Портрет в мистецтві Росії. Портрет в образотворчому мистецтві

У даній статті ми розглянемо портрет в мистецтві Росії. Цінність цього жанру полягає в тому, що художник намагається передати за допомогою матеріалів образ реально існуючого людини. Тобто при належному майстерності ми можемо познайомитися допомогою картини з певною епохою.

Крім цього, живописці намагаються не тільки зобразити зовнішні атрибути, а й передати внутрішній стан особистості, яка позує.

Читайте далі, і ви дізнаєтеся віхи розвитку російського портрета від Середньовіччя до сучасності.

Портретний жанр у мистецтві

Портрет в образотворчому мистецтві так, як ми його розуміємо сьогодні, виділився відносно недавно. Тільки в середині сімнадцятого століття історик при дворі французького короля Людовика XIV, Андре Фелібьен, запропонував називати цим словом виключно зображення людей.

портрет в мистецтві росії

До цього часу під даним терміном розумілися всі образи, будь то тварина, рослина чи мінерал. В епоху Середньовіччя до звірів було трохи інше ставлення, ніж зараз. Їх могли викликати в суд, катувати і судити, згідно з юридичними нормами.

Слідом за Фелібьеном Артур Шопенгауер висловив думку, що тваринам притаманні виключно родові ознаки, у них немає людської індивідуальності. Також сьогодні портретами не вважають ікони, адже вони не написані з оригіналу.

Таким чином, портрет в мистецтві і літературі з`явився давно, але в давнину під ним розуміли будь-яке «образотворче твір».

Розвитком цей жанр зобов`язаний двом речам - удосконалення техніки письма (композиція, анатомія та інше), а також зміни сприйняття місця людини у світі. Найбільший розквіт портретів припадає на вісімнадцяте століття, коли в Західній Європі переважали ідеї про індивідуальність та реалізації ідеального в особистому.

Ранній період

Власне портрет в мистецтві Росії зародився лише на кордоні сімнадцятого і вісімнадцятого століть. До цього були зображення в середньовічному стилі, коли індивідуальність відходила на другий план.

портрет в образотворчому мистецтві

Основу раннього періоду російського живопису складають ікони. Саме такі твори проіснували аж до сімнадцятого століття.

Але зміни почалися ще в пізній період Київської Русі. До наших днів дійшли подоби групових портретів родини Святослава, дочок Ярослава Мудрого. Також є кілька прикладів малюнків з деякою індивідуальністю, наприклад, Ярослав Всеволодович з храмом в руці. Так він був винагороджений за пожертву на будівельні роботи.

Перші спроби відходу від канонічного та церковного письма в бік світського живопису сталися під час правління Івана Грозного. Ми бачимо його зображення в деяких книгах. Такий крок був зроблений виключно завдяки Стоглавого собору, який постановив і узаконив відображення царів, князів і народу на іконах.

Парсуна



У сімнадцятому столітті продовжує удосконалюватися живопис. Ми бачимо, що портрет в мистецтві Росії набуває все більш індивідуальні риси. З`являється такий жанр, як «парсуна». Це спотворене слово «персона».

Подібні твори ще створювалися на дощечках темперою, тобто в стилі іконописців, але відображали прижиттєві образи людей. Найстародавнішої такою картиною була парсуна Михайла Васильовича Скопина-Шуйського.

Правда, вона створювалася як надгробний портрет «оплечье». Але зображений на ній князь писався «Воскресіння», ожилим в кращому світі, тому його риси відмінні від канонічних ликів на іконах.

портрет в мистецтві і літературі

Поступово відбувається відхід від церковної догми, запозичуються технології з Європи. Так, з території Речі Посполитої приходить «сарматський портрет», жанр зображення шляхтичів.

Крім цього, в Московське царство приїжджають художники з країн Західної Європи, щоб навчати місцевих художників. Створюються «Титулярника» (спеціальні книги, в яких зображувалися зразкові портрети європейських правителів).

Петровська епоха

Власне «портрет» в мистецтві Росії з`являється тільки під час правління Петра Першого. Саме цей період став переломним у житті країни. Мистецтво відобразило віяння нових тенденцій.



У портретів з`являється об`ємність і глибина, художники освоюють перспективу. Народжується розуміння гри світла і тіні, починаються експерименти з квітами на полотні. Також відбувається остаточне розділення церковного і світського мистецтва.

портрет в російській мистецтві

Тепер живопис поділяється на три течії - архаїзується, россики і вітчизняна школа.

Першою притаманний перехід від «парсуни» до станкового живопису. Друга представлена роботами іноземних майстрів в Росії. Вітчизняна ж школа виразилася в творах Нікітіна, Антропова, Вишнякова, Матвєєва та Аргунова.

Примітно, що російські художники цього періоду спочатку освоювали, так би мовити «наздоганяли», європейців. Але через кілька років вже з`являються роботи повністю самостійні, зі своїм баченням. Тобто починається розвиток місцевих центрів живопису світового рівня.

Кінець XVIII століття

Поступово портрет в російській мистецтві стає надбанням середніх верств суспільства. Якщо до середини вісімнадцятого століття зображувалися тільки знатні особи, наближені до царської родини, то тепер з`являються портрети не тільки дворян і поміщиків, але навіть кількох селян. Останнє, зокрема, мало місце виключно завдяки просвітницьким ідеям в суспільстві.

У п`ятдесятих і шістдесятих роках вісімнадцятого століття особливий тон задавали портрети імператриці Єлизавети Петрівни. Багато дворянські сім`ї замовляли собі полотна, схожі на цей зразок.

Також важливим дослідники бачать самостійний шлях вітчизняних майстрів. Вони висловлювали своє бачення у квітах і атрибутах, більш притаманних бароко, в порівнянні з європейськими художниками, які працювали в стилі рококо.

Твори російських живописців просто переповнені барвистими образами, особами, наповненими життям, рум`яними і рожевощокими баринями.

Класицизм і Срібний вік

Поступово відбувається відхід убік камерності. В кінці вісімнадцятого століття вже складно розрізнити західноєвропейський і російський портрет. Жанр в образотворчому мистецтві виходить на світову арену. Тільки тепер немає яскравих і пишних барочних форм.

Йде перехід через рококо до неокласицизму і предромантиков. З`являються сентиментальні і легкі нотки. Головною рисою цього періоду був історизм. Тобто тон задавався парадними портретами імператорської сім`ї.

Дана епоха відображена в роботах Щукіна, Рокотова, Боровиковського та Левицького.

Далі настає період романтизму. Тут найбільш відомими художниками є Брюллов, Варнек, Тропінін і Кипренский.

Пізніше приходить реалізм, який притаманний полотнам Рєпіна, Сурікова і Сєрова.

портрет жанр в образотворчому мистецтві

Срібний вік російської живопису подарував світові таких майстрів, як Малевич, Врубель, Малютін, Сомов, Кончаловський та інші.

Радянський портрет

Портрет в сучасному мистецтві визначається не ідеологією, як було за радянських часів, а фінансовою стороною питання.

Але між картинами Малевича і нашим часом є ціла епоха Радянського Союзу.

Тут розвиваються ідеї першої хвилі авангардизму, московська і ленінградська школи, «Будівельники Братська». Основоположною рисою був соціалістичний реалізм.

портрет в сучасному мистецтві

Таким чином, ми з вами сьогодні познайомилися з історією портрета в російському мистецтві.




» » Портрет в мистецтві Росії. Портрет в образотворчому мистецтві