Облік і списання кредиторської заборгованості

Облік кредиторської заборгованості має безліч нюансів. Так, суми боргу, за яким вийшов термін давності за позовами, враховуються як фінансові результати і відносяться до позареалізаційних доходів.

У зв`язку з цим необхідно своєчасно проводити списання кредиторської заборгованості, так як невиконання даної операції у строк податкові органи можуть порахувати приховуванням або неврахуванням позареалізаційних доходів компанії. Однак судова практика показує, що податківцям ще потрібно довести, що така заборгованість за кредитами зі строком давності існує, і це викликає заниження компанією оподатковуваного прибутку. Інакше суд у позові може відмовити.

Списання кредиторської заборгованості, а також незатребуваною депонентської, по якій минули строки давності, виконують згідно з Положенням про бухгалтерський облік, п.78. Він говорить, що суми депонентської та кредиторської заборгованості з вийшли термінами давності підлягають списанню на підставі інформації, що з`явилася в результаті проведеної інвентаризації, наказу та письмового обгрунтування керівника. У некомерційних організацій дані суми йдуть на збільшення доходу, у комерційних компаній їх відносять до фінансових результатів.

Інвентаризацію в обов`язковому порядку проводять перед тим, як скласти бухзвітність за рік. Інвентаризаційна комісія при розгляді кредиторської та дебіторської заборгованості шляхом перевірки документації встановлює обгрунтованість і правильність знайдених сум заборгованості, в тому числі і тих, які мають термін давності за позовом.

Списання кредиторської заборгованості: проводки



Дані кошти з урахуванням ПДВ включають в інші доходи, які визнають у тому звітному періоді, коли відбулося завершення терміну давності. У бухобліку дана операція закріплюється проводкою дебету 60 рахунку і кредиту 91. Суму заборгованості, що має минулий термін давності, вносять до складу інших доходів.

У деяких випадках строк позовної давності може на певний період перериватися і потім продовжуватися. Це відбувається у випадках звернення кредитора до суду, і при визнанні своїх боргових зобов`язань боржником. Компанії необхідно показати, що вона визнає свій борг. До дій, які виробляються в цілях переривання строку давності за позовом і які свідчать про визнання боргу, відносяться наступні:

- часткова сплата боргу за основним договором, а також сум санкцій, у тому числі часткове визнання різних претензій щодо сплати боргу, у разі, якщо він має тільки одну підставу, а не виходить їх різних основаній-



- визнання претензіі-

- сплата за основним боргом відсотків-

- акцепт інкасового доручення-

- зміна уповноваженою особою договору, з чого випливає визнання боржником, а також, якщо від нього виходить прохання про даний зміну договору (про розстрочення або відстрочення платежу).

У випадках, коли компанія раз на кожні три роки визнає свою заборгованість письмово, відбуватиметься продовження терміну давності, і не потрібно списання кредиторської заборгованості.

При перериванні терміну давності кредиторську заборгованість не списують, а, отже, у платників податків не з`являється позареалізаційного податкового доходу.

Так, наприклад, одна компанія придбала в іншої товари. Припустимо, 15 листопада 2010 одержувач звернувся до постачальника з проханням про відстрочення платежу. В результаті сторонами було укладено до договору додаткова угода про виконання розрахунків за товари до 15.01.2011 року. У подібному випадку термін давності переривається, а новий відлік станеться зі 2.01.2011 року.

З`явилася, кредиторську заборгованість можна припинити, якщо буде виконано зобов`язання як самим боржником, так і уповноваженим третьою особою.




» » Облік і списання кредиторської заборгованості