"Сахалін-1". Нафтогазовий проект на острові Сахалін

Розвідані запаси вуглеводнів у світі величезні, проте не всі нафтові родовища розробляються. Основна причина «простоїв» - економічна недоцільність. Багато нафтоносні шари залягають на великій глибині, або (та) у важкодоступних для освоєння місцях. Перше велике родовище Одопту на острівному шельфі Сахаліну відкрито радянськими геологами в 1977 році, проте лише через десятиліття зі зміною кон`юнктури ринку та розвитком нових технологій видобування сахалінського чорного золота стала вигідною.

Потенціал

В рамках «Сахалін-1» відбувається освоєння та експлуатація трьох нафтогазових родовищ - це Одопту, Чайво і Аркутун-цебто. Знаходяться вони на північний схід від Сахаліну на шельфі Охотського моря. Їх потенційно видобувні запаси величезні (але не рекордний) - 2,3 млрд барелів нафти, 485 млрд м³ газу.

Якщо враховувати сумарні потужності взаємопов`язаних робочих проектів «Сахалін-1» і «Сахалін-2», а також що знаходиться на початковому етапі роботи «Сахалін-3», то загальні запаси извлекаемого газу цього регіону перевищують 2,4 трильйона м³, нафти - понад 3,2 млрд барелів. Не випадково журналісти називають острів «другим Кувейтом».

Однак видобуток на цих родовищах ускладнюється наявністю паків льоду товщиною до півтора метрів протягом шести-семи місяців на рік, а також сильним хвилюванням і сейсмічною активністю протягом усього року. Необхідність подолання перешкод, пов`язаних з суворими погодними умовами, і створення в цьому віддаленому районі всієї нафтогазової інфраструктури визначили унікальний характер стоять перед проектом завдань.

Історія проекту

Задовго до реалізації проекту «Сахалін-1» геологам було зрозуміло, що вуглеводневі ресурси острова знаходяться за межами суші, на шельфі, але їх запаси відомі не були. У 70-х роках визначенням обсягу покладів зайнялася компанія «Сахалинморнефтегаз». Потім до розвідувальним роботам підключився консорціум СОДЕКО з сусідньої Японії, сьогодні входить до числа учасників проекту.

У 1977 році спочатку на Сахалінському шельфі було відкрито газоносних родовище Одопту, через рік - родовище Чайво, а через 10 років - Аркутун цебто. Таким чином, острів Сахалін став потенційно привабливим для видобутку вуглеводнів. Однак відсутність належних інвестицій і технологічних напрацювань перешкодило тоді початку розробок.

Прорив

До початку XXI століття ситуація в регіоні змінилася. Зростаючі потреби найпотужніших економік світу - японської та корейської, а також подорожчання енергоресурсів, дозволили зробити проект «Сахалін-1», що окупається. Велику інвестиційну, а головне - технологічну допомогу надала корпорація «Ексон-Мобіл» (ЕМ). Участь високопрофесійної команди, що володіє 85-річним досвідом освоєння нафтогазових родовищ в арктичному кліматі, дозволило вирішити багато проблем.

На даний момент фактичний оператор проекту - «дочка» корпорації «ЕМ» «Ексон Нафтогаз Лімітед». На ній лежить основна виробнича діяльність. Консорціум додатково вирішує ряд проектів соціально-економічного напряму в Сахалінській області і сусідньому Хабаровському краї, серед яких - розвиток місцевої економіки, підготовка та навчання професійних російських кадрів, соціальні програми, благодійність, і інше.

Учасники консорціуму

Цей нафтогазовий проект - приклад вдалого міжнародного співробітництва в складних геофізичних, кліматичних, географічних умовах. Для реалізації проекту свої зусилля об`єднали:

• Мегакорпорація «Ексон Мобіл» (США): 30% акцій (у зв`язку з санкціями подальшу участь американської компанії під питанням).
• Консорціум СОДЕКО (Японія): 30%.
• РГК «Роснефть» за допомогою підконтрольних організацій «Сахалинморнефтегаз-Шельф» (11,5%) і «РН-Астра» (8,5%).
• ГНК «ОНГК відешь Лтд» (Індія): 20%.

Столицею сахалинских нафтовиків стало місто Оха.

Робоча програма

На початковому етапі «Сахалін-1» відбувалося освоєння родовища Чайво за допомогою морської платформи «Орлан» і бурової наземної установки «Яструб». На початку жовтня 2005 року, через десятиліття після початку розробки, на родовищі Чайво була здобута перша нафта. В результаті завершення в кінці 2006 року будівництва Берегового комплексу підготовки продукції (БКП) обсяг видобутку в лютому 2007 року досяг 250 000 барелів (34000 тонн) нафти на добу. На наступних етапах проекту почалася розробка запасів газу на Чайво для експортних поставок.

Потім «Яструб» перенесли на сусіднє родовище Одопту для подальшого буріння і видобутку вуглеводнів. Як газ, так і нафту надходять з родовищ на БКП, після чого нафта транспортується на термінал в селище Де-Кастрі (материкова частина Хабаровського краю, на узбережжі Татарської протоки) для подальшого відвантаження на експорт, а газ надходить з Сахаліну на внутрішній ринок.

Наступна стадія почалася з розробки третього родовища (найбільшого за площею) Аркутун-цебто і газу з Чайво, що дозволить гарантовано видобувати вуглеводні до 2050 року. З метою підвищення економічної ефективності та вдосконалення процесу експлуатації враховується унікальний практичний досвід, набутий в ході першого етапу розробки.

Бурова установка «Яструб»

Розробка нафти і газу на цій ділянці пов`язана з вирішенням найскладніших завдань, поставлених природою. Важкі кліматичні умови, потужні льодові поля в акваторії шельфу, особливості геологічної будови зажадали він нафтовиків застосувати передові установки.

Гордістю всього проекту стала бурова установка «Яструб», на «совісті» якої кілька світових рекордів по довжині і швидкості пробурених свердловин. Це одна з найпотужніших установок наземного базування в світі. 70-метровий агрегат, розрахований на експлуатацію в сейсмоактивних і холодних арктичних районах, дозволяє бурити наддовгі свердловини спочатку у вертикальному, а потім в горизонтальному напрямку під морським дном із загальною довжиною ствола понад 11 кілометрів.

При бурінні цих свердловин вже встановлено декілька світових рекордів за протяжністю стовбура - до речі, саме тут пробурена рекордна свердловина Z42 довжиною 12700 метрів (червень 2013 року). Завдяки застосуванню технології швидкісного буріння, є власністю корпорації «Ексон Мобіл», свердловини «Сахалін-1» пройдені рекордно швидко.

За допомогою «Яструба» свердловини буряться з берега під землею під нахилом у бік залягання шельфових родовищ, тим самим зменшується навантаження на унікальну заповідну природу тутешніх місць. Крім того, щодо компактна установка замінює великі споруди, які потрібно було б будувати у відкритому морі в умовах складної льодової обстановки взимку. В результаті значно економляться експлуатаційні та капітальні витрати. Завершивши роботу на родовищі Чайво, «Яструб» модернізували і перемістили для освоєння сусіднього родовища Одопту.

Платформа «Орлан»

Крім наземної установки «Яструб», газово-нафтові родовища «Сахаліну-1» освоюються ще однієї «гордої птахом» - морський добувною платформою «Орлан». Платформа видобуває копалини в південно-західному районі родовища Чайво.

50-метрова конструкція гравітаційного типу встановлена на дні Охотського моря, його глибина в цьому місці - 14 метрів. «Орлан» з 2005 року пробурив 20 свердловин. Разом з 21-ї свердловиною, пройденої «Яструбом» з берега, кількість подібних свердловин є рекордним для нафтогазового сектора на одному родовищі. У результаті обсяг видобутку нафти збільшився багаторазово.

На «Орлані», 9 місяців у році оточеному льодами, робота пов`язана з вирішенням невідомих раніше для країни виробничих завдань. Крім складних сейсмічних і кліматичних умов, тут вирішуються непрості логістичні завдання.

Платформа «Беркут»

Це новітня платформа, зібрана на верфях Південної Кореї і благополучно доставлена в 2014 році до родовища Аркутун-цебто. Характеристики «Беркута» ще більш вражаючі, ніж у «Орлана». Під час транспортування (а це 2600 км) не було жодного події. Споруда розрахована протистояти двометровим кригами і 18-метровим хвилям при -44? C.

Берегові комплекси підготовки продукції

Здобуті з родовищ Чайво і Одопту вуглеводні надходять на БКП. Тут відбувається сепарація газу, води і нафти, її стабілізація для подальшого транспортування на експорт через сучасний нефтеотгрузочний термінал в поселенні Де-Кастрі, очищення газу для вітчизняних споживачів. Повністю автономний завод розрахований на переробку приблизно 250 тисяч барелів нафти і додатково 22,4 млн м³ газу щодоби.

При спорудженні БКП конструкторами застосований крупно-модульний метод будівництва. Завод немов конструктор зібраний з 45 різновисотних модулів. Всі об`єкти спроектовані спеціально для роботи в умовах далекосхідного суворого клімату. Більшість конструкцій - металеві, витримують низькі температури до -40 ° C.

Для доставки важких модулів на будівельний майданчик через затоку Чайво споруджений унікальний 830-метровий міст. Завдяки цьому спорудженню острів Сахалін є своєрідним рекордсменом - міст вважається неперевершено міцним, перевершуючи по довжині велетенські переходи через найбільші річки Сибіру - Об і Іртиш. Спорудження нагоді і для оленярів - шлях до тайгових стійбищах скоротився значно.

Експортний потенціал

Весь комплекс «Сахалін-1, 2, 3» будувався з оглядкою на експорт ресурсів. Маючи під боком «бездонну» економіку Японії, не менш потужну Південної Кореї, гріх не використовувати вигідне географічне розташування багатих вуглеводнями родовищ. Крім того, проект дозволяє значну частину сировини (головним чином, газу) транспортувати на «Велику землю» (континентальну Росію). Основними імпортерами Охотської нафти є Японія та Південна Корея.

Технологія експорту наступна:

1. Газ і нафта по свердловинах надходить на завод БКП.
2. Потім від берегового комплексу по прокладеному через Татарський протоку трубопроводу сировину залишається в селище Де-Кастрі на спеціально обладнаний новітній експортний термінал.
3. Газ здебільшого йде російським споживачам, а нафта накопичується у величезних резервуарах, звідки відвантажується на танкер через виносний причал.

Термінал Де-Кастрі

Розробка нафтових родовищ в умовах Далекого Сходу вимагала вирішити питання безперешкодного транспортування сировини. Розмістити термінал було вирішено не на Сахаліні, а на материку - в порту Де-Кастрі. Чорне золото сюди надходить по трубах, і далі - нафтоналивний танкер. Термінал будувався «з нуля», за новітніми технологіями.

Завдяки терміналу місцеве населення отримало додаткові високооплачувані робочі місця, з`явилися замовлення для районних транспортних і обслуговуючих підприємств, покращилися соціально-громадська, комунальна інфраструктури селища.

Для цілорічної транспортування знадобилася проектування і споруда унікальних танкерів для суворих льодових умов класу «Афромакс», і супроводжуючих їх криголамів. За 5 років функціонування терміналу без єдиного пригоди відвантажено 460 танкерів. Всього через термінал пройшло понад 45 млн тонн нафти.

Відповідальна і безперебійна експлуатація

Співробітники та підрядники проекту «Сахалін-1» відпрацювали 68 млн годин з відмінними показниками по техніці безпеки і травматизму, які значно перевершують середньогалузеві. Дотримання нормативно-правових вимог забезпечується шляхом суворого регламентування та контролю виробничої діяльності.

Природоохоронні заходи становлять невід`ємну частину будівництва та експлуатації в рамках проекту і включають ряд спеціальних програм з охорони дикої природи, в тому числі захисту західної популяції сірих китів, белоплечий орлана та інших мешканців.

Активні консультації з представниками корінного населення острова Сахалін допомогли компанії ЕНЛ визначити найбільш актуальні місцеві проблеми. Зокрема, нафтовики дозволяють місцевим оленярам використовувати побудований нею міст через затоку Чайво для щорічного перегону стад північних оленів.

Залучення та підготовка російського персоналу

На початковому етапі розробки для російських громадян було створено 13 000 робочих місць. Залучення місцевого персоналу створює нові можливості і сприяє загальному і регіональному економічному розвитку. При цьому компанія ЕНЛ застосовує найсучасніші стандарти експлуатації та норми забезпечення безпеки, а також технології будівництва, буріння, видобутку і прокладки трубопроводів.

Для робіт на виробничих об`єктах залучено понад ста російських інженерів і техніків. Кожен із прийнятих на роботу технічних фахівців проходить багаторічний курс професійної підготовки. Деякі з них були спрямовані на стажування на об`єкти компанії «Ексон Мобіл» в США і Канаді.

Допомога острову

У програмах технічної підготовки постачальників і підрядників бере участь все більше жителів Сахаліну. Працюючи спільно з Агентством міжнародного розвитку (США), роботодавець сприяє підвищенню кваліфікації зварників за допомогою організації спеціальних курсів підготовки та надає мікрокредити на проходження ділового навчання та розвиток сахалинских підприємств малого та середнього бізнесу. Консорціум вніс понад мільйон доларів на позичковий фонд, через який створено півтисячі робочих місць і надається підтримка більше 180 підприємствам.

Постійно збільшується частка російських організацій як постачальників і підрядників. Вартість підрядів з вітчизняним фірмам перевищила 4 млрд доларів або близько двох третин загальної вартості контрактів по проекту.

Крім забезпечення доходів держави шляхом виплати роялті, проект сприяє розвитку місцевої інфраструктури - будуються дороги, мости, споруди морських і повітряних портів, а також муніципальні медичні установи. Інші програми підтримки включають благодійні пожертви на освіту, охорону здоров`я і підвищення місцевого науково-технічного потенціалу.