Національний герой: Симон Петлюра.
Одним з видатних провідників національно-визвольної боротьби українського народу в двадцятому столітті є Симон Петлюра. Ім`я цієї великої людини в радянські часи замовчували і забороняли, а відомості про його діяльність знаходилися в архівах під грифом «Таємно». Комуністична ідеологія спотворювала історію країни, називаючи героя погромником, бандитом, зрадником. У смутні часи переслідувалася сама ідея незалежності України, її мови та права на власний вибір.
Майбутній головний отаман народився в 1879 році в славному місті Полтава. Багатодітна сім`я насилу зводила кінці з кінцями. Але, тим не менш, Симон Петлюра отримав початкову освіту, а пізніше навчався в духовній семінарії (бурси). Молодий чоловік спочатку підтримував соціалістичний рух, яке було популярним в Російській імперії та Європі. Але в 1900 році він вступає до лав Революційної Української Партії, яка першою в двадцятому столітті заявила про самостійну державу Україна. Незабаром Петлюра Симон став одним з найактивніших її членів.
Вже тоді його почали переслідувати, тому він поневірявся по просторах імперії. Деякий час працював на Кубані, досліджуючи архіви запорізьких козаків. Трохи пізніше молодий революціонер переїжджає до Львова, де відвідує лекції Грушевського, працює в декількох газетах. Деякий час Симон Петлюра жив у Москві, де і познайомився зі своєю дружиною Ольгою Вельський. Де б він не виявився, скрізь бере активну участь у національних організаціях, культурного життя міста, пише для ЗМІ. Вже тоді Ф. Корш упізнав у ньому лідера, героя, який здатний повести народ до великої перемоги.
Симон Петлюра, біографія якого сповнена неабияких вчинків, брав участь у Першій світовій війні, в Лютневої революції 1917 року. Саме він очолив Український генеральний військовий комітет, де пропагував національну ідею. А після прийняття I універсалу Центральної ради став секретарем у військових справах. Жовтневий переворот різко вніс корективи в плани молодої держави. Під гуманними гаслами більшовиків продовжилася імперська політика. Це і довело до збройного конфлікту з Росією. У важких умовах Петлюра формує армію і готує її до сутички з ворогом. Захищаючи, а не нападаючи, він хотів звільнити батьківщину.
Після конфлікту з В. Винниченка, Симон залишає уряд. Він організовує гайдамацький кіш Слобідської України, який активно бореться з комуністами. Сміливо виступає він проти військ М. Муравйова, але змушений здати Київ під натиском численного супротивника і шукати союзників в особі німців. Пізніше жорстка боротьба тривала, доповнена розбіжностями в самій Україні між її лідерами. Петлюру навіть посадили у в`язницю його ж соратники, щоправда, ненадовго. Член Директорії УНР не покинув батьківщину, а залишився їй вірним до кінця своїх днів.
Довгий час Симон Петлюра командував партизанськими загонами, які боролися з окупантами, шукав зовнішніх союзників, йшов за своєю ідеєю. Але коли Польща пішла на компроміс з Радянським Союзом, українська армія була приречена. Смерть від кулі більшовицького агента в 1926 році обірвала плани народного героя. Але не вбила його ідею.
Сьогодні ім`я борця за справедливість і незалежність, незаслужено заплямоване, очищають від бруду. Вдячні нащадки вчаться жити вітчизною, любити її так, як любив легендарний Симон Петлюра.