Симптоми і лікування антифосфоліпідного синдрому

антифосфоліпідного синдромуПід антифосфоліпідним синдромом в медицині розуміється таке порушення, при якому імунна система помилково починає виробляти антитіла, спрямовані проти деяких нормальних білків крові. Така ситуація згодом нерідко провокує утворення згустків крові, а також ускладнення при вагітності (викидень, народження мертвого плоду і т.д.). У даній статті ми розповімо про основні симптоми цієї проблеми, а також розглянемо, яким має бути лікування антифосфоліпідного синдрому.

Основні причини

Як вже було зазначено вище, при даному синдромі сама імунна система пошкоджує білки, що зв`язують фосфоліпіди (Це жири, які є в крові і вельми важливі для нормальної її згортання). На даний момент фахівці умовно виділяють два типи цієї проблеми:

  • Первинний - викликається інфекціями або деякими захворюваннями (наприклад, ВІЛ, малярія, гепатит С і т.д.).
  • Вторинний тип, як правило, спостерігається у пацієнтів, у яких вже були раніше діагностовані які-небудь аутоімунні недуги. Так, в цьому випадку розвиток антифосфоліпідного синдрому може бути викликане первинним аутоімунним розладом.

Симптоми



Сьогодні фахівці виділяють кілька характерних ознак антифосфоліпідного синдрому. Нижче перерахуємо лише деякі з них:антифосфоліпідний синдром аналізи

  • формування згустків крові у венах ніг;
  • народження мертвого плоду, часті викидні чи інші ускладнення при вагітності;
  • інсульт;
  • регулярні головні болі, судорогі;
  • висип на шкірному покриві у вигляді сітки
  • серцево-судинні захворювання;
  • кровотечі.

Антифосфоліпідний синдром. Діагностика



Як стверджують фахівці, таке порушення можна запідозрити у пацієнтів до 45 років, якщо у них вже був діагностований інсульт або інфаркт міокарда. У такому випадку лікарі настійно рекомендують пройти повне обстеження, щоб підтвердити або, навпаки, спростувати таку проблему, як антифосфоліпідний синдром. Аналізи в цій ситуації відіграють далеко не останню роль. Так, лабораторним підтвердженням недуги є наявність антитіл до різного роду фосфоліпідів за допомогою так званого імунно-ферментного аналізу.

Яким має бути лікування?

В першу чергу слід з`ясувати першочергове захворювання, яке безпосередньо і призвело до розвитку антифосфоліпідного синдрому. Ефективність даної терапії полягає в зниженні кількості антитіл до фосфоліпідів. Крім того, прописуються препарати, що відповідають за зниження згортання антифосфоліпідний синдром діагностиказдатності крові (наприклад, антиагреганти), а також антигістамінні ліки (зменшують алергічний настрій). Якщо в лабораторних умовах було виявлено підвищений вміст в крові антитіл, як наслідок, виникає загроза гострого тромбозу. У такого роду ситуації найчастіше призначається плазмаферез. У жінок в положенні з таким діагнозом необхідна своєчасна діагностика і повний контроль над вагітністю. Щоб уникнути розвитку ускладнень в деяких випадках призначаються лікарські препарати.




» » Симптоми і лікування антифосфоліпідного синдрому