Оборотність кредиторської заборгованості

Оборотність кредиторської заборгованості (КЗ) - це показник, який пов`язує суму грошей, що підлягає поверненню організацією-кредиторам (це, в основному, стосується постачальників) до конкретного терміну, з поточною величиною закупівель, або з придбаними у кредиторів товарами та послугами.

Звичайно, фінансова стійкість і платоспроможність будь-якої організації знаходиться в залежності від кредиторської заборгованості. Якщо її частка досить висока, то у компанії знижується і фінансова стійкість, і її платоспроможність, але кредиторська заборгованість підрядникам і постачальникам дає можливість організації користуватися чимось на зразок «безкоштовних» грошей на весь період оборотності кредиторської заборгованості.

Розрахувати, наскільки це вигідно підприємству в кожному конкретному випадку, неважко. Підприємство могло б взяти цю ж суму в банку під відсотки. Фактично, вигода організації полягає в різниці між величиною відсотків по кредиту за період існування на балансі підприємства даної заборгованості, якби він був узятий, звичайно, і величиною наявної кредиторської заборгованості. Іншими словами, прибуток підприємства полягає в сумі процентів за наданий банком кредит на дану суму і на даний термін, якби підприємство насправді його брало.

Оборотність кредиторської заборгованості знаходиться в сильній залежності від галузі організації, масштабів її діяльності.

Коефіцієнт оборотності КЗ відносять до показників, що показує ділову активність, які характеризують те, наскільки ефективно використовує свої фінансові кошти організація. Для обчислення цього коефіцієнта оборотності собівартість реалізованої продукції необхідно поділити на вартість (середньорічну) кредиторської заборгованості, він показує необхідну кількість оборотів для оплати виставлених організації рахунків.

При оцінці оборотності КЗ використовуються наступні показники:

• період погашення КЗ (в днях) ;

• оборотність КЗ (в разах).

Оборотність кредиторської заборгованості визначають через відношення виручки від реалізації до среднеарифметическому значенням кредиторської заборгованості. Середню кредиторську заборгованість визначають як суму кредиторських заборгованостей, наявних на початок і кінець періоду, поділену на два. Період погашення кредиторської заборгованості, наприклад, в днях, визначають розподілом періоду в днях (за рік вважають 360 днів) на оборотність КЗ.

Слід пам`ятати про важливість тривалості періоду прострочення - чим цей термін більше, тим вище виявляється ризик непогашення прострочення.

В ідеальному випадку бажано, щоб організація справляла заборгованості по рахунках дебіторів ще до того, як буде потрібно виплатити борги кредиторам. Якщо в періоді обороту КЗ велике число днів, це може свідчити про недостатню кількість наявних грошових коштів, необхідних для задоволення поточних потреб, які виникають у організації внаслідок скорочення продажів, збільшення витрат, зростання потреб у оборотному капіталі.

Для кредиторів краще, щоб оборотність кредиторської заборгованості і, відповідно, коефіцієнт оборотності виявився вищим, в той час як для самого підприємства або організації значно вигідніше мати низький коефіцієнт. Це дає їм можливість залишок від неоплаченої КЗ використовувати як досить зручного (він безкоштовний) джерела для фінансування поточної своєї діяльності.

Оборотність кредиторської заборгованості показує кількість (як правило, протягом року) погашень з боку організації середньої величини наявної у неї кредиторської заборгованості.