Методи визначення митної вартості

Про те, що таке митна вартість, розповідається у відповідному законі (Митному кодексі). Згідно з текстом положень всі відомості повинні надаватися на підставі достовірної інформації, кількісно обумовленою і підтвердженої документально.

Існують спеціальні методи визначення митної вартості товарів, якими може скористатися декларант. При цьому правильність встановлення ціни контролюють відповідні органи, що займаються оформленням вантажу.

При визначенні вартості митного характеру одним з основних документів вважається зовнішньоторговельний контракт. Це обумовлено тим, що валютні фінансові умови в ньому вказують на ціну угоди, валюту угоди і базисні умови, відповідно до яких здійснюється поставка.

Методи визначення митної вартості:

1. Віднімання ціни.

2. У відповідності з вартістю угоди щодо ввезеної продукції.

3. 
   
   
   

   Додавання ціни.

4. У відповідності з вартістю з ідентичною продукцією.

5. Резервний спосіб.

6. 
   
   
   

   За вартістю угоди з однорідної продукцією.

Основним вважається спосіб за ціною угоди щодо ввезеної продукції. Якщо ж використовувати цей прийом неможливо, застосовують інші в установленому порядку. Методи визначення митної вартості шляхом вирахування і складання допускається використовувати при будь-якій послідовності.

1. Спосіб за ціною угоди щодо ввезеної продукції. Вартість продукції, що поставляється встановлюється як ціни угоди, сплаченої фактично або підлягає до відрахуванню за переміщувану продукцію в момент перетину кордону. При цьому ціна операції включає в себе додаткові витрати (у разі якщо раніше вони включені не були). Ці витрати перераховуються в Законі про тариф і у відповідному урядовій постанові.

2. Прийом оцінки за вартістю угоди щодо ідентичної продукції. За основу беруть ціну угоди з товарами, які однакові з оцінюваними товарами в усіх відношеннях. До загальних ознак, в тому числі, слід відносити репутацію на ринку і якість, фізичні властивості, виробника, країну походження. При цьому вартість угоди щодо ідентичної продукції може бути прийнята в якості підстави у випадку, якщо продукція продана з метою ввезення в країну, ввезена в один час з оцінюваними товарами (або не раніше, ніж за три місяці до ввезення продукції), привезена на приблизно тих же умовах і приблизно в однаковій кількості. Якщо ж ідентичні товари переміщувалися на інших умовах і в іншій кількості, то декларанту слід здійснити коригування відповідно до відмінностями і підтвердити обґрунтованість змін документально.

3. Спосіб оцінки відповідно до правочину з однорідної продукцією передбачає, що в якості підстави виступає вартість операції з виробами, які, не будучи в усіх відношеннях однаковими, володіють схожими характеристиками і включають в себе схожі компоненти. Ці ознаки дозволяють товарам виконувати однакові функції і припускають, таким чином, комерційну взаємозамінність.

4. Методи визначення митної вартості відніманням і складанням.

Прийом на основі віднімання застосовується, якщо оцінюється продукція (однорідна або ідентична) буде продаватися в країні без зміни її вихідного стану.

При використанні методу складання за основу беруть суму вартості витрат і матеріалу, загальних витрат, які властиві для продажу з держави ввезення товарів того ж виду.

5. Якщо зазначені вище методи визначення митної вартості не дозволяють здійснити оцінку продукції, декларант має право використовувати резервний спосіб. У цьому випадку за основу беруть світову практику.