Гепатит С: тривалість життя. Правильна діагностика, лікування хворих на гепатит С
Гепатит С є інфекційне захворювання печінки. Згідно зі статистичними даними, цією недугою страждають більше 170 млн жителів планети. Щорічно він виявляється у 3-4 млн хворих, причому в останні роки страшний діагноз все частіше чують молоді люди. Розглянемо, чому виникає гепатит С, тривалість життя при цій хворобі та можливі методи її лікування.
Сутність захворювання
Проникаючи в печінку, вірус гепатиту С стрімко розмножується. Руйнуючи клітини і викликаючи їх загибель, він провокує розвиток безперервного запального процесу. Замінюючи здорові клітини печінки сполучною тканиною, вірус гепатиту С провокує виникнення цирозу печінки, печінкової недостатності і навіть злоякісних новоутворень.
Шляхи передачі інфекції
Зараження відбувається переважно через кров. Серед найбільш поширених причин потрапляння вірусу в людський організм можна відзначити:
middot- неодноразове використання голок наркоманамі-
middot- переливання крові хворого гепатитом C здоровому людині-
middot- робота медперсоналу із зараженими біологічними рідинами.
Доведено, що існує ймовірність зараження статевим шляхом, проте трапляється це досить рідко (не більше ніж в 5% випадків). Аналогічний відсоток ймовірності стати носієм вірусу спостерігається при проходженні малюка по родових шляхах. На сьогоднішній день немає достатньої доказової бази з питання передачі вірусу через материнське молоко при годуванні. При побутових контактах це захворювання не передається.
Генотипи вірусу
При діагнозі "гепатит С" тривалість життя залежить від генотипу вірусу, інфікованих організм. В сучасний час виявлено 6 генотипів з різними підтипами. Так, найчастіше в крові пацієнтів виявляються віруси генотипів 1, 2, 3. Найбільш важкий перебіг характерно для гепатиту C, який був викликаний вірусом 1b-генотипу.
Симптоматика
На відміну від інших форм хронічних вірусних гепатитів, для гепатиту С характерно затяжне і легший перебіг. Інкубаційний період захворювання варіюється від 20 до 140 днів. Найчастіше симптоми недуги протягом довгого часу повністю відсутні, що унеможливлює своєчасну діагностику. Підозра на гепатит С в початковій фазі захворювання повинно виникнути при наявності таких ознак, як:
middot- швидка стомлюваність, занепад сил, загальна слабость-
middot- блювота, нудота, освітлення стільця, відрижка з домішкою жовчі-
middot- тривале підвищення температури, біль у суглобах, озноб-
middot- жовтяничне фарбування слизових оболонок і шкіри-
middot- хворобливі відчуття в області печінки.
Деякі пацієнти скаржаться на додачу до цього на головні болі і свербіж шкіри. З розвитком хвороби з`являється порушення апетиту. У більшості випадків гепатит з часом переростає у хронічну форму. Однак близько 20% хворим все ж вдається домогтися повного одужання. До симптомів хронічного гепатиту C відносяться:
middot- Слабкість, швидка стомлюваність і сонливість. Вранці хворий важко прокидається і воліє довгий час, не встаючи, полежати в ліжку.
middot- Зміна режиму сну. Для пацієнтів характерна безсоння в нічний час і сонливість вдень. Дані прояви можуть свідчити про розвиток печінкової енцефалопатії.
middot- Стрімко наростають диспепсичні порушення: блювота, нудота, втрата апетиту.
Недуга в хронічній формі здатний тривати протягом десятків років. Багато людей з гепатитом С живуть, навіть не підозрюючи про те, що їх організм вразив серйозний вірус.
Діагностика
Для виявлення гепатиту C потенційному хворому слід здати імуноферментний аналіз (ІФА-тест), що дозволяє виявити в крові наявність спеціальних антитіл (анти-HCV). Однак при даному дослідженні досить велика ймовірність отримання ложноположительного результату (коли людина фактично здоровий, але тест стверджує, що він хворий). З метою підтвердження отриманого результату застосовується аналіз, проведений методом рекомбінантного иммуноблотинга. Але разом з тим позитивний його результат свідчить лише про наявність в організмі антитіл, але не про присутність у ньому самого вірусу.
На ранніх стадіях захворювання, коли ще не вироблено достатню кількість антитіл, рекомбінантний імуноблот та ІФА можуть діагностувати гепатит С негативний, у той час як насправді вірус вже влаштувався в людському організмі. З цієї причини найнадійнішим методом дослідження виступає ПЛР-діагностика (полімеразна ланцюгова реакція), що дозволяє виявити не тільки наявність в крові вірусу гепатиту C, але й визначити ступінь вірусного навантаження.
Лікування гепатиту С
Відгуки лікарів свідчать, що хвороба ця виліковна, тільки головне - своєчасно розпізнати її наявність і звернутися до лікаря. Вибір курсу лікування завжди індивідуальний і залежить від статі пацієнта, генотипу вірусу гепатиту, ступеня ураження печінки. Часто призначають противірусні препарати, а також лікарські засоби, дія яких спрямована на активізацію захисних сил організму. Застосовують поєднання двох препаратів: інтерферону-альфа і рибавірину. Інтерферон - білок, який у відповідь на вірус гепатиту виробляється в організмі природним шляхом. Препарат зміцнює імунітет для боротьби з інфекцією. Рибавірин являє собою лікарський засіб, загальмовують розмноження вірусу. Для лікування пацієнтів з ускладненим або важким перебігом хвороби, як правило, призначаються також інгібітори протеаз ("боцепревір", "Інсівек"). Даним препаратів властива противірусна активність, що значно ускладнює процес реплікації вірусу.
Однією з новітніх розробок у сфері противірусної терапії гепатиту C вважається Софосбувір, що представляє собою інгібітор РНК-полімерази, який робить практично неможливим розмноження вірусу в клітинах печінки. Лікувальні випробування показали високу ефективність препарату і підтвердили безпеку його застосування.
Результати лікування
В цілому ж лікування практично 100% хворих, інфікованих вірусами 2-го і 3-го генотипів, закінчується повним одужанням. У той час як результативність боротьби з вірусом гепатиту С 1-го генотипу становить лише 50%. Ймовірність одужання залежить від індивідуальних особливостей хвороби, самого пацієнта і професійних якостей лікуючого фахівця.
Тривалість життя хворих на гепатит С
Сам вірус не являє собою смертельну небезпеку, він тільки сприяє протіканню скорочують життя хворої людини патологічних процесів. Неможливо позначити єдиний для всіх інфікованих людей конкретний часовий проміжок, коли відбуваються в організмі руйнування призводять до смерті. При такому захворюванні, як гепатит С, тривалість життя залежить від безлічі факторів, до числа яких відносяться:
middot- шлях передачі вірусу-
middot- вік і стать пацієнта-
middot- стан іммунітета-
middot- тривалість інфекції-
middot- своєчасне лікування-
middot- ведення здорового способу життя-
middot- наявність або відсутність супутніх хронічних захворювань (ожиріння, цукрового діабету).
У 30% хворих прогресування захворювання може наступити через 50 років після інфікування, а тому у таких людей є всі шанси довго жити. Також у 30% інфікованих часовий відрізок після гепатиту в початковій його стадії до розвитку цирозу печінки становить менше 20 років. У осіб, що зловживають алкоголем, цирози розвиваються вже через 5-8 років. Крім того, важко переносять хворобу діти і літні люди.
Життя хворих на гепатит С
Пацієнти з гепатитом С обов`язково повинні вживати всіх необхідних заходів, щоб не інфікувати здорових людей. Також хворим потрібна відкоригувати свій спосіб життя: максимально обмежити або ж, що ще краще, зовсім відмовитися від вживання алкоголю, не навантажувати себе важкою фізичною працею, виключити з раціону гострі і смажені страви.
Корисно займатися спортом, правильно харчуватися, вживати якомога більше фруктів і овочів. Слід ставитися з обережністю до прийому харчових добавок і вітамінів, які здатні негативним чином позначитися на печінці. Рекомендуються очищають і підтримують печінку гепатопротектори, гомеопатичні препарати. Регулярні аналізи, обстеження допоможуть відслідковувати вірусне навантаження. Важливо зміцнювати імунітет, активізуючи на боротьбу з вірусом захисні сили організму.При діагнозі "гепатит С" тривалість життя під силу збільшити кожній людині, для цього необхідно дуже серйозно підійти до лікування недуги і виконувати всі рекомендації фахівця.