Цікаві факти з життя Грибоєдова А. С.

Життя і творчість Грибоєдова А. С. - не тривалі, але яскраві - достатньо вивчені. Ця людина займає особливе місце в російській літературі та історії. Він заслужено визнаний одним з найосвіченіших людей початку XIX століття, відмінним міжнародним дипломатом, новатором в області літератури, зокрема класичної комедії.

Сьогодні не проблема знайти відомості про те, як складався його шлях дипломата і поета. Тому в даній статті будуть розглянуті лише найцікавіші факти з життя Грибоєдова.

Освіта

Здавалося б, що тут можна знайти незвичайного? Обов`язковий для кожного дворянина шлях: домашнє навчання, пансіон або гімназія, університет.

Грибоєдова з дитинства відрізняли неймовірне завзятість і прагнення до знань. Мати запросила для занять з дітьми дуже освіченої людини І.Петрозіліуса, в будинку часто бували професора. Вони заклали в хлопчика міцну основу для подальшого навчання. У дитячі роки, та й все життя, Грибоєдова відрізняла тяга до мов та літератури.

Так, уже в шість років він говорив на трьох мовах. В юності цей список подвоївся. Крім французької, англійської, німецької та італійської, він освоїв латинську та старогрецьку мови. Пізніше, у зв`язку з посадою дипломата і частими поїздками на Схід, А. Грибоєдов вивчив грузинський, турецька, перська, арабська.

Неймовірним було його просування в навчанні:

• 1803 - благородний пансіон при Московському універсітете;
• 1806 - словесне відділення того ж універсітета;
• 1808 - кандидат словесних наук, надходження на морально-політичне і фізико-математичне відділення університету.

Цікаві факти з життя Грибоєдова-музиканта

Іншим безперечним талантом Олександра Сергійовича було вміння грати на фортепіано і здатності композитора. Традиційне навчання музиці в дитячі роки переросло в захоплення, що збереглося протягом усього життя.

Знайомі та друзі Грибоєдова неодноразово відзначали його «чудову гру», називали «відмінним піаністом» і «великим знавцем музики». «Сяде ... і почне фантазувати», - писав П. Каратигин. На жаль, музичні «п`єси» Грибоєдова-музиканта, крім двох вальсів, не збереглися. А серед них були сонати і навіть мазурка, про що достеменно відомо від дружини поета, Н. Чавчавадзе, і його знайомих.

Записані вальси (їх назвали ля-бемоль мажор і мі мінор), по суті, стали першими музичними творами цього жанру, що дійшли до нашого часу. І сьогодні вони вражають слухачів своїми художніми достоїнствами і ліричністю.

Участь у «четверний дуелі»

Цікаві факти з життя Грибоєдова А.С. пов`язують і з подією в 1817-1818 роках. Олександр Сергійович жив тоді в Петербурзі на квартирі графа А. Завадовського. Останній був безнадійно закоханий у відому балерину А. Істоміну, що знаходилася на утриманні кавалергарда В. Шереметєва. Якось після сварки коханців Олександр Сергійович, що не мав особливої симпатії до молодої жінки, зайшов до неї за куліси і запросив її на «чашку чаю» (швидше за все, щоб зробити приємне одному). Свідком їх від`їзду з театру став Шереметєв, який за порадою друга, корнета А. Якубовича, викликав Грибоєдова на дуель. Той відповів відмовою, але додав, що готовий стрілятися з його секундантом. В результаті відбулася «четверная дуель». Противниками в ній в 1817 році стали Завадовський і Шереметєв. Останній отримав смертельне поранення, і поєдинок між секундантами довелося відкласти майже на рік. Грибоєдов, що був тоді секретарем російського посольства в Персії, і Якубович, засланий на Кавказ, зустрілися в Тифлісі. Поет під час дуелі отримав кулю в кисть лівої руки. Саме з цього пораненню пізнають його труп після вбивства в Персії.

Особисте життя Грибоєдова: одруження

Молодий дипломат і відомий в літературних колах автор комедії «Лихо з розуму» завжди користувався інтересом у жінок. Проте серйозних стосунків він не заводив аж до зустрічі з грузинською княжною Ніною Чавчавадзе влітку 1828 в Тифлісі (Тбілісі). Він знав її давно, але цього разу перед ним постала красива дівчина з добрим і чуйним поглядом.

Олександр майже відразу зробив Нинуле (як він її називав) пропозицію. Не зупинило бажав змінити життя Грибоєдова і те, що йому було потрібно отримати дозвіл на весілля з Петербурга. Використовуючи зв`язки і пояснюючи свою поспішність необхідністю швидкого від`їзду до Персії, 22 серпня Грибоєдов одружився. Збереглися відомості про те, що під час вінчання, що відбувся в Сіонському соборі, у який страждав лихоманкою поета впало кільце, що викликало неспокійні вигуки присутніх.

Молоді прожили разом лише кілька місяців. 9 грудня того ж року Грибоєдов залишив дружину в Тавризе, а сам відправився в Персію, де незабаром був убитий розлюченим натовпом, що напала на російське посольство, 30 січня наступного року.

18 липня 1829 в тому ж Сіонському соборі відбулося відспівування «російського зятя», похованого за його бажанням в Тифлісі. Ніна Олександрівна до кінця життя зберігала вірність чоловіку, а на його могилі встановила незвичайний пам`ятник із зображенням плаче перед розп`яттям жінки.

«Шах» - відкуп за вбивство

Розглядаючи цікаві факти з життя Грибоєдова, не можна не згадати і про знаменитого алмазі, піднесені в дар російському імператору спадкоємцем перського престолу. Таким чином перський шах (таку назву отримав в Росії і дорогоцінний камінь) намагався відкупитися від розгрому російської місії в Тегерані.

Микола I у відповідь зажадав лише повернення на Батьківщину останків посла Олександра Сергійовича Грибоєдова.