Інвестиційна політика держави
Інвестиційна політика держави безпосередньо залежить від протікання відповідного процесу, тобто це участь суб`єктів господарювання економічної сфери діяльності в збільшенні валового внутрішнього продукту в країні. Результатом здійснення інвестиційної діяльності господарюючими суб`єктами є виконання ряду заходів щодо використання різних видів вкладення коштів: фінансових і реальних, короткострокових і довгострокових, приватних, іноземних і державних.
Державні інвестиції здійснюються «під керівництвом» основного елемента даного процесу - держави, яка може виступати в таких образах, як організатор або учасник фінансово-інвестиційного ринків, а також в якості менеджера інвестиційного процесу.
У сучасній російській економіці важливе значення набуває регіональна інвестиційна політика. Цілі, методи, форми і завдання її реалізації не збігаються у регіонів. Однак існують єдині цілі і завдання даної політики, які полягають у таких положеннях:
- завдяки вдосконаленню структури інвестицій підвищується їх ефективність і значно розширюється обсяг даного типу вложеній-
- для створення передумови зростання економіки необхідно забезпечувати сприятливий інвестиційний клімат
- правильна розстановка пріоритетів при виборі підприємств, які мають стратегічне значення для регіональної економіки і вимагають додаткового залучення капіталу.
Інвестиційна політика держави має достатню кількість учасників, які здійснюють багатосторонню діяльність для нарощування, крім свого капіталу, і національного в тому числі. Це явище досить різноманітне і складне, тому необхідно розглянути докладніше поняття «інвестиції» з їх класифікацією.
Серед фахівців сьогодні не існує спільної думки про формулювання даного поняття. Однак при узагальненні наявного теоретичного матеріалу, можна сформулювати, що під інвестиціями розуміються вивільнені кошти суб`єктів господарювання або приватних осіб, які вилучаються з поточного використання для вкладення в конкретний напрям і приносить вигоду в майбутньому.
В якості таких засобів можуть бути використані інтелектуальні, майнові, фінансові цінності, що вкладаються в будь-які види діяльності з метою одержання соціального ефекту або прибутку.
Інвестиційна політика держави спрямована на довгострокові вкладення ресурсів у підприємства стратегічно важливих галузей економіки.
Вкладення можуть бути представлені грошовими коштами, різними банківськими вкладами, акціями, пайовими внесками та іншими цінними паперами, майном (рухомим і нерухомим), майновими правами, правами використання природних ресурсів і т.п.
Інвестиційна політика держави реалізується через відповідну діяльність громадян і суб`єктів підприємницького сектора. До об`єктів такої діяльності можна віднести основні фонди, і модернізовані, оборотні кошти, землю та цінні папери. Суб`єктами інвестиційної діяльності прийнято вважати вкладників, підрядників і користувачів об`єктів, постачальників товарно-матеріальних цінностей, співвітчизників і громадян зарубіжних країн, та інші інвестиційні компанії. Виходячи з перерахованих суб`єктів, виділяються наступні види інвестицій:
- простих громадян-
- державні чи іностранние-
- недержавних підприємств-
- спільні інвестиції.
А ось в залежності від вкладених цінностей розрізняють реальні, інтелектуальні та фінансові інвестиції.