Стеатоз печінки - супутник зайвої ваги

Патологічний стан печінки, обумовлене порушенням обміну речовин і харчування, при якому відбувається накопичення жирових включень, а також крапель жиру в гепатоцитах, має назву стеатоз печінки або «жирова печінка». Стеатоз печінки («steatosis hepatis», грец.) Може бути як самостійним захворюванням, так і носити характер синдрому. Якщо більше 5% маси печінки становить жир, її називають жировий.

Патогенез даного захворювання вивчений недостатньо. Основними причинами, що лежать в основі його виникнення, прийнято вважати: надмірне надходження вільних жирних кислот, посилений синтез і естеріфікаціі жирних кислот, знижене їх окислення та знижений синтез білка, а також порушення секреції ліпопротеїдів.

До основних етіологічним факторам відносяться: токсичний вплив на печінку, ендокринні та метаболічні порушення, дисбаланс харчування і гіпоксія. Особливе місце серед чинників токсичного характеру належить алкоголю і харчового дисбалансу, роль інших токсичних факторів менш істотна. Ступінь дистрофічного зміни і швидкість його розвитку тим вище, чим більший об`єм вживаного алкоголю. Іноді розвивається лікарський стеатоз печінки, наприклад, при лікуванні антибіотиками, туберкулостатичними препаратами, кортикостероїдами і цитостатиками. До основних ендокринно-метаболічних порушень відноситься цукровий діабет, патологія щитовидної залози, синдром Іценко-Кушинга і загальне ожиріння.

Стеатоз печінки: симптоми.

Виділяють два основних види морфологічних ознак зайвого накопичення жиру в печінці: мікроскопічне і макроскопічне накопичення. Крупнокрапельне, або макроскопічне, накопичення характерно для алкоголізму, ожиріння і другого типу цукрового діабету. Виразність стеатоза такого типу відповідає збільшенню загальної маси тіла, а при її зменшенні (голодуванні або низькокалорійній дієті) цей показник також зменшується, і функції печінки приходять в норму.

Протягом даного захворювання зазвичай тривалий, багаторічна, періоди відносної ремісії змінюються періодами загострення, які найчастіше провокуються фізичним або психічним перенапруженням, інфекціями і прийомом алкоголю. Найчастіше захворювання протікає безсимптомно, проте деякі хворі відчувають тяжкість і переповнення у правому підребер`ї, припупковій або надчеревній ділянці живота, його здуття і непереносимість жирної їжі. Найбільше стеатозу печінки схильні жінки, які мають підвищену масу тіла. Діагностика даного захворювання проводиться за допомогою ультразвукового дослідження, магнітно-резонансної та комп`ютерної томографії. Крім цього виробляються біохімічні аналізи крові, остаточний діагноз встановлюють після пункційної біопсії печінки.

Стеатоз печінки: лікування.

Пацієнтам з діагнозом стеатоз печінки призначається сувора дієта, в якій переважають білки і обмежені жири. Крім цього призначаються препарати сприяють поліпшенню обміну жирів (фолієва кислота, вітамін В12, холінхлорид, ліпоєва кислота). Також призначається прийом препаратів печінки, таких як ріпазон, прогепар і сирепар, а також достатня фізична активність.

Профілактика стеатозу печінки.

Найчастіше дане захворювання виникає при надмірному вживанні жирів тваринного походження, а також при порушенні білкового обміну, тому важливим заходом профілактики стеатозу печінки є збалансоване харчування. Також з метою профілактики стеатоза рекомендується додатковий прийом антиоксидантів і БАД, які володіють детоксикаційними властивостями. Крім цього необхідно не допускати тривалих розладів травлення, і, не чекаючи виникнення ускладнень, грамотно і своєчасно їх лікувати.