Портрети відомих художників. Портрети відомих художників 18 століття

З усіх жанрів живопису найпопулярнішим вважається портрет, що дозволяє зафіксувати на полотні людину або групу людей. Згідно з давнім переказом, цей вид образотворчого мистецтва зародився в часи Стародавньої Греції, коли дівчина прощалася з йдуть на війну коханим і, щоб назавжди увічнити його образ у своїй пам`яті, обвела падаючу від нього на стіні тінь. З плином століть мистецтво живопису удосконалювалося і вершини своєї майстерності воно досягло до 18 сторіччя. Саме в цей час стали з`являтися портрети відомих художників, на яких зображувалася не тільки зовнішність героя, а й передавалися його почуття, переживання, темперамент.

Особливості картин петровської епохи

У європейському образотворчому мистецтві 18 століття по праву називається часом панування портретного жанру. Саме цей вид живопису стає переважаючим, адже отримати картини зі своїм зображенням хотіли всі знатні люди. У Росії популярність портрету приніс Петро I. Прогресивні реформи імператора сприяли початку тісної співпраці держави з європейськими країнами, і російський живопис стала поступово збагачуватися елементами західного світського мистецтва. Однак, незважаючи на вплив чужої культури, портрети відомих художників 18 століття, що живуть в Росії, не втратили своєї самобутності та виразності.

Види картин

Спочатку портрети поділялися на парадні і камерні. До першого виду відносилися картини, на яких людина зображувався в повний зріст під час торжества (якщо герой був намальований по пояс, тоді картина вважалася полупарадной). Він був убраний у пишні шати і стояв в гордій позі в оточенні розкішного фону. Такі полотна виставлялися в приймальному залі на загальний огляд.

Камерні портрети були протилежністю парадних: тут натурник зображувався в невимушеній позі, занурений у свої думки і заняття. Такого виду твори мистецтва призначалися для прикраси стін невеликих кімнат, подалі від чужих очей.

У 18 столітті парадні і камерні картини все ще не втратили своєї популярності, проте до них додався ще один вид живопису - інтимна. Тут художник намагався не просто зобразити людини, а й передати за допомогою кисті його внутрішній світ. Розкішний фон при цьому ігнорувався. Багато відомих портрети російських художників нерідко були написані саме в інтимному стилі.

Трансформація картин в 18 столітті

Помітними фігурами в мистецтві того часу стали такі живописці, як І. Нікітін, Ф. Рокотов, І. Аргунов, А. Антропов, Д. Левицький, В. Боровиковський, А. Матвєєв та інші. Портрети відомих художників просякнуті високою повагою до особистості людини. Якщо ще в першій половині 18 століття картини цього жанру представляли собою парсуни (плоскі, застиглі зображення знатних людей, виконані іконописними прийомами), то поступово майстри починають відходити від цього, вносячи в свої твори дихання життя, світло і емоції. Творча спадщина живописців 18 століття багато в чому визначило подальшу долю російського портрета.

Творчість І. Нікітіна

Художник Іван Нікітін (народився в середині 1680 років - помер близько 1742) був гордістю Петра Великого. Імператор високо оцінював творчі вміння живописця, вважаючи його портретистом європейського рівня. Ранні роботи художника виконані в парсунного манері з притаманною їй похмурістю, площинністю зображення, нечіткою грою світла й тіні. Але, незважаючи на це, портрети Нікітіна, написані на початковому етапі його творчості, відрізняються особливою реалістичністю і психологічністю, в них абсолютно відсутній лестощі до героя картини, якій зловживали багато парадні живописці того часу. Поступово Нікітін відійшов від парсун і вдосконалив свою майстерність, зберігши в ньому реалістичність зображення і тонке розуміння внутрішнього світу людини.

Кисті живописця належить кілька полотен із зображенням Петра I, а також багатьох інших знатних персон (дружини імператора, його дочок Єлизавети, Анни та інших). Найвдалішою роботою художника вважається "Портрет напольного гетьмана" (близько 1725). Картина вражає трагічністю образу героя - старого, на чиєму обличчі присутня сила, влада, переживання і скорботу. До сьогоднішнього дня точно невідомо, кого саме написав на своєму полотні Іван Нікітін. Драматичний ефект від картини живописець посилив вмілим підбором відтінків фарб. Це полотно, як і інші портрети відомих художників, відображає не просто людину, а цілу епоху.

Рокотов - творець полупарадного стилю

Якщо Іван Нікітін був особливо яскравим живописцем початку 18 століття, тоді друга половина сторіччя прославилася Федором Рокотова (1735 - 1808). Особливо добре в нього виходили портрети жінок. Відомих художників, які могли б передати на полотні дамську ніжність і витонченість, було не так багато, і Рокотов виявився нарозхват. Багато своїх робіт він написав у полупарадном стилі.

Талант майстра підкорив Катерину II, і вона в 1763 р спеціально запросила його для створення свого коронаційного портрета. Живописець зобразив імператрицю в профіль, вдало підкресливши її статну фігуру і породисте обличчя. Картина настільки сподобалася Катерині, що вона і надалі замовляла у художників малювати її портрети, копіюючи стиль Рокотова. Кисті живописця належать картини із зображенням Струйской, княжни Юсупової, Петра III та інших знатних осіб того часу. Основну увагу він приділяв особам замовників, роблячи їх м`якими, ніжними, немов світяться зсередини. Завдяки такому підходу портрети у нього виходили реалістичними, вони передавали почуття людей, з яких писалися.

В. Боровиковський - оспівувач жіночого образу

Розглядаючи портрети дівчат відомих художників Росії, не можна не згадати про Володимира Боровиковського (1757-1825). Популярність до нього прийшла в останньому десятилітті 18 століття. Боровиковський створював камерні портрети, підкреслюючи сентиментальність і ніжність своїх натурниць. Він малював не тільки багатих жінок, але і простих селянок, передаючи на полотні всю жіночу красу тієї епохи. Зображення Лопухиной, Наришкіної, Арсеньевой, селянки Христини, подвійний портрет покоївок сім`ї Львових Лізоньки і Дашеньки - найвідоміші картини майстра. З полотен зворушливо дивляться жінки з м`якими волоссям, ніжним рум`янцем і світиться поглядом. Незважаючи на те, що всі картини автора написані в одному стилі, вони є справжнім витвором мистецтва того часу.

Д. Левицький та його картини

Дмитро Левицький (1735-1822) - ще один знаменитий портретист 18 століття. Як і інші художники, він майстерно зображував у своїх роботах красу внутрішнього світу людини. Левицький прославився як майстер парадного стилю. Він писав героїв дуже реалістично, без лестощів і прикрашання зовнішності замовника. Левицький залишив після себе цілу галерею портретів, зафіксувавши на них Катерину II, Е. Воронцову, А. Кокоринова, П. Демидова, Урсулу Мнішек та багатьох інших своїх знаменитих сучасників.

Особливості збереглася живопису

18 сторіччя залишило на згадку про себе картини-портрети відомих художників, які сьогодні можна побачити в Третьяковській галереї, Російському і Пушкінському музеях, приватних колекціях. Написані полотна настільки реалістичні, що вражають шанувальників мистецтва рівнем майстерності живописців минулих років. Особливо яскраво виглядають портрети жінок відомих художників, від яких віє життям, молодістю і надзвичайною правдоподібністю образу.