Менопаузальний період: чому і коли виникає, основні симптоми. Корекція менопаузального синдрому

Як би людство ні прагнуло її обійти, зустріч з нею в будь-якому випадку неминуча. Мова йде про старість. Цей природний процес характерний для всіх живих організмів, але найбільше його бояться представниці прекрасної статі. Найбільш чітко старіння помітно, коли у жінки настає період менопаузи. Вік, коли це трапляється, може бути різним, але в більшості випадків це 48-50 років.

Чому виникає?

Виникає менопаузальний період, насамперед, тому, що припиняється нормальне функціонування яєчників. Приблизно з 45-46 років обсяг вироблених ними гормонів (і насамперед прогестерону, естрадіолу, андрогенів) починає зменшуватися, а за 5 років доходить до нуля. У рази збільшується рівень гонадотропінів. У яєчниках залишаються лише одиничні фолікули, тому менструація відсутня, і відповідно, вагітність стає неможливою. Разом з тим змінюється і сам вид органів. За рахунок збільшення сполучної тканини яєчники стають менше і зі зморшками. Через різке зменшення естрогенів в менопаузальний період можливе виникнення різних патологій і в інших тканинах жіночого організму.

Менопаузальний синдром і його симптоми

На жаль, менопаузальний період не проходить безслідно. Наслідком згасання дітородної функції і розвитку процесу старіння стає поява мультифакторної захворювання. Називається воно менопаузальний синдром. Найбільш типовим його симптомом є так званий приплив. Це відчуття сильного спека і пітливості одночасно. Пояснити його поява нескладно: зі зміною гормонального фону значно знижується і функціональність центру терморегуляції в гіпоталамусі, в результаті чого температура різко підвищується і змушує розширюватися судини. Найчастіше жар відчувається в нічний час. Легкий перебіг кліматичного симптому має місце тоді, коли кількість припливів не перевищує 10 разів на добу, а складний - 20 і більше. Крім цього, менопаузальний період може супроводжуватися й іншими симптомами, зокрема:

• нейровегетативними (головним болем, сухістю шкіри, сонливістю, набряками кінцівок, алергічними реакціями, судомами, дермографізмом та ін.) ;
• ендокринно-метаболічними (спрагою, цукровий діабет, болями в суглобах, генітальної атрофією, болями в суглобах т. д.) ;
• психоемоційними (дратівливістю, сльозливість, втомою, нав`язливими ідеями, депресіями, погіршенням пам`яті, зміною настрою і апетиту та ін.).

Діагностика

Діагностувати менопаузальний синдром буває іноді досить складно, а тому хворі нерідко потрапляють в неврологію, терапію і навіть в психіатричні лікарні. Встановити точний діагноз допомагають скарги пацієнток на припливи, а також аналіз крові на гормони. Так, рівень естрогенів буде значно зменшеним, а ФСГ збільшеним.

Корекція

Як зазначають медики, коригувати все ж можна менопаузальний період. Лікування може бути гормональним чи ні. Перше, як показує досвід, є більш дієвим і допомагає благополучно зняти симптоми. Воно отримало назву терапія естроген-гестагенами препаратами (ЗГТ). Звичайно, використання такого лікування повинно обов`язково узгоджуватися з лікарем, адже воно має цілий ряд протипоказань, зокрема це:

• ниркова недостатність;
• тромбофлебіт;
• Ендометріоз;
• рак молочної залози;
• маточне кровотеченіе;
• коагулопатии та інші.

Крім цього, повинен бути грамотно підібраний препарат. Пацієнтці необхідно регулярно обстежуватися, дотримуватися режиму і правила гормональної терапії. Період лікування повинен становити не менше 1-2 років.