Що являють собою ДВС-синдроми?
ДВС-синдроми вважаються досить серйозним захворюванням, що характеризується порушенням гемостазу, при якому спостерігається розсіяне згортання крові. Саме в результаті такого порушення утворюються так звані агрегати клітин і найдрібніші згустки крові, які, в свою чергу, блокують наявну мікроциркуляцію, а також згодом викликають дистрофічні зміни. У даній статті ми більш детально розповімо, чим відрізняються ДВС-синдроми.
Причини
Як стверджують фахівці, найчастіше такого роду недуга виникає внаслідок деструкції легенів або деяких інфекційних захворювань (наприклад, віспа, герпес, краснуха). З іншого боку, ДВС-синдроми нерідко розвиваються на тлі хірургічного втручання з видалення селезінки або черевного тифу. Крім того, захворювання може бути викликане великими тканинними пошкодженнями, гемолітичною анемією. Вкрай рідко ДВС-синдроми діагностуються внаслідок цукрового діабету або епілепсії.
Симптоми
Така недуга зазвичай проходить кілька фаз. Так, спочатку у пацієнтів спостерігається підвищена згортання крові і послідовне освіту микротромбов. Потім різко зменшується кількість наявних тромбоцитів. На третій стадії лікарі, як правило, відзначають різку дисфункцію згортання крові. На заключному етапі нормалізується даний показник, однак тут вельми велика вірогідність розвитку ускладнень. Що стосується самих симптомів, то вони переважно залежать від вихідного недуги, який і послужив причиною розвитку ДВС-синдрому. Зауважимо, що тривалість кожної з вищеописаних стадій залежить виключно від швидкості розвитку безпосередньо самої хвороби. У зв`язку з тим, що недуга характеризується загальною кровоточивістю, симптоматика, безумовно, визначається появою підшкірних гематом, синців. У деяких випадках у пацієнтів спостерігаються навіть кишкові та легеневі кровотечі.
Лабораторна діагностика ДВС-синдрому
Діагностування даного захворювання проводиться на основі виявлення причинних недуг. При тих хворобах, коли даний синдром є природним проявом, як правило, діагностування проходить швидко. В іншому ж випадку, наприклад, у новонароджених малюків буває вельми важко поставити такий діагноз. Основним методом лабораторних досліджень є повний аналіз крові та її системи згортання. При цьому дуже важливо визначити рівень так званого антитромбіну III.
Лікування
Терапія найчастіше вельми тривала. В першу чергу лікарі в обов`язковому порядку усувають основний недуга, який і спровокував появу цього синдрому. У разі інфекційно-запальних процесів призначаються антибактеріальні препарати. При шокових станах переважно вводяться інфузійні розчини, що поліпшують кровообіг.
Профілактика ДВЗ-синдрому
В якості основних профілактичних методів фахівці настійно рекомендують своєчасно лікувати причинні захворювання. Будьте здорові!