і нагрівають, після чого отримане засіб настоюють 10 хвилин. Також для лікування можуть застосовуватися сік і порошок з рослини.
Цілющі препарати на базі іван-чаю переносяться добре більшістю людей. Протипоказань до їх застосування практично немає, виключенням є лише індивідуальна непереносимість.