Інвентаризація фінансових вкладень

Інвентаризація фінансових вкладень передбачає проведення ретельної перевірки сторонніми організаціями або внутрішніми силами фірми на предмет величини реально зроблених витрат на купівлю та утримання цінних паперів, а також достовірності даних та правильності заповнення фінансових документів. Як уже зазначалося, може проводитися внутрішня і зовнішня інвентаризація, тобто фахівцями або підрозділом самої компанії або особливими фірмами, що спеціалізуються на наданні даних видів послуг. Однак правила і принципи проведення таких перевірок єдині для всіх.

В першу чергу хочеться відзначити, що до фінансових вкладень відносяться:

• Цінні папери, що випускаються державою.
• Облігації, чеки, векселі та інші цінні папери організацій і підприємств.
• Дольову участь у статутному капіталі компаній.
• Частина акцій акціонерних товариств будь-якого типу.
• Депозитні рахунки в комерційних банках.
• Дебіторська заборгованість, права вимоги якої перейшли за відповідним договором.

Отже, на початку перевірки створюється спеціальна комісія за наказом керівника підприємства. Інвентаризація фінансових вкладень неможлива без попереднього отримання інвентаризаційного опису в розрізі окремих видів фінансових документів і обов`язково в двох примірниках. Потім фахівці займаються паперовою тяганиною, перевіряючи, наскільки достовірно і правомірно присутність цінних паперів та інших фінансових документів у складі активів.

Можна виділити основні критерії, що дозволяють віднести фінансові інструменти до активів:

1. Правильність і чіткість оформлення документів, що підтверджують права компанії на володіння ними.
2. Оцінка того, як дані вкладення можуть вплинути на подальшу діяльність фірми, наприклад, оцінка ризику неплатоспроможності.
3. Інформація, яка розкриває головні економічні показники і види доходів, які можна отримати в майбутньому від вкладень такого роду.

Насправді інвентаризація фінансових вкладень є процесом тривалим, оскільки необхідно виконати копітку роботу. Адже перевірці підлягає кожна цінні папери і в угрупованні за категоріями. Спеціаліст зіставляє фактичну наявність фінансових паперів та їх число, відображене в документації. Особлива увага приділяється реальної вартості таких активів і визначення її сучасної ціни.

Ті цінні папери, які не перебувають у власності компанії, але управляються нею за договором, що надає право користування, також підлягають перевірці. У даному випадку облік фінансових інвестицій здійснюється на підставі ціни, затвердженої спільним договором. А фахівець потім перевіряє точність і чіткість внесення всієї необхідної інформації до книги обліку фінансових документів.

В якості заключної частини інвентаризації можна виділити занесення результатів перевірки в опис. На підставі цього проводиться звірка фактичної наявності активів та їх відображення в документах. На практиці можна помітити достатню кількість помилок, що допускаються в різні періоди оборотності фінансових інструментів. Саме тому інвентаризація фінансових вкладень вважається процедурою необхідної, причому від регулярності її проведення залежить чіткість і точність обліку активів на підприємстві.

Як правило, співробітники компаній допускають такі помилки або спотворення:

• невірне заповнення документів при оформленні вкладення фінансових ресурсів;
• віднесення вкладення до фінансових активів, коли на це немає відповідних основаній;
• неточний розрахунок первісної ціни цінного папери;
• неповне відображення дохідної частини, формованої фінансовими вложеніямі;
• порушення сучасних законодавчих норм.