Захворювання внутрішніх органів. Ателектаз легені
Ателектаз легені (легких) - це стан «безповітряному» тканини легені. При цьому бульбашки органу можуть не містити взагалі або містити повітря в зменшеній кількості. Ателектаз легені (легких) може бути придбаним або вродженим. Механізм розвитку захворювання може розрізнятися в залежності від характеру порушення. Так, ателектаз легені (легенів) може бути викликаний здавленням органу ззовні. Це можливо за рахунок скупчення в плевральній порожнині повітря, рідини або крові. Стан «безповітряному» може виникнути і внаслідок порушень бронхіальної прохідності. Це може бути викликано внутрішньої закупоркою бронха або зовнішнім його здавленням.
Природжений ателектаз легкого (легких) спостерігається у слабких, поверхнево дихали, нежиттєздатних і померлих після пологів або мертвонароджених дітей. Дане захворювання виникає і внаслідок пошкодження дихального центру дитини в процесі народження або в разі закупорки дихальних каналів слизом.
Придбана форма захворювання характеризується спадання альвеол дихаючого до цього органу. Найчастіше вона виникає у разі ексудативного плевриту, пневмотораксу, гидроторакса, при злоякісних пухлинах органу, туберкульозі легень, викликаному здавленням бронха в значній мірі збільшеними лімфовузлами. Хронічні пневмонії, бронхіальна закупорка чужорідними тілами також є причиною захворювання. Стан «безповітряному» в легенях може бути наслідком проведених операцій на органах грудної та черевної області. Особливою вагою відрізняється захворювання, що виникло внаслідок травми або поранення, при якому відбувається здавлення кров`ю, перейнявшись в плевральну порожнину.
У ряді випадків спостерігається тривалий безсимптомний перебіг захворювання.
Масивний ателектаз супроводжується порушеннями зовнішнього дихання. На початкових стадіях при перкусії звук над областю локалізації захворювання має характерний тимпанічний відтінок. Прогресування хвороби супроводжується зміною звуку - він стає притупленим, а при повному спаданні альвеол - тупим. Ускладнення захворювання часто виражається легеневим нагноєнням і пневмонією.
При діагностуванні захворювання велике значення має рентгенологічне дослідження з додатковим використанням томографії, бронхоскопії і бронхографії. Сумнівні випадки припускають використання пробної торакотомія.
Стан «безповітряному» в легких часто супроводжує дитячий коклюш. Необхідно відзначити, що діагностика подібних випадків досить складна. Встановлення діагнозу проводиться за допомогою рентгенологічного дослідження.
Пацієнтам, у яких виявлено ателектаз легені, лікування спрямоване на усунення його причини. При цьому режим терапії вибирається залежно від стану пацієнта.
Гострий ателектаз.
Лікування передбачає використання санаційної бронхоскопії. Це особливо доцільно у випадку обструкції (протидії) блювотними масами або в`язкою мокротою просвіту бронха. У разі виявлення стороннього тіла необхідно ендоскопічне його видалення. Терапія включає в себе також адекватну оксигенацію, зволоження дихальної суміші. В особливо важких випадках створюють позитивний постійний тиск в дихальних шляхах у пацієнтів з нервово-м`язовою слабкістю або використовують штучну вентиляцію легенів з позитивним тиском на видиху. При лікуванні використовується постуральний дренаж (головний ділянку ліжка опускається так, щоб трахея перебувала нижче ураженої області), дихальна гімнастика, масаж, фізіотерапевтичні процедури. З першого дня терапії застосовуються антибіотики, що володіють широким спектром дії.
При хронічній формі також використовується вентиляція легенів, дихальна гімнастика, постуральний дренаж, антибіотики. Уражений сегмент або ділянка з рецидивуючою інфекцією або кровотечами передбачає хірургічну резекцію. У випадку, якщо обструкція є наслідком пухлини, метод лікування підбирається в залежності від її характеру, поширеності і загального стану хворого.