Статистика сільського господарства на рубежі XVIII-XVIIII століть

Протягом всього часу, скажімо так, осмисленого існування людства статистика в тій чи іншій мірі присутня в житті людей. Враховуючи той факт, що сільське господарство для переважної більшості народів було основоположним видом діяльності, то і статистичні викладки стали з`являтися в донної галузі раніше і інтенсивніше. Якщо розглядати такий фактор як статистика сільського господарства на просторах сучасної Росії, то варто відзначити той факт, що формуватися цей аспект у відносно прийнятних межах став виключно в 18-му столітті. Більш того, протягом майже всього 19-го століття в губернських книгах вівся облік виключно посіяного зерна і зібраного, не враховувалися жодним чином засіяні площі, що, природно, не давало можливості визначити врожайність. І тільки в 1882-1883 роках була зібрана інформація по губерніях про засіваються площах.

Центральний статистичний комітет отримував відносну врожайність

Статистика сільського господарства на рубежі 18-го-19-го століть була досить поверхневою. Пов`язано це з тим, що відомості збирали в переважній своїй більшості добровільні кореспонденти зі слів власників земель. Необхідно відзначити, що практично до 1903 року засіваються площі були поділені всього на дві категорії - власницькі і надільні. І тільки зі змінами в роботі Центрального статистичного комітету в 1904 році градація земель в деякому роді збільшилася, з`явилися приватновласницькі, куплені, орендовані і надільні земельні ділянки.

Цікавим фактом є те, що окрім безпосередньо Центрального статистичного комітету статистика рослинництва цікавила ще й департамент землеробства, а також сільської промисловості, що відноситься до міністерства державних маєтностей і землеробства. При цьому посівні площі, природно, теж не враховувалися. Цікавим фактом можна вважати те, що в цей період статистика рослинництва, точніше сказати врожайність злакових та інших культур велася в так званих Самах. Це відносна одиниця виміру характеризувалася ставлення посіяного вихідної сировини до зібраного врожаю. Приміром, показник «сам два» означав те, що спочатку було висіяно в два рази менше, припустимо, зерна, ніж надалі зібрано його ж у врожаї.

Статистика тваринництва

Зрозуміло, що навіть на відносно ранніх стадіях свого формування статистика сільського господарства не могла обмежуватися навіть банальним урахуванням вирощеного зерна та інших сільськогосподарських культур. Природно, що певною мірою вівся і облік поголів`я худоби. Кількість наявного домашньої худоби включалося все в ті ж губернські книги, які на той період були основним джерелом інформації. Варто відзначити, що статистика тваринництва в кінці 18-го століття велася ветеринарним відомством Міністерства внутрішніх справ (з 1863 року), однак, найбільш достовірну інформацію в цьому питанні стали приносити так звані військово-кінні перепису, які беруть свій початок в 1882 році, проведені все там же Центральним статистичним комітетом в 58 губерніях. Зрозуміло, що перепис дана проводилася по конях, їх віку, власникам і так далі. Але саме наявність коні або декількох характеризувало, в принципі, в той час можливості господарства.

Цікаво, що, незважаючи на те, що статистика сільського господарства розвивалася і, головне, мала місце бути, повномасштабна сільськогосподарський перепис по всій Росії була проведена тільки в 1916 році. Пов`язано це було з війною і необхідністю врахування всіх продовольчих ресурсів країни.