Захист і використання інтелектуальної власності. Інтелектуальна власність - це що?

У міру людської еволюції розвивалися також правові відносини, які можуть виникати між людьми і їх майном, власністю. За часів Стародавнього Риму питання з приводу майна вирішувалося досить просто – допомогою покладання віндікта на річ. Існував навіть однойменний судовий процес щодо визнання чи відчуженню майнових прав. Однак у міру свого розвитку люди розуміли, що далеко не кожне право має матеріальне прояв. Іншими словами, не на все можна вказати пальцем і сказати: «Це моє!»

Таким чином, вчені-юристи стали розробляти спеціальні категорії, щоб хоч якось регламентувати подібного роду права. Внаслідок наукових пошуків з`явилася специфічна підгалузь громадянської галузі: інтелектуальне право. Окрім наявності комплексу прав і обов`язків, в ній був також розроблений спеціальний механізм захисту, про що піде мова далі в статті.

Історія розвитку підгалузі

Сфера інтелектуальної собственностіформіровалась протягом розвитку самого людства. Умовно історію цієї підгалузі можна розділити на кілька основних етапів, а саме:

- Перший етап характеризується виникненням книгодрукування. З цього моменту люди не просто видавали власні праці, а й знаходили внаслідок цього певні права. Саме тоді і з`являється авторське право, яке було закріплено на Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів 1886.

- На другому етапі сформувалося патентне право, а точніше, його прообраз. Це було пов`язано з розвитком фабричних відносин і промисловою революцією. Люди, що працюють у цій сфері, почали вводити в процес виробництва нові технології. Таким чином, кожен був зацікавлений, щоб його винахід було винятковим, а ідею функціональності ноу-хау НЕ переймали інші дослідники. Звідси і початок свій розвиток патентне право.

- Третій етап припадає на XX-XXI століття, коли наукові відкриття відбувалися мало не щодня. Інтернет спричинив за собою появу наукового співтовариства, а також багато в чому розвинув правове регулювання у сфері інтелектуальної власності. Це призвело до появи всесвітніх організацій, що займаються питаннями інтелектуальної власності (ВОІВ, СОТ і т. П.).

Інтелектуальна власність – поняття

Враховуючи велику розвиненість даного становить аспекту цивільного права, необхідно виділити його поняття. Таким чином, інтелектуальна власність – це право виняткового характеру, закріплене законом, а також сукупність особистих немайнових прав автора на результати його інтелектуальної діяльності або ж засоби індивідуалізації. Законодавець у цій сфері встановлює певного характеру монополію, щоб автор використав результати своєї роботи особисто. У цьому випадку будь-яке використання подібних результатів іншими, третіми особами, дозволене виключно з дозволу автора. Також інтелектуальна власність – це певна сукупність форм захисту своїх плодів від несанкціонованого використання.

Об`єкти, які відносяться до права інтелектуальної власності

Використання інтелектуальної собственностіосуществляется допомогою об`єктів, які до неї ставляться. Перелік їх був вперше озвучений на Стокгольмській Конвенції в 1967 році. Також на цьому заході була заснована Всесвітня організація інтелектуальної власності. Згідно з її документами, до об`єктів можна віднести:

- художні, наукові, літературні твори;

- діяльність артистів (звукозапису, телевізійні і радіопередачі);

- всілякі винаходи абсолютно у всіх областях життєдіяльності людини;

- промислові зразки;

- фірмові найменування, комерційні позначення, товарні знаки і т. п .;

- інші права, які можна віднести до категорії інтелектуальної власності.

Охорона інтелектуальної власності також поширюється на географічні зазначення походження товару, доменні найменування, нові сорти рослин, бази даних, мікросхеми і т. П. Цей список не є вичерпним, тому що суспільні відносини розвиваються постійно, що призводить до появи нових плодів інтелектуальної діяльності людини.

Оману в розумінні термінів

Поняття «інтелектуальна власність» є цілісним. Вхідні в термін слова ні в якому разі не можуть трактуватися окремо один від одного, тому що втрачається сам сенс назви підгалузі. Цей факт досить важливий, оскільки навіть деякі вчені, не розуміючи такого важливого факту, вживають слова «інтелектуальна» і «власність» окремо, що вводить інших людей в оману з приводу правової сфери даної складової цивільного права. Звідси випливає, що інтелектуальна власність – це не тільки правова, а й специфічна лінгвістична категорія.

Аналізуючи вітчизняну галузь цивільного права, можна виділити різні види інтелектуальних прав, які класифікуються залежно від об`єкта, а точніше, плодів людської діяльності.

Авторське право і суміжні права

Правом авторським регулюються громадські відносини, які виникають внаслідок створення, використання наукових, літературних творів мистецтва. У цьому випадку використовується категорія «твір», щоб підкреслити оригінальність творчого результату людини. Крім того, цей результат повинен мати об`єктивну, матеріалізовану форму. Захист прав інтелектуальної власності у сфері авторства не поширена на ідеї, способи, методи, концепції, факти і відкриття.

Що стосується суміжних прав, то вони досить близькі до авторських. Необхідність створення подібного роду категорії з`явилася на рубежі XX – XXI сторіччя. Вона насамперед стосується тих випадків, коли результат інтелектуальної роботи недостатньо «хороший» для визнання його твором. Проте його правова охорона просто необхідна, адже людина витрачає певні ресурси для створення конкретного результату. Сфера суміжних прав поширена на виконавську діяльність музикантів, ефірні мовлення та інші подібні об`єкти.

Патентне право

Сукупність правових норм, якими регулюються відносини у сфері захисту винаходів, а також нових моделей і зразків промислового характеру, називається патентним правом. Воно розвинулося за часів промислової революції, про що вже говорилося раніше в статті. На сьогоднішній день патентне право активно використовується практично у всіх країнах світу. З його допомогу люди «зводять» юридичний захист своїх винаходів, щоб уберегтися від фактичного розкрадання ідеї. Досить часто всю сукупність об`єктів патентного права об`єднують терміном «промислова власність». Патенти видаються спеціальними органами виконавчої влади. У Російській Федерації таким є "Роспатент".

Права на засоби індивідуалізації товарів

Захист інтелектуальної власності поширена на засоби індивідуалізації товарів. До таких можна віднести товарні знаки, фірмові найменування, географічні позначення та доменні імена. В економічній середовищі всі представлені засоби об`єднані в єдиний інститут маркетингового позначення. Потреба у виділенні інтелектуального права на засоби індивідуалізації з`явилася внаслідок розвитку і глобального зростання світового ринку. Щоб забезпечити недоторканність торговельних марок та інших подібних об`єктів, були створені спеціальні способи їх обліку та захисту. Вперше засоби індивідуалізації офіційно закріпилися в Паризької конвенції про охорону промислової власності.

Права на сорти рослин і виробничі секрети

До виробничих секретів можна віднести будь-якого роду знання, вміння та інформацію, яка підпадає під категорію комерційної таємниці. При цьому подібного роду відомості повинні володіти унікальними аспектами, які можуть бути застосовні для конкурентної переваги.

Правом інтелектуальної власності також визначено захист роботи селекціонерів, які періодично виводять нові унікальні сорти рослин.

Обгрунтування інтелектуальної власності

Причини, якими захист інтелектуальної власності обгрунтовується, виникають внаслідок певних прагнень державної влади. Завдяки їм створюються закони, міжнародні акти, якими регулюють суспільні відносини в представленій правовій сфері. Як правило, прагнення мотивовані наступними аспектами:

- допомогою створеної охорони спонукати бажання створювати щось нове в інших суб`єктів цивільного права;

- офіційно визнати творців плодів інтелектуальної роботи;

- створити механізм винагороди творчості;

- всіляким чином сприяти розвитку національної культури і промисловості, а також представляти державу на міжнародній арені гідним чином.

Порушення у сфері інтелектуального права

Враховуючи той факт, що інтелектуальна власність – це сукупність прав та обов`язків окремих осіб в представленій сфері, держава забезпечує юридичну охорону цієї категорії. Для створення грамотної стратегії захисту інтелектуальної власності необхідно знати, які існують порушення. На сьогоднішній день можна виділити ряд таких порушень:

- Порушення авторських прав (піратства та плагіату).

- Поширення або використання об`єктів, які містять методи, описані або містяться в патентах.

- Ввезення на територію Російської Федерації контрафактного товару.

- Будь-які дії, спрямовані на обхід існуючих способів захисту авторських і суміжних прав, а також поширення об`єктів для цих цілей.

- Зміна або підробка інформації, яка має інтелектуальну цінність або пов`язана з результатами інтелектуальної діяльності.

- Порушення прав на географічне позначення товарів.

- Інші порушення прав на об`єкти інтелектуальної власності.

Слід зазначити, що в кожній країні існує спеціальна служба з інтелектуальної власності, яка займається питаннями захисту даної категорії, а також в деяких випадках розглядає спори за фактом порушення прав громадян.

Охорона інтелектуальної власності на міжнародному рівні

За останні кілька років зросла роль такої категорії, як міжнародна інтелектуальна власність. Найчастіше цим висловлюванням об`єднуються не тільки права організацій у цій сфері, а й міжнародно-правові форми захисту. На сьогоднішній день найбільш відомою всесвітньою організацією, що займається захистом і розвитком галузі інтелектуальної власності є ВОІВ (Всесвітня організація інтелектуальної власності). Вона була заснована в 1967 році як складова частина ООН. Але лише з 1974 року ВОІВ почала займатися безпосередньо питаннями, пов`язаними з інтелектуальною власністю. У Росії локальним аналогом даної організації є Федеральна служба з інтелектуальної власності, хоча її функції в деякому роді відмінні від ВОІВ.

Перед Всесвітньою організацією інтелектуальної власністю стоїть цілий ряд специфічних завдань, з метою виконання яких ВОІВ була створена. Необхідно виділити найбільш пріоритетні з них, а саме:

- всебічне сприяння сторонам у процесі підписання нових міжнародно-правових актів у сфері інтелектуальної власності;

- модернізація законодавств держав з метою забезпечення більш тісної співпраці у зазначеній сфері між країнами;

- допомогу державним властям у створенні та регулюванні органів, діяльність яких спрямована на забезпечення і захист інтелектуальної власності.

Звичайно, існують й інші напрямки діяльності ВОІВ, бо суспільні відносини не стоять на місці, що призводить до появи нових видів інтелектуальної власності. Цей факт змушує замислитися про зміну правового регулювання не тільки на локальному рівні, а й на міжнародному.

Історія показує високий рівень ефективності ВОІВ у процесі регулювання питань у сфері інтелектуальної власності. З 1999 року і по сьогоднішній день за сприяння організації були підписані угоди, якими регулюються ключові аспекти інтелектуальної власності на міжнародно-правовому рівні (існують такі види як локальна, національна і федеральна інтелектуальна власність, залежно від територіального будови держави та її ролі на світовій арені ).

Федеральна служба з інтелектуальної власності

Російська Федерація є однією з найбільш економічних розвинених країн на сьогоднішній день. Таким чином, управління інтелектуальної собственностьюпроізводітся допомогою спеціальних державних служб. Такою в Росії є "Роспатент". Її мета полягає у здійсненні функцій, спрямованих на безпосередній контроль і нагляд у сфері використання інтелектуальної власності, а також забезпечення захисту інтелектуальної власності, патентів, товарних знаків, географічних найменувань і т. П.

Сьогодні основними функціями "Роспатенту" є:

- реалізація норм Конституції РФ, законів, підзаконних нормативних актів, об`єктом яких є інтелектуальна власність;

- проведення та контроль спеціальних експертиз на об`єкти сфери інтелектуальної власності, а також видача спеціальних охоронних документів на подібні об`єкти;

- ліцензування договорів і закріплення прав на об`єкти інтелектуальної власності;

- нагляд і контроль процесу сплати патентних мит;

- реєстрація та атестація патентних повірених.

Таким чином, управління інтелектуальною власністю вРоссіі здійснюється за рахунок діяльності служби, в структуру якої входять спеціальні підвідомчі організації, що мають специфічні завдання і функції.

Отже, у статті ми розглянули поняття інтелектуальної власності, основні аспекти та види даної підгалузі цивільного права, а також організації інтелектуальної власності. Слід відзначити той факт, що дана сфера розвивається все сильніше з кожним днем. Тому особливості правового регулювання інтелектуальної власності є найбільш пріоритетними серед учених-практиків сьогодні.