Портрет Катерини 2. Рокотов Федір Степанович, портрет Катерини II (фото)

Реформаторська, зовнішньополітична та військова діяльність, яка значно зміцнила російську державу, характеризує імператрицю як законодавицю і просвітительки, далекоглядного стратега, мудрого політика і дипломата. Не дарма сучасники ще за життя титулували її Великою. Вона дійсно вважається видатним державним діячем, незважаючи на критику дослідників з приводу її моральних якостей і жорсткої позиції в утвердженні кріпацтва.

В очах найбільших майстрів образотворчого мистецтва вона постає як благородна, цілеспрямована, безстрашна і справедлива володарка трону. Портрет Катерини 2 - це відображення ідеального монарха, що забезпечив процвітання науки, освіти, культури та підняв політичний престиж держави.

Фігура великої імператриці: шлях до правління

Катерина 2 з`явилася на світ у квітні 1729, за походженням була чистокровної німкенею, родом з бідного князівства. Коли їй виповнилося чотирнадцять, переїхала в Росію в статусі нареченої спадкоємця престолу Петра III. Через два роки прийняла православ`я і була віддана в дружини майбутньому імператору.

Навіть в юності Катерина відрізнялася гострим розумом, хитрістю і спостережливістю, з легкістю маніпулювала оточуючими заради досягнення своєї мети. Вона із задоволенням займалася вивченням наук, багато читала і самостійно освоїла російську та французьку мови. Всі ці знання в недалекому майбутньому стали в нагоді їй в якості джерела успішного правління. Так починав формуватися історичний портрет Катерини 2, основними рисами якого стали вольовий стрижень, мужність, марнославство, гординя і хитрість. У неї було два важливих таланту - відключати власні емоції на користь раціоналізму і з легкістю завойовувати загальну симпатію.

Таким чином, Катерина тихо і впевнено просувалася до імператорського престолу, здійснивши переворот через півроку після проголошення Петра III імператором і врешті-решт поваливши чоловіка.

«Золотий вік» катерининської епохи

Приступивши до правління, володарка прийняла державну систему в абсолютній розрусі, що підстьобнуло її до розробки нового зводу законів. В основі «золотого століття» правління Катерини 2 чітко проглядається наступне:

1. Політика «освіченого абсолютизму» і реформи:

• привілеї для дворян, зміцнення їх влади-

• посилення кріпосницького ладу-

• створення системи навчальних закладів з єдиними планамі-

• розвиток місцевого самоврядування в містах-

• 
  
  
  

  розгалуження системи судів.

2. Зовнішня політика:

• переможне завершення двох російсько-турецьких войн-

• перемога над шведамі-

• отримання нових земель (сучасної території Криму, Правобережної України та Білорусії) - 11 губерній з 50 існуючих у той час були завойовані при правлінні імператріци-

• зміцнення південних кордонів, свобода торгівлі в Чорному море-

• 
  
  
  

  покращення позицій в Прибалтійському регіоні, Закавказзі та на Кавказі.

Історичний портрет Катерини 2 неможливо підвести під конкретний стереотип: для одних вона - мудра правителька, для інших - тиран, але в підсумку значимість її фігури для подій світової історії незаперечна.

Лик Катерини 2: традиції зображення

У XVIII столітті визначилися дві чітко виражені традиції зображення великої імператриці в російській мистецтві.

Перша стосується її ідеалізації, підкреслення кращих рис і якостей. Портрет Катерини 2 розглядається в контексті звеличення монарха, що піклується про свій народ, який відкриває освітні установи, що проводить реформи, розвиваючого мистецтво, що піклується про правосуддя. Такий підхід знайшов своє відображення в мальовничих шедеврах Федора Рокотова і Дмитра Левицького.

Друга традиція полягає в прагненні «олюднення» вигляду государині, що пронизує портрет Катерини 2 більш чуттєвими фарбами. На перший план виходять скромність, люб`язність, дружелюбність, поблажливість до чужих недоліків, почуття обов`язку, великодушність. Все це з легкістю проглядається в творіннях художника Володимира Боровиковського.

Федір Степанович Рокотов: життєвий шлях

Відомий російський художник був народжений в селі Воронцове. Спочатку освіту здобув завдяки підтримці Л.-Ж. Ле-Лоррен і П. де Ротарі. Опанував ази образотворчого мистецтва в стилі рококо. А в 1960 році був прийнятий до Петербурзької Академії художеств за розпорядженням мецената І.І. Шувалова. Через п`ять років був удостоєний звання академіка. Наприкінці 1766-го переїхав до Москви, де продовжував трудитися над створенням нових картин. Його життєвий шлях перервався в грудні 1808.

Творча спадщина

Федір Степанович Рокотов був прекрасним портретистом, глибоко переймався натурою і відрізнявся старанним виконанням. До початку 60-х років його вже поважали як вправного майстра, свідченням тому стало замовлення на портрет Катерини 2. Це було справжнім визнанням таланту живописця. Після першої роботи, написаної Рокотова з приводу вступу імператриці на престол, послідувала друга - поясний портрет великої жінки, яким вона залишилася вельми задоволена, охарактеризувавши його «самим схожим».

Крім цих шедеврів, кисті Рокотова належать портрети Петра III, цесаревича Павла, вельможі І.І. Шувалова, графа Орлова, графа Струйского і його дружини, а також багатьох інших видатних особистостей катерининської епохи.

Найвище досягнення в області парадного портрета

У 1763 році, коли проходили коронаційні урочистості на честь вступу володарки на престол, був написаний парадний портрет Катерини 2. Рокотов був удостоєний такої почесної місії.

Образ імператриці був відтворений художником дуже вміло: гладке білосніжне особа, вольовий погляд, впевнені жести. Жінка на піку своєї краси, справжня володарка! Вона твердо стискає скіпетр в руці, направляючи його у бік бюста Петра I, над якими видніється напис: «Розпочате чинить». Поєднання сріблястої палітри наряду і благородного червоного відтінку портьєр підкреслює особливу значущість постаті, майстерно зображеної на полотні.

Другий портрет Катерини 2 Рокотов створив, скориставшись профільної манерою, що досить рідкісне явище для написання парадного портрета. Але це додало володарка ідеальний характер. Благородні риси обличчя, гордовита постава, деякий динамізм в жестах плюс атрибути влади і багата драпіровка - потрібний ефект досягнуто.

В образі жриці

Левицький Дмитро Григорович портрет Катерини 2 створив з використанням символів правосуддя і справедливості. Її Імператорська Величність постає в образі законодавиці, жриці, яка знаходиться в храмі богині Феміди. Володарка на вівтарі спалює маки в знак жертвування власним спокоєм заради загального блага. На її голові замість імператорської корони - лавровий вінець. Фігуру государині прикрашають мантії з орденом Андрія Первозванного, стрічкою і хрестом Святого Володимира, що є свідченням її особливих заслуг перед Вітчизною. Левицький портрет Катерини 2 доповнив склепіннями законів біля її ніг і сидить на них орлом - символами сили і захищеності. На тлі помітний торговий флот - вісник процвітання держави.

Навіть словесний опис портрета Катерини 2 ілюструє її як ідеальну правительку, невсипно переймалася про свою країну.

Відбиток сентименталізму

Бажаючи уявити Велику государиню в більш сентиментальному образі, з підкресленою природною простотою, відпочиває на лоні природи, відомий художник Володимир Боровиковський портрет Катерини 2 створив у двох варіантах. Один - на тлі Чесменською колони, другий - на тлі Кагульського обеліска.

Дана робота була написана не з натури, в одязі імператриці автору позувала її камер-фрау, але художник і так часто міг поспостерігати за Катериною під час прогулянки. Від результатів праць Боровиковського вона в захват не прийшла, адже на портреті була зображена літня жінка, прогулюються з посохом по Царськосельському парку в підкреслено неофіційному вбранні. Тут правителька представлена вже не богинею, а звичайною поміщицею, без пафосу і парадної атрибутики.

Але все ж живописні роботи не тільки Федора Рокотова і Дмитра Левицького, але і Володимира Боровиковського є загальновизнаними шедеврами, найкращим чином характеризують особистість володарки російського престолу.