Догляд за хворими після інсульту. Реабілітація після інсульту

Одним з найбільш важких станів в неврології є інсульт. Що ж це таке, які його наслідки і як допомогти пацієнтам, що перенесли його?

Що таке інсульт?

Під інсультом в даний час розуміють гостре порушення мозкового кровообігу, розвивається в результаті тромбозу або звуження мозкових судин.

Виділяються дві основні форми інсульту - геморагічний та ішемічний.

Геморагічний інсульт характеризується крововиливом в мозкову тканину. Розвивається гостро. Найчастіше причиною його розвитку є гіпертонічна хвороба. Він характеризується гострим початком, швидкою втратою свідомості. Обсяг ураження мозкової тканини залежить від масивності крововиливу (чим швидше буде зупинено кровотечу, тим сприятливіші прогноз).

Ішемічний інсульт, в свою чергу, розвивається поступово, на тлі атеросклерозу мозкових судин та ішемічної хвороби серця. Протікає більш сприятливо, ніж геморагічна форма.

Період реабілітації після перенесеного інсульту досить важкий для пацієнта. При ненаданні йому відповідної допомоги високий ризик незворотного порушення всіх функцій організму хворого.

Реабілітаційний період після перенесеного інсульту

Як відомо, яким би не був важким інсульт, при правильно організованій допомоги хворому мається ймовірність повного відновлення життєдіяльності пацієнта з поверненням його в сферу соціуму.

Найважливіше в даному періоді - дотримання певних правил, принципів і норм у спілкуванні з пацієнтом.

В першу чергу слід мати на увазі, який інсульт розвинувся у людини і яка частина мозку пошкоджена, адже клініка уражень різних півкуль відрізняється один від одного.

Слід пам`ятати, що всі заходи і вправи необхідно проводити послідовно, відповідно до складеного плану. Тільки тоді догляд за хворими після інсульту буде найбільш повноцінним і дозволить потерпілому якомога швидше стати на ноги.

Завжди слід пам`ятати, що лікування інсульту - процес не одноденний і не недельний- тільки завзяте і правильне лікування виявиться ефективним і призведе до належного одужанню.

Лікарська терапія

Медикаментозне лікування після інсульту призначається вже в реанімації. Точність і правильність введення доз дозволяє вивести пацієнта з коми і обмежити зону ураження при геморагічному інсульті (при ішемічному інсульті - відновити мозковий кровообіг).

Після переведення пацієнта у відділення йому призначається підтримуюча терапія, що дозволяє закріпити досягнуті результати. Слід ретельно простежити за тим, щоб пацієнт справно брав всі призначені йому ліки. Якщо ж він не може приймати їх самостійно, потрібно допомогти йому в цьому (іноді підтримати голову, допомогти проковтнути, подрібнити таблетку до порошкоподібного стану).

Лікування після інсульту в домашніх умовах починається після виписки. Допомогу потерпілому повинна бути така ж, як і в стаціонарі (підтримати пацієнта, нахилити його, подати води). Ні в якому разі не можна допустити, щоб хворий пропустив прийом ліків.

Харчування

Даний фактор є одним з найважливіших в тому періоді, коли відбувається активна реабілітація після інсульту.

Слід пам`ятати, що через розвиненого захворювання більшість хворих втрачає здатність до самостійного харчування. Слід активно допомагати їм у прийомі їжі (на початкових етапах підтримувати тарілку і ложку, попереджати поперхіваніе пацієнтів). Згодом, коли він вже сам зможе намагатися себе обслуговувати, необхідно стежити за тим, як пацієнт їсть, а при необхідності допомагати йому.

Хворі після інсульту потребують правильного здоровому харчуванні. Раціон людини слід наповнити овочами та фруктами, м`ясом. Тільки тоді забезпечується найбільш ефективне відновлення уражених зон головного мозку.

З повсякденного вжитку слід виключити всі продукти, що підвищують артеріальний тиск, а також гостре, копчене. Не слід годувати пацієнтів сипучими продуктами, оскільки високий ризик їх потрапляння в дихальні шляхи.

Профілактика інфекційних захворювань

Як відомо, лежачі пацієнти відносяться до категорії тяжких і входять до групи ризику по розвитку інфекційних захворювань. У таких хворих часто з`являються пролежні - локальні ділянки запалення і некрозу. Особливо в тому випадку, коли хворий довгий час лежить в одному положенні. Через це в місцях кісткових виступів відбувається застій крові і лімфи, що призводить до мацерації, інфікування і некрозу.

Догляд за хворими після інсульту в даній ситуації повинен включати щоденні гігієнічні обтирання (якщо можливо - використання ванни або душу). Постіль хворого рекомендується міняти якомога частіше, не допускати утворення на ній складок. Після кожного прийому їжі бажано її перетрушувати, щоб прибрати впали крихти.

Іншим досить частим ускладненням у лежачих пацієнтів є пневмонія. Щоб запобігти її розвитку, рекомендується уникати переохолодження хворих (а також і перегріву). Показано періодичне провітрювання кімнати, ретельне прибирання. З метою профілактики можна попросити у лікаря рецепт на ін`єкційні або пероральні антибіотики.

Відновлення рухових функцій

Дана група заходів призначається в тому випадку, коли мають місце ті чи інші рухові порушення.

Догляд за хворими після інсульту, ускладнилися порушеннями функцій кінцівки, включає в себе допомогу в розробці уражених рук і ніг, відновлення повного обсягу активних рухів.

На початкових етапах хворого навчають тримати предмети. З часом можлива робота з дрібною моторикою (перебирання монет або ключів, відкривання замків).

Не завжди руху вдається відновити повністю. Незважаючи на це, всі зусилля повинні бути спрямовані на повернення пацієнта в соціум.

Якщо були вражені нижні кінцівки, відновлення після інсульту починається з тренування кроків. Найкраще проводити її лежачи в ліжку.

Починають вправи з імітації кроків. З часом, коли у пацієнта виходить "крокувати в ліжку", якщо він не може сидіти, то допомагають йому піднятися, а подальші тренування він проводить в положенні сидячи.

Відновлення мови

Досить часто у пацієнтів, що перенесли інсульт, спостерігаються розлади мови. Вони можуть бути як незначними (легка шепелявість або проковтування букв), так і повністю позбавляють пацієнта мови (аж до видавання їм окремих звуків).

З іншого боку, пацієнт може не усвідомлювати того, що йому говорять, що написано на аркуші паперу. В даному випадку має місце сенсорна афазія, впоратися з якою значно складніше, ніж з порушенням мови.

Відновлення після інсульту, який супроводжувався втратою мови, слід починати з розмов з пацієнтом. Якщо хворий розуміє, що йому говорять, він може самостійно намагатися відповідати або просто відтворювати ті ж самі слова. Однак коли розвинулася сенсорна афазія, пацієнта необхідно вчити всьому заново - пояснювати букви алфавіту, показувати, як вони пишуться.

З часом мова після інсульту почне поступово відновлюватися. Головне - не кидати зроблених спроб і наполегливо йти до кінця.

Психоемоційні розлади

На жаль, багато людей, які перенесли інсульт, відносяться до групи ризику по розвитку даних ускладнень. Адже будь-яке захворювання для людини - стрес, а тут відбувається практично повне вимикання людини з товариства. На тлі цього багато хворих, які усвідомлюють свій стан, замикаються в собі, відгороджуються від прагнуть їм допомогти родичів.

Все це несприятливо позначається на проведеному лікуванні і призводить до затримки повного лікування.

В даному випадку відновлення після інсульту слід поєднувати з активним спілкуванням з пацієнтом. Необхідно періодично розповідати йому що-небудь веселе, допомагати розвіятися. Тільки тоді людина перестає замикатися в собі, бачачи, що ще комусь він потрібен. Поліпшується його настрій, з`являється інтерес до життя.

Не варто намагатися піднімати настрій пацієнтові ліками - є ризик розвитку важкої постмедікаментозной депресії. Набагато простіше показувати хворому, що про нього піклуються, його люблять, і тоді людина після інсульту швидше піде на поправку.

Неврологічні порушення

Багато інсульти супроводжуються порушенням чутливості уражених кінцівок. Іноді спостерігається тільки зниження больового порога- досить рідше можуть відзначатися анестезії (повне порушення чутливості) і парестезії (відчуття мурашок або холодку).

У такому випадку реабілітація після інсульту може виявитися марною, а з проявилися порушеннями доведеться миритися все життя. З метою підвищення чутливості рекомендується фізіотерапія - лампа "Біоптрон", імпульсні струми. У деяких випадках спостерігалося відновлення чутливості (якщо вогнище ураження в головному мозку ні обширним).

Іноді може спостерігатися поява патологічних рефлексів (наприклад, хапальний рефлекс, який присутній у новонароджених до 4-5 місяців, не повинен з`являтися у дорослого). Якщо ж ви помітили, що у хворого рука після інсульту початку стискатися при дотику до неї, слід або почекати деякий час (у міру лікування рефлекс може зникнути) або звернутися за консультацією до невролога. Іноді даний рефлекс може залишатися на все життя.

Лікувальна фізкультура

Для відновлення м`язової активності відразу ж після того, як пройшов гострий період і пацієнт уже почав самостійно вставати і сідати, слід проводити спеціальні вправи після інсульту.

Лікувальна фізкультура включає в себе гімнастику (згинання та розгинання рук і ніг, розминку пальців, спроби плетіння або складання дрібних мозаїк) і масаж.

Особливим дією володіє відновлює масаж. Його рекомендується проводити щоденно, починаючи з периферії кінцівки і піднімаючись до тулуба. Він дозволяє відновити кровообіг в ураженій кінцівці, повернути колишній м`язовий тонус.

Найкраще спільно з хворим проводити вправи в басейні. Вода допомагає знизити навантаження, що припадає на уражені кінцівки, в результаті чого рухова реабілітація після інсульту настає набагато швидше.

Після скоєння вправ рекомендуються розслаблюючі ванни і гіпнотерапія.

Лікування в реабілітаційних центрах

Яким би не було хорошим лікування в стаціонарах, а вдома - догляд, найкраще відновлюються пацієнти після перенесеного інсульту в спеціалізованих центрах.

Багато лікарів-неврологи рекомендують відразу ж після виписки зі стаціонару відправити пацієнта в реабілітаційний центр. Після інсульту вкрай важливий перший місяць, так як саме в даному періоді можливе відновлення активності пацієнта при правильно підібраній терапії.

Саме там зібрані кращі фахівці в галузі реабілітації, які допоможуть грамотно скласти програму лікування з досягненням найкращого ефекту в лікуванні.

Правильне поєднання медикаментозної підтримки, вправ і фізіопроцедур дозволяє поставити пацієнта на ноги в найкоротші терміни.

Догляд за хворими після інсульту в подібних центрах здійснюється цілодобово. До кожного пацієнта приставлена медична сестра, яка доглядає за ним і стежить за станом його здоров`я.

Професійна та соціальна адаптація

На жаль, досить часто після перенесеного інсульту у людини втрачаються професійні навички. Даний стан можна купірувати, спробувавши повторно навчити пацієнта трудової діяльності. Якщо ж її відновити не вдається, людині присвоюється група інвалідності (зазвичай третя). Це стосується спеціалізованих навичок (наприклад, не рекомендується повертатися до роботи лікарям - особливо нейрохірургам, токарям, ювелірам). При цьому здатність до спільної праці і самообслуговування може зберігатися.

Якщо ж втрачаються загальнотрудові навички, пацієнт може претендувати на 2 групу.

При втраті здатності до самообслуговування до людини необхідно приставити доглядальницю. В даному випадку реабілітація після інсульту триває протягом усього життя. Крім того, встановлюється 1 група інвалідності (Т. Е. Вважається, що людина не пристосований до існування в суспільстві і йому необхідний помічник).

Де лікувати хворого після інсульту?

Для багатьох людей догляд за пацієнтом, перенесли інсульт - вкрай важка праця. Не всі готові доглядати за тяжкохворим людиною, адже таким чином втрачається весь вільний час. У багатьох людей, які залишаються прикутими до ліжка, змінюється характер (досить часто - в гіршу сторону). Через це ніхто не хоче мати справи з пацієнтом (навіть якщо це найближчий родич). У такому випадку, кращим виходом буде відправка хворого в реабілітаційний центр після інсульту. Однак не кожній людині по кишені послуги подібних установ. У такому випадку єдиним виходом є відновлення пацієнта в домашніх умовах.

Деякі особливо безвідповідальні люди відправляють хворого в інтернат, відмовляючись від нього. Все ж слід пам`ятати, що в даних закладах пацієнт недоотримує такий необхідний йому догляд, через що в більшості випадків він стає інвалідом.