"Протоколи сіонських мудреців" - документ або фальсифікація?
Знамениті "Протоколи сіонських мудреців" свого часу наробили багато шуму по всьому світу. Скандальний збірник текстів називали нічим іншим, як доказом всесвітнього єврейської змови масонської ложі, що полягає в руйнуванні нині існуючих держав і проголошення нового світового порядку, де "правлячим класом" виступають, зрозуміло, євреї. Все почалося в 1901 році, коли протоколи секретних засідань масонської ложі потрапили в руки письменника Сергія Нілуса. Документи були написані французькою мовою і нагадували з`їзди організації під назвою "Загальний союз Ізраелітов".
Нілус збирався зрадити документи розголосу, однак його випередили, і в 1903 році "Протоколи сіонських мудреців" були вперше опубліковані. Після цього ще кілька журналістів оприлюднили цю інформацію, всього з 1905 по 1907 вийшло 6 публікацій "Протоколів". Нілус ж випустив свою версію перекладу як доповнення до своєї книги "Велике в малому, або Антихрист як близька політична можливість", ніж справив фурор в російському суспільстві. В результаті після першої революції люди всерйоз готові були звинувачувати у всіх бідах всесвітній сіоністську змову.
Цар ознайомився з гучними "Протоколами" в 1906 році і був схильний повірити цієї інформації. Однак Столипін, який займав пост міністра внутрішніх справ, організував розслідування походження документів, в ході якого з`ясувалося, що час написання "Протоколів" - 1897-1898 роки, причому створили їх паризькі антисеміти. Міністр тут же відправився в царю з доповіддю та проханням заборонити в Росії "Протоколи сіонських мудреців", текст яких повністю фальсифікований. Цар вислухав доповідь і погодився з міністром, таким чином книгу заборонили.
Що стосується авторства і достовірності книги, думки фахівців досі розходяться. Деякі експерти вважають, що книга була сфальсифікована співробітниками російської таємної поліції. За їхньою версією, поліція пішла по стопах творців знаменитого памфлету проти Наполеона, виданого у Франції. Таким чином, "Протоколи сіонських мудреців" були сфабриковані в Паризькій національній бібліотеці. Однак існують прихильники протилежної точки зору, які вважають, що документ абсолютно реальний, так само, як і інші тексти подібної тематики: "Послання всесвітнього ради масонів", "Сон кайзера", "Послання загального союзу Ізраелітов" і т.д. Російські емігранти примудрилися вивезти за кордон вцілілі екземпляри книги Нилуса, і таким чином Європа і Америка також дізналися, що таке "Протоколи сіонських мудреців". Книга була незабаром перекладена на 80 мов і розповсюдилася по всьому світу.
Книги Нилуса стали знову випускатися в Росії лише в 1990 роки, після розвалу СРСР, а зовсім недавно, в 2006 році, правозахисники разом з Громадською палатою домоглися внесення поправок в законодавство, що включають створення списку екстремістської літератури, забороненої до поширення в Росії. У цей список увійшли і "Протоколи сіонських мудреців" разом зі знаменитим працею "Майн кампф".