Класифікація, види та облік фінансових вкладень

Фінансові вкладення - це витрати організації, призначені для придбання цінних паперів (облігацій, акцій, чеків та інших), інвестування коштів у спільну діяльність і в статутні фонди яких-небудь інших організацій, а також надання організаціям позик під векселі або інші боргові зобов`язання. Облік фінансових вкладень, незалежно від їх виду, регулюється загальним Положенням з бухгалтерського обліку.

Єдиної і однозначної класифікації всіх фінансових вкладів не існує, але тим не менше, їх все ж поділяють за деякими такими ознаками:

1. Відповідно до економічної сутністю бувають:

• боргові вкладення (чеки, облігації, надані позики, векселі) ;
• пайові (вклади в статутний капітал, акції) ;
• похідні (коносаменти, варранти, опціони, форвардні і ф`ючерсні контракти) ;

2. По терміну свого звернення:

• короткострокові (менше року) ;
• довгострокові (більше року).

3. По емітенту можуть бути емітуються:

• державними органамі;
• фізичними особами;
• юридичними особами;
• муніципальною владою.

Для того щоб проводився бухгалтерський облік фінансових вкладень, повинні бути виконані три умови одночасно:

- наявність документів, що оформлені належним чином і підтверджують наявне у організації право власності-

- перехід всіх фінансових ризиків до організації-

- здатність фінансових вкладень бути економічно вигідними організації.

Ведучи облік фінансових вкладень, не можна допускати помилки. Так, наприклад, треба знати, що до них зовсім не належать:

• власні акції, які були викуплені у акціонерів з метою анулювання або для подальшої продажу;
• інвестиції в нерухомість, а також у рухоме майно, які мають матеріально-матеріальну форму і надаються організацією в користування на який-небудь час за деяку оплату;
• векселі, видані при розрахунках за виконані роботи, продану продукцію або товари;
• ювелірні вироби, різні твори мистецтва, дорогоцінні метали та інші цінності подібного характеру, які були придбані не для здійснення звичайного виду діяльності.

Облік фінансових вкладень зобов`язаний бути гранично точним і забезпечувати виконання таких завдань:

1. Достовірне відображення первісної вартості при їх вибутті або придбанні.
2. Своєчасне відображення операцій з придбання або вибуття, вірне документальне оформлення.
3. Своєчасне проведення переоцінки.
4. Контроль над збереженням всіх фінансових капіталовкладень, які були прийняті до бухгалтерського обліку.
5. Контроль над формуванням і використанням резервів під знецінення.
6. Правильне нарахування доходів за операціями, пов`язаними з фінансовою інвестуванням.
7. Правильність нарахування податків, що належать до операцій по вкладанню фінансових коштів.
8. Формування в бухгалтерській звітності інформації щодо їх наявності і руху.
9. Проведення інвентаризації для виявлення недостач або надлишків.

Коли ведеться облік фінансових вкладень, проводки по операціях відображаються на 58 рахунку. Він активний і має свої субрахунки:

1. Короткострокові фінансові вкладення в цінні папери.
2. Надані короткострокові позики.

Необхідно сказати, що облік фінансових вкладень проводиться обов`язково по їх самої первісної вартості. При цьому порядок її формування безпосередньо залежить від того, яким способом вони надходять. Таким чином, їх первісна вартість складається відразу з декількох величин, а саме: з вартості придбання фінансових вкладень, консультацій та інформаційних послуг, суми комісійних винагород та інших витрат, які так чи інакше пов`язані з вкладеннями.