Інтелектуальна власність та підприємництво як фактор виробництва

Основою інноваційної економіки є безліч факторів, найбільш важливими з яких представляються інтелектуальна діяльність, ініціатива, підприємництво як фактор виробництва. Світовою практикою доведено, що вільне підприємництво як фактор виробництва та продукти інтелектуальної діяльності на сьогоднішній день є найбільш значущими активами будь-якого суб`єкта господарської діяльності.

Домінуюче положення в світовій торгівлі займають інтелектуальне орієнтування фірми і корпорації, забезпечує створення сучасних технологій, їх правову охорону на перспективних ринках. Посилюється боротьба за виняткові (патентні) права на нові технології, нові методи ведення бізнесу, комп`ютерні операційні системи та програмні продукти, інші принципово нові рішення. Інформація як фактор виробництва, сама по собі стала найбільш цінним товаром, володіння яким є запорукою економічної успішності. В інноваційній економіці факторами виробництва є інноваційна підприємливість, а також володіння об`єктами інтелектуальної власності.

Створення стратегічних конкурентних переваг забезпечується за рахунок нарощування нематеріальних активів в організаціях (патентів на винаходи і промислові зразки, свідоцтв на товарні знаки тощо), формування портфеля патентів з метою максимального закріплення виключних прав на розпорядження створеними об`єктами інтелектуальної власності. Отримання виняткових прав на продукти інтелектуальної діяльності дозволяє власнику успішно продавати на ринках свої товари та послуги, перешкоджати їх копіюванню конкурентами, отримувати додаткові доходи від продажу ліцензій. А підприємництво, як фактор виробництва чи управління, представляється особливою сферою, де вся зазначена діяльність набуває ще більш значуще становище. Причина цього в тому, що інноваційний шлях низки країн світу призвів до формування нового сектора світової торгівлі - ринку інтелектуальної власності. Найбільш швидкозростаючою статтею цього сектора виступає торгівля ліцензіями на нові технології, програмні продукти інженерно- технічні та консалтингові послуги, в тому числі і послуги з обміну та передачі продуктів інтелектуальної власності.

Щорічні темпи зростання цих послуг становлять близько 10%. У торгівлю запатентованими технологіями включається все більше число країн. Це фірми Південної Кореї, Китаю, Сінгапуру, Бразилії, Індії та інших держав. Розвивається і російський ринок інтелектуальної власності. Але, в той же час, якщо світові корпорації і фірми йдуть по шляху нарощування частки інтелектуального капіталу і роблять упор на створення правової охорони і комерціалізацію продуктів інтелектуальної власності, більшість вітчизняних комерційних і наукових організацій все ще проявляють відносно невисоку винахідницьку і патентно-ліцензійну активність, неефективно розпоряджаються винятковими правами на створені ОІВ. Із зареєстрованих на 01.01.2011 р патентів на винаходи діяло тільки 33% патентів, щороку знаходять практичне застосування всього близько 10% створених винаходів (по інших об`єктах показники ще нижчі), тільки близько 5% товарів і послуг мають правову охорону в країнах експорту, менше 1% винаходів патентується за процедурою міжнародної реєстрації. У 2010 році з усіх ліцензійних договорів, було: що містять запатентовані винаходи 19 (4%), корисні моделі 22 (4,7%) промислові зразки 6 (1,3%), ноу-хау 79 (16,9%), товарні знаки 331 (70,7%) . Близько 80% ліцензійних договорів укладається між резидентами країни, що говорить про те, що розвивається лише внутрішній ринок ліцензійної торгівлі та підприємництво, як фактор виробництва, розвинене в цьому сегменті ще недостатньо.

Проблеми забезпечення правової охорони нових технологій товарів, що поставляються на експорт, комерціалізації ОІВ, закордонного патентування та продажу ліцензій на вітчизняні досягнення пов`язані з недостатнім фінансуванням наукових досліджень і розробок, скороченням обсягів і фінансування фірмової та галузевої науки, відсутністю ресурсів для отримання правової охорони в зарубіжних країнах , необробленість ринкових механізмів стимулювання авторів і юридичних осіб створюють ОІВ, відсутністю сучасної інфраструктури інтелектуальної та комерційної діяльності.

Для вирішення зазначених проблем необхідно:

- забезпечити пріоритетне фінансування реалізації високотехнологічних проектів, віднесених до стратегічно важливих для збільшення експорту продукції, перелік яких доцільно визначити спеціальною постановою уряду-

- знизити ставку податку на прибуток для інноваційно активних організацій до 10%, звільнити малі та середні суб`єкти підприємництва від сплати податку на прибуток-

- скасувати оподаткування нематеріальних активів цих суб`єктів при постановці на бухгалтерський облік ОІС-

- стимулювати створення і розвиток інфраструктури інноваційної діяльності, у тому числі технопарків, бізнес-інкубаторів, венчурних організацій, малих інноваційних організацій шляхом безоплатної передачі їм земельних ділянок та активів державних підприємств, наукових і навчальних установ-

Представляється доцільним також розробити:

а) технологічні схеми (Моделі) комерціалізації інноваційних розробок, що містять ОІВ у сфері високих технологій в якості практичних рекомендацій для суб`єктів господарювання.

б) методичні матеріали з продажу та закупівлі ліцензій на високотехнологічні розробки, що містять запатентовані технічні та художньо-конструкторські рішення.

в) методичні рекомендації по більш широкому використанню сучасних бренд-технологій для підвищення конкурентоспроможності товарів і вартості підприємств.