Коли і чому з'явився Міжнародний день боротьби з корупцією?

Суспільство завжди відносилося до корупції двояко. Але, починаючи з кінця 18 століття, все кардинально змінилося. Головне гасло ліберальних перетворень на Заході полягав у тому, що державний апарат може існувати тільки для блага підвладних йому людей. Тому піддані «годують» уряд в обмін на дотримання чиновниками законів. Крім цього, згідно з прийнятим в 1787 році американським законом, отримання хабара є серйозним злочином, за який навіть президент може бути підданий імпічменту. Багато людей виявили тоді бажання зробити з дати прийняття цього закону Всесвітній день боротьби з корупцією і святкувати його на щорічній основі. Але влада не підтримала цей народний порив.

Суспільство все більше впливало на якість діяльності політиків. З жорсткістю державного регулювання та партій істотну заклопотаність викликали епізоди змови представників великого бізнесу і політичної еліти. Чиновники розуміли, що необхідно організовувати заходи по боротьбі з корупцією. Але все це залишалося на рівні обговорень.

Також історія корупції була обумовлена пожвавленням світогосподарських відносин. Транснаціональні корпорації, укладаючи контракти з закордонними покупцями, цілком легально включили витрати на «подарунки» у витрати переговорів.

Відомі випадки

Задовго до того, як з`явився Міжнародний день боротьби з корупцією, в Америці прогримів скандал за участю відомої компанії «Локхід». Для продажу своїх літаків, які були не дуже високої якості, вона давала великі хабарі чиновникам і політикам Японії, ФРН та інших країн. Приблизно з того часу люди стали замислюватися над глобальністю цієї проблеми, що заважає міжнародного розвитку відносин.

Не менш показові приклади корупції і в постсоціалістичних країнах в лихі 90-ті, коли розмахи цього явища можна було зіставити з ситуацією в державах, що розвиваються.

Дуже часто виникали парадоксальні ситуації, коли одні й ті ж особи займали важливі пости і в комерційних, і в державних секторах економіки. В результаті більшість чиновників порушувало закон не тільки шляхом отримання хабарів, а й шляхом захисту власних комерційних інтересів.

Світове зло

З часом світове співтовариство прийшло до думки, що корупція - це зло, що завдає шкоди не одній людині, групі осіб або окремій державі, а всьому світу. Дане думка склалася не на порожньому місці. Всьому причиною стали масові підкупи корпораціями посадових осіб вищої ланки за кордоном. Корупція заважала розвитку багатьох країн, негативно позначаючись на світовій торгівлі. При цьому держави, де це явище досягло найвищого рівня, не стали обмежуватися третім світом: в 90-і роки в колишніх соціалістичних країнах процес лібералізації супроводжувався немислимими посадовими зловживаннями. На тлі цих подій деякі держави вирішили, що боротьба зі злочинністю та корупцією буде пріоритетом їх внутрішньої політики. Йдемо далі.

«1995 - рік корупції»

Саме такий заголовок побачили на головній сторінці читачі новорічного номера газети «Файненшл Таймс». У статті американські компанії-експортери скаржилися на те, що втрачають великі контракти через іноземних законів, які забороняють давати хабарі чиновникам з іншої країни. Навпаки, у багатьох державах ОБСЄ хабара зарубіжним партнерам не забороняє і навіть могли відніматися при сплаті податків. Наприклад, німецькі корпорації витрачали на це близько 5,5 млрд. Доларів щороку. Для зміни ситуації деякі європейські чиновники хотіли навіть організувати фонд боротьби з корупцією. Але в підсумку прийшли до іншого, більш ефективному вирішенню. В кінці 1997 року всі країни ОБСЄ поставили підпис під «Конвенцією про протидію дачі хабарів іноземним особам при проведенні міжнародних операцій».

Підключення ООН

У 2003 році в історії корупції відбулася знакова подія. Завдяки ООН тема боротьби з цим явищем була винесена на міжнародний рівень. У листопаді-місяці Генеральна Асамблея прийняла «Конвенцію ООН проти корупції». Даний документ був відкритий для підписання 9 грудня 2003 року в невеликому містечку Меріда (Мексика). За ініціативою ООН, зазначена дата була проголошена як Міжнародний день боротьби з корупцією. Держави, що погодилися підписати цю Конвенцію, визнавали, що відмивання грошей, розкрадання бюджетних коштів і хабарі - це кримінальні злочини. А одне з положень документа йшлося: «Кошти потрібно повертати в ту країну, звідки вони прийшли в результаті корупційних дій». Росія підписала Конвенцію однією з перших.

Десять років по тому

9 грудня 2013 пройшов черговий Міжнародний день боротьби з корупцією, і виповнилося рівно десять років з дня підписання Конвенції ООН. На даний момент під документом присутні підписи 140 держав. 80 країн ратифікували Конвенцію. Серед них Туркменістан, Таджикистан, Росія, Латвія, Киргизстан, Білорусь, Азербайджан і Україна. На минулому тоді саміті «Великої двадцятки» всі вхідні в неї країни пообіцяли, що обов`язково ратифікують Конвенцію ООН.

Висновок

У 2013 році, до того як пройшов Міжнародний день боротьби з корупцією, Світовий банк опублікував фінансові дані, що відображають розміри цього явища у світовому масштабі. Для країн, що розвиваються суми варіювалися від 20 до 40 млрд. Доларів на рік.

За даними «Національного антикорупційного комітету, щорічний оборот російського корупційного ринку становить близько 300 млрд. Доларів. У 2003 році під час підписання Конвенції ця цифра була в 100 разів менше. Тобто питання про вплив цього документа на циркулювання корупційних грошових потоків залишається відкритим. І навряд чи тут допоможуть якісь додаткові заходи. Навіть якщо заснувати міжнародний фонд боротьби з корупцією, то результат буде приблизно таким же.